20 березня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене при огляді місця події 20 лютого 2025 року, а саме 127 частин стовбурів дерев виду "акація"
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Короткий зміст ухвали слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене при огляді місця події 20 лютого 2025 року, а саме 127 частин стовбурів дерев виду "акація".
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду та істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону.
Зазначає, що частини стовбурів дерев необхідні для розрахунку завданої шкоди та таксами, встановленими постановою КМУ від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та встановити шкоду стане можливим після додаткового огляду зрізаних стовбурів дерев за участі спеціаліста Державної екологічної інспекції Південно-західного округу "Миколаївська та Одеська область".
Крім того, виявлені та вилучені стовбури дерев відповідають критеріям, зазначеним п.3 ч.1 ст.167 КПК України, так як вони як предмет вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та необхідні для проведення експертних досліджень, а не накладення арешту на дане майно може призвести до того, що їх зможуть приховати, пошкодити, зіпсувати, втратити, знищити, а це як наслідок може призвести до затягування досудового розслідування.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
Відповідно до клопотання, за версією органу досудового розслідування, 20 лютого 2025 року до чергової частини ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт інспектора СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_7 про те, що 20 лютого 2025 року перебуваючи в добовому наряді та під час здійснення патрулювання Березанської ОТГ, за порушення правил дорожнього руху, в межах Березанської ОТГ Миколаївського району Миколаївської області з о 18:15 год. було зупинено автомобіль марки "MERCEDES-BENZ" моделі 408D, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 та під час перевірки в багажному відділенні автомобіля виявлено зрізи частин стовбурів дерева виду "акація", які останній перевозив без відповідних дозвільних документів.
За вказаним фактом СВ ВП №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025152150000039 від 11.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), тобто незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрублених дерев або чагарників, що заподіяло істотну шкоду.
У ході огляду місця події 20 лютого 2025 року, а саме ділянки дороги 0150305 «Прогресівка-Одсеа-Новоазвоськ-Березанка» Миколаївського району, Миколаївської області, виявлено автомобіль марки «MERCEDES-BENZ" моделі 408D, державний номерний знак НОМЕР_1 , всередині якого перебували зрізи стовбурів дерев виду акації різної довжини та діаметру. Всі вищевказані зрізи стовбури дерев є свіжоспиляними та мають ознаки спилу механічним способом.
В ході огляду місця події вказаний автомобіль зі зрізами стовбурів дерев вилучені та доставлені до ВП №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області. 21 лютого 2025 року вказаний транспортний засіб оглянуто та здійснено заміри частин стовбурів дерев, які виявлено в багажному відділенні автомобіля, та визнано їх речовими доказами.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вище вказане майно, в обґрунтування клопотання вказав, що зазначене у клопотанні майно необхідне для розрахунку завданої шкоди, встановленими постановою КМУ від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та встановити шкоду стане можливим після додаткового огляду зрізаних стовбурів дерев за участі спеціаліста Державної екологічної інспекції Південно-західного округу "Миколаївська та Одеська область"; виявлені та вилучені стовбури дерев є предметом кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди у вигляді відбитків пальців рук та інші об'єкти, які потребують додаткової фіксації за участі криміналістичної лабораторії та якісного фіксування обставин вчинення злочину, а також використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, оскільки за допомогою вказаного автомобіля здійснювалась незаконна порубка, перевезення та зберігання оглянутих зрізаних стовбурів. Таким чином, спиляні стовбури дерев, які зафіксовані у протоколі огляду, необхідні для проведення експертного дослідження. Вважав, що існують ризики конструктивних змін та заміни стовбурів дерев у ході їх подальшої експлуатації, що є підставою для застосування арешту майна.
Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено необхідності арешту майна та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст.98 цього Кодексу (матеріальні об'єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Апеляційний суд приходить до висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, спростовуються матеріалами провадження.
Відповідно до клопотання, за версією органу досудового розслідування, 20 лютого 2025 року до чергової частини ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт інспектора СРПП ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_7 про те, що 20 лютого 2025 року перебуваючи в добовому наряді та під час здійснення патрулювання Березанської ОТГ, за порушення правил дорожнього руху, в межах Березанської ОТГ Миколаївського району Миколаївської області з о 18:15 год. було зупинено автомобіль марки "MERCEDES-BENZ" моделі 408D, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 та під час перевірки в багажному відділенні автомобіля виявлено зрізи частин стовбурів дерева виду "акація", які останній перевозив без відповідних дозвільних документів.
