Справа № 639/1409/25
Провадження № 1-кс/639/290/25
20 березня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження №12024226250000285 від 08.11.2024,
До Жовтневого районного суду м. Харкова зі скаргою від 03.03.2025 в порядку ст. 303 КПК України звернулася ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження за №12024226250000285 від 08.11.2024.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначає, що 11.10.2024 ОСОБА_4 подано до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області заяву від 11.10.2024 про вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
В поданій заяві містилися дані, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває справа №639/4852/23 відносно ОСОБА_4 та ін. за ст. ст. 187, 357 КК України.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 , яка надавала на досудовому розслідуванні одні свідчення в якості свідка, що наче б то вона не бачила як наносились тілесні ушкодження потерпілому та не бачила осіб, які вчиняли дані протиправні дії, так як має вади зору /катаракта/, але в той час в судовому засіданні ОСОБА_7 , допитана була в якості свідка та повідомила суду, що наче б то бачила на власні очі, як наносились тілесні ушкодження обвинуваченими та конкретно повідомила, хто з обвинувачених вчиняв які протиправні дії відносно потерпілого. Також остання повідомила, що знає потерпілого, бо приходив до неї додому.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_8 від 31.10.2024 зобов'язано внести дані відомості до ЄРДР.
08.11.2024 зазначені вище відомості ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області внесені до ЄРДР під номером 12024226250000285 за ч. 1 ст. 384 КК України.
ОСОБА_4 , як заявника заяви про вчинення кримінального правопорушення, дізнавач письмово не повідомив, що зазначені вище відомості внесені до ЄРДР.
Дізнавач ВП №?1 ХРУП №3 ГУНІ в Харківській області обмежився лише допитом свідка ОСОБА_6 , який провів лише 07.02.2025, тобто через два місяці після внесення відомостей до ЄРДР, а так би взагалі не допитував нікого, якби в судовому засіданні Жовтневого районного суду м. Харкова по справі №639/4852/23 відносно ОСОБА_9 та ін. за ст. ст. 187, 357 КК України виникла потреба у дослідженні результатів досудового розслідування по заяві ОСОБА_4 щодо свідчень ОСОБА_6 та 07.02.2025 дізнавач прийняв по свідченням зазначеного свідка процесуальне рішення - виніс незаконну, необгрунтовану постанову про закриття кримінального провадження, при цьому ОСОБА_4 як зацікавленій особі так і не була направлена зазначена вище постанова, щоб останній не мав змоги оскаржити незаконні дії органу досудового розслідування, не зміг контролювати як проводиться укриття злочину правоохоронцями. Про те, що винесена постанова про закриття провадження ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 дізналися лише в судовому засіданні Жовтневого районного суду м. Харкова, яке відбулося по справі №639/4852/23, в якому прокурором надано головуючому матеріали кримінального провадження №12024226250000285, про що до скарги додано відповідну ухвалу суду.
Сторона скаржника вважає, що постанова про закриття кримінального провадження від 07.02.2025 винесена передчасно, є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Дізнавач розраховував, що допитає формально свідка ОСОБА_6 , та на цьому можна й винести постанову про закриття провадження по справі, але такі розрахунки даремні.
Так, в ході досудового розслідування не було допитано ОСОБА_4 , що є неприпустимим, адже він заявник та повідомив, що відносно нього скоєно злочин.
Дізнавач не витребував в Жовтневому районному суді м. Харкова, справа №639/4852/23 дані, які зафіксовані на паперових та електронних носіях, які містять відомості які надавала свідок ОСОБА_6 під час досудового розслідування та які надавала в судовому засіданні, та після витребування даних відомостей надати для ознайомлення їх свідку та допитати останню з урахуванням цих відомостей, усунути розбіжності в її свідченнях, які наявні та для цього потрібно призначити відповідні судово - медичні експертизи, які зможуть з'ясувати чи могла ОСОБА_6 на дату скоєння розбою бачити та розрізняти людей на тій відстані, про яку вона зазначала в ході допитів на досудовому розслідуванні та в ході судового розгляду, бо остання повідомляла спершу у свідченнях що страждає на катаракту та в неї всі предмети як в тумані, згодом, в ході чергового допиту змінила свідчення, що вона бачила осіб та розрізняє їх, які скоювали розбій.
Також у даному кримінальному провадженні не встановлені та не викликані на допит інші свідки, які були присутні під час допиту свідка ОСОБА_10 в суді, яка постійно змінювала свідчення. Також дізнавачем не усунуті протиріччя по справі між свідком та заявником, які можливо зробити лише шляхом одночасного допиту осіб. Не проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та інших фігурантів по справі, за місцем вчинення розбою, з метою встановлення місця розташування осіб які вчинили розбійний напад та місця знаходження дверей свідка ОСОБА_6 , виміряти дану відстань та з урахуванням добутих даних призначити експертизи, які з'ясують чи могла ОСОБА_6 на певній відстані взагалі бачити осіб маючи відповідні діагнози, витребувавши заздалегідь в установлений законом спосіб відповідні медичні документи. Отже, дізнавач прийняв процесуальне рішення по свідченням свідка ОСОБА_6 - виніс незаконнну, необгрунтовану постанову про закриття кримінального провадження.
