Справа № 191/904/25
Провадження № 1-в/191/207/25
іменем України
20 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання засудженого.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1762 грн. грн. станом на 20.12.2018 року) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що 02 листопада 2021 року вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України (майнова шкода станом на 20.12.2018 року у сумі 7456 грн. 18 коп.) до 3 років 6 міс. позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. 26 жовтня 2023 року вказаний вирок суду відносно ОСОБА_4 скасовано ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області та направлено засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного вказаним вироком суду від 02.11.2021 року у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 міс.
За вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 року, злочин, вчинений ОСОБА_4 20.12.2018 року за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України не підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., оскільки завдана майнова шкода у сумі 7456 грн. 18 коп. станом на 20.12.2018 року перевищила два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що становили 1762 грн 00 коп., тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до вироку Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 року Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України, відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1