24.03.2025
Справа № 639/1581/25
Провадження № 1-кп/639/240/25
24 березня 2025 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 639/1581/25 (в ЄРДР №62025170020002903 від 03.03.2025) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 НГУ, перебуває на посаді старшого стрільця 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді старший стрілець 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог Закону України Про Національну гвардію України, 22.01.2025 приблизно о 09 год. 40 хв., знаходячись в районі розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №01/333 дск від 21.01.2025, відповідно якого з 08.00 22.01.2025 здійснити марш за маршрутом ХАРКІВ - МЕРЕФА - ЗЛАТОПІЛЬ -ЛОЗОВА - ДОБРОПІЛЛЯ (Донецької обл.), до 16.00 22.01.2025 зосередитись в районі СВЯТОГОРІВКА, та з 21.00 22.01.2025 здійснити заняття ПВід РГр 1 боп з метою недопущення прориву противника в глибину оборони бригади, доведеного до нього в усному порядку командиром 1-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_6 , який був виданий уповноваженою особою, у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також, ґрунтувався на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству та не пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, тому, своїми діями ОСОБА_4 , вчинив непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачена ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
24.03.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, сприяв найшвидшому розкриттю вчиненого ним кримінального правопорушення, дав правдиві та повні показання, що відповідає суспільним інтересам у найшвидшому досудовому розслідуванні, щиро покаявся, а також зобов'язався повністю та беззастережно визнати свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення під час судового провадження.
При цьому сторонами угоди погоджено, що при її затвердженні ОСОБА_4 , з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання у виді щирого каяття, беззастережного визнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, активного сприяння у розгляді кримінального провадження, а також даних про особу обвинуваченого, буде призначене покарання за ч. 4 ст. 402 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, та на підставі ст. 62 КК України замінено покарання у виді двох років позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на два роки.
Прокурор, обвинувачений, а також його захисник в судовому засіданні просили затвердити вищезазначену угоду.
Вислухавши учасників судового розгляду, розглянувши питання щодо можливості затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За змістом ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до статті 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, його основним об'єктом є порядок виконання у військових формуваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах військового служби відносини підлеглості та військової честі. Потерпілі по кримінальному провадженню відсутні.
Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.
Вину у вищезазначеному кримінальному правопорушенні ОСОБА_4 визнав в судовому засіданні в повному обсязі.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_4 добровільно уклав угоду про визнання винуватості, її укладання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що ним було підтверджено в судовому засіданні.
Суд переконався, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 розуміє характер обвинувачення, вид покарання, застосування якого до нього передбачено угодою, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, та відмова ОСОБА_4 від здійснення прав, передбачених абз. 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.
Зміст угод відповідає вимогам ст. 472 КПК України та закону, зокрема ст. ст. 62, 63, 65, 69, 402 КК України, та інтересам суспільства.
Так, встановлено кілька обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 .
Зокрема такими обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, є повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння у розгляді кримінального провадження.
Тяжких наслідків або майнової шкоди внаслідок кримінального правопорушення завдано не було.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; неодружений; має місце реєстрації та постійне місце проживання; раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше; за час військової служби до дисциплінарної відповідальності не притягувався; мобілізований.
Таким чином, встановлено наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, дають підстави призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі, замінивши його згідно положень ст. 62 КК України на тримання в дисциплінарному батальйоні.
Дійшовши висновку про можливість заміни ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні, судом враховано положення ч. 1 ст. 77 КВК України, відповідно до яких засуджені до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовці залучаються до праці на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону, а також до робіт з інженерного обладнання позицій (районів), будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави, відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах особливого періоду, в тому числі воєнного стану чи в бойовій обстановці, а також після їх завершення до закінчення відбудовного періоду, який закінчується в момент офіційного оголошення про це.
За умов широкомасштабної збройної агресії РФ відносно України та введеного воєнного стану, відбування ОСОБА_4 покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні відповідатиме суспільним інтересам та інтересам держави.
На переконання суду, узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також порядок його відбування відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого та іншим обставинам, які підлягають врахуванню при призначенні покарання. Підстави відмови у затвердженні угод, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 371, 373, 374, 473-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.03.2025 року по кримінальному провадженню №62025170020002903 від 03.03.2025, укладену між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 62 КК України замінити обвинуваченому ОСОБА_4 призначене йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на той самий строк - на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його прибуття та прийняття до дисциплінарного батальйону.
Виконання вироку в частині організації відправлення засудженого ОСОБА_4 до дисциплінарного батальйону покласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з 22.01.2025 по 21.02.2025 включно, з розрахунку день за день.
До набрання вироком законної сили залишити без змін запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - у вигляді застави.
Після набрання вироком законної сили заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_4 у розмірі 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять грн. 00 коп.), повернути заставодавцю - ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1