В свою чергу група прокурорів, яка здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженню самоусунулась від виконання покладених КПК обов'язків на процесуального керівника /прокурора/, адже у зазначеному вище кримінальному провадженні та у зазначеній вище судовій справі один і той же прокурор, який не зацікавлений щоб у зазначеному вище кримінальному провадженню по заяві ОСОБА_9 було активізовано досудове розслідування та обвинувальний акт скеровано до суду відносно ОСОБА_6 , бо вона є єдиним свідком кримінального правопорушення у справі.
Крім того, оскаржувана постанова дізнавача про закриття кримінального провадження не містить обґрунтування щодо відсутності складу злочину, що є неприпустимим.
20.03.2025 ОСОБА_3 надіслала до суду доповнення до її скарги від 03.03.2025, в яких зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 96 КПК України / з'ясування достовірності показань свідка/ для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
Отже, ОСОБА_4 подав заяву до відділу поліції про вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, щоб довести репутацію свідка ОСОБА_6 . Адже, нечесність та недостовірність показань свідка відповідно до ч. 2 ст. 96 КПК України підлягає доведенню зацікавленою особою, а не судом.
Жоден закон не наділяє суд правом когось критикувати чи ставитися критично, а неврахування доказів на користь захисту є ознакою упередженості судді, яке порушує принцип законності. Дії суду не в спосіб, передбачений законом /шляхом критичного відношення / є іститним порушенням КПК України та підставою для скасування законного рішення.
Відповідно до правової позиції ВС/ККС у справі №191/4689/19 від 21.03.2023, сумнівний характер показань і ризик, що особа може бути засуджена на підставі неперевірених та не завжди безкорисливих тверджень, не може бути недооціненим. Враховуючи природну зацікавленість учасника у результатах розгляду справи, стороні захисту мають бути надані всі можливості для спростування достовірності показань свідка ОСОБА_6 . Отже, якщо сторона ставить під сумнів репутацію свідка, то вона повинна надати докази, як наслідок ОСОБА_4 звернувся до відділу поліції із зазначеною вище заявою.
Дізнавач була повідомлена належним чином про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явилась, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У судовому засіданні ОСОБА_3 подану скаргу від 03.03.2025 із доповненнями до неї від 20.03.2025 підтримала, просила задовольнити. Не заперечувала проти проведення розгляду її скарги за відсутності дізнавача.
Вислухавши думку скаржника, вивчивши скаргу та дослідивши наявні у суду матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Судовим розглядом встановлено, що згідно долученою до скарги ОСОБА_3 копією ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2025 наразі триває судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023221210000570 від 25.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України (справа №639/4852/23).
Відповідно до долученої до скарги ОСОБА_3 копії постанови дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 від 07.02.2025 в провадженні СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за №12024226250000285 від 08.11.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, а саме за заявою ОСОБА_4 за фактом надання ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей під час її допиту в Жовтневому районному суді м. Харкова у якості свідка в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .
Згідно з резолютивною частиною вищевказаної постанови дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області від 07.02.2025 кримінальне провадження №12024226250000285 від 08.11.2024 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова дізнавача, зокрема й про закриття кримінального провадження, повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Системний аналіз вказаних норм кримінального процесуального закону вказує на те, що під час досудового розслідування перш за все має бути встановлено наявність події кримінального правопорушення й тільки після цього наявність в діянні складу кримінального правопорушення та інших обставини, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Усупереч викладеному, дізнавачем не враховано висновки щодо застосування положень ст. 384 КК України, викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа № 461/4425/18), від 29.10.2024 (справа № 607/9210/22) тощо, відповідно до яких:
- постановлення обвинувального вироку щодо особи, яка згідно з обвинуваченням надала неправдиві свідчення у провадженні, у якому немає остаточного рішення щодо встановлення винуватості тієї чи іншої особи, є неможлиим.
- за відсутності встановленої вироком суду, який розглядає справу, у якій свідок ОСОБА_7 дає показання, недостовірності його показань, неможливо встановити обов'язковий елемент складу злочину, передбаченого ст. 384 КК.
- за відсутності судового рішення, у якому дана оцінка доказу-показанням свідка ОСОБА_7, твердження щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК, суперечить вимогам кримінального процесуального закону України, оскільки оцінка доказу щодо його допустимості (ст. 86 КПК) чи недопустимості (ст. 87 КПК), надається судом під час судового розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що дізнавач передчасно ухвалив постанову від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження №12024226250000285 від 08.11.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, не встановивши наявність події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, зокрема не встановлено наявності остаточного рішення у кримінальному провадженні № 12023221210000570 від 25.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України (справа №639/4852/23), в межах якого свідок надавала відповідні покази, та яким надано оцінку доказу-показанням цього свідка в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України.
Крім цього, в резолютивній частині постанови від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження №12024226250000285 від 08.11.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, дізнавачем не зазначено в діянні яких осіб відсутній склад кримінального правопорушення та складу якого саме кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами скарги ОСОБА_3 у частині необгрунтованості постанови дізнавача про закриття кримінального провадження та її невідповідності вимогам ст. 110 КПК України. Разом із цим інші викладені у скарзі ОСОБА_3 доводи, зокрема щодо неповноти досудового розслідування, є передчасними.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а постанова дізнавача від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження за №12024226250000285 від 08.11.2024 - задовольнити частково.
Скасувати постанову дізнавача ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 07.02.2025 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226250000285 від 08.11.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 24.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1