17 березня 2025 року
м. Харків
Справа № 638/3788/25
Провадження № 3/638/1832/25
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
установив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 122-4, 124 КУпАП та ОСОБА_2 за статтею 122-4 КУпАП.
Судом встановлено, що 10 лютого 2025 року о 20:55:00 в м. Харкові по пр-ту Перемоги, 76 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем SUDARU OUTBACK, державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечного інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Шкода Октавіа, державний номерний знак НОМЕР_2 , який по інерції покотився назад, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Mazda, державний номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. ОСОБА_1 поршив п. 13.1. Правил дорожнього руху.
Після цього ОСОБА_1 став учасником ДТП та невідомих причин залишив місце події, чим порушив п. 2.10 а) Правил дорожнього руху.
Пункт 13.1. Правил дорожнього руху України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до пункту 2.10. а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 124 КУпАП встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП встановлено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
11 березня 2025 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до яких свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю, проти обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував, щиро розкаявся та просив призначити мінімальний штраф.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:
- протоколомами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252695 від 21 лютого 2025 року, ЕПР1 № 252699 від 21 лютого 2025 року, якими зафіксовано факт порушення пунктів 13.1, 2.10 а б) Правил дорожнього руху України; схемою до протоколу огляду місця ДТП від 10 лютого 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252695 від 21 лютого 2025 року, ЕПР1 № 252699 від 21 лютого 2025 року.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статей 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, тобто грошове стягнення, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 122-4, 124, 221, 283, 289, 294 КУпАП, статями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. в дохід Держави.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. в дохід Держави.
Відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. в дохід Держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їм постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на них штрафу у передбачений законом строк, до них може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В. М. Яковлева