За вказаним фактом СВ ВП №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025152150000039 від 11.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), тобто незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрублених дерев або чагарників, що заподіяло істотну шкоду.
У ході огляду місця події 20 лютого 2025 року, а саме ділянки дороги 0150305 «Прогресівка-Одсеа-Новоазвоськ-Березанка» Миколаївського району, Миколаївської області, виявлено автомобіль марки «MERCEDES-BENZ" моделі 408D, державний номерний знак НОМЕР_1 , всередині якого перебували зрізи стовбурів дерев виду акації різної довжини та діаметру. Всі вищевказані зрізи стовбури дерев є свіжоспиляними та мають ознаки спилу механічним способом.
В ході огляду місця події вказаний автомобіль зі зрізами стовбурів дерев вилучені та доставлені до ВП №8 МРУП ГУНП в Миколаївській області. 21 лютого 2025 року вказаний транспортний засіб оглянуто та здійснено заміри частин стовбурів дерев, які виявлено в багажному відділенні автомобіля, та визнано їх речовими доказами.
Звертаючись до суду першої інстанції, з клопотанням про накладення арешту на даний транспортний засіб, прокурор зазначив, що зазначене у клопотанні майно необхідне для розрахунку завданої шкоди, встановленими постановою КМУ від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу та встановити шкоду стане можливим після додаткового огляду зрізаних стовбурів дерев за участі спеціаліста Державної екологічної інспекції Південно-західного округу "Миколаївська та Одеська область"; виявлені та вилучені стовбури дерев є предметом кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди у вигляді відбитків пальців рук та інші об'єкти, які потребують додаткової фіксації за участі криміналістичної лабораторії та якісного фіксування обставин вчинення злочину, а також використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, оскільки за допомогою вказаного автомобіля здійснювалась незаконна порубка, перевезення та зберігання оглянутих зрізаних стовбурів. Таким чином, спиляні стовбури дерев, які зафіксовані у протоколі огляду, необхідні для проведення експертного дослідження. Вважав, що існують ризики конструктивних змін та заміни стовбурів дерев у ході їх подальшої експлуатації, що є підставою для застосування арешту майна.
Разом з тим, як вбачається зі змісту клопотання прокурора про арешт майна поданого до суду першої інстанції, прокурором не обґрунтовано належність вилученого майна до речових доказів, про що свідчить посилання у клопотанні на одночасну належність майна до предмету, знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення та можливість виявлення на ньому слідів пальців рук, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, є необґрунтованим припущенням, не викладені обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, а не адміністративних правопорушень, не викладені норми законодавства, які передбачають необхідність дозвільних документів для перевезення деревини, що могло б сприяти встановленню ознак кримінального правопорушення у такому діянні. Зазначена прокурором мета арешту майна - розрахунок завданої шкоди за таксами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", не передбачена ст.170 КПК України та виходячи зі змісту зазначеної постанови, не може бути досягнута шляхом арешту майна, оскільки відповідно до цієї постанови для обчислення шкоди необхідні лише виміри діаметрів дерев у корі біля шийки кореня, тобто виміри дерева (пня) на місці зрубу, а не зрубаних стволів дерева, якісне фіксування обставин вчинення кримінального правопорушення не є метою арешту майна і може бути досягнуте за допомогою інших передбачених законом слідчих (процесуальних) дій, зокрема, оглядом майна/місця події. Посилання прокурора на існуючі ризики конструктивних змін під час подальшої експлуатації стволів дерев внаслідок їх зміни та заміни є припущенням та не містить викладу обставин, якими обґрунтовуються такі ризики.
Враховуючи суть кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що прокурором належним чином необґрунтовано підстави та мета, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відповідно до положень статті 170 КПК України.
Разом з тим, прокурором як під час розгляду клопотання в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду не доведено обставини, визначені ст. 167, 170, 171 КПК України, а також правові підстави для арешту майна, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 41 Конституції України, якими встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Крім того, Конвенція про захист прав і основоположних свобод, яка є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав та складовою якого є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення, визначає, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».
Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, не заслуговують на увагу суду, оскільки, на думку апеляційного суду, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, та не вбачає будь-яких порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 100, 170, 171, 173, 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Березанського районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене при огляді місця події 20 лютого 2025 року, а саме 127 частин стовбурів дерев виду "акація" - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді