Єдиний унікальний №336/2838/24 Головуючий в 1 інст. Боєв Є.С.
Провадження №33/807/98/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
03 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Лихосенка Є.О. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Згідно з постановою суду, 25 лютого 2024 року, о 14 год. 15 хв., у м.Запоріжжі, Шевченківський район, блок пост БП-3, в районі вул.Хороводна, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у спеціалізованому медичному закладі КНП «ОКПЗНД» ЗОР у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування автомобілем відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Лихосенко Є.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване накладення адміністративного стягнення.
Наголошує на тому що ОСОБА_1 дійсно через упереджене ставлення відмовився від пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак в подальшому він протягом двох годин після зупинки транспортного засобу самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, за результатами якого ознак сп'яніння у нього не було виявлено.
Сторона захисту вважає, що медичний висновок повністю спростовує факт перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння.
В судове засідання, призначене на 03 лютого 2025 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Лихосенко Є.О. не з'явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.
Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі Дем'янов Ю.А. просив подальший розгляд справи проводити без його участі та участі його захисника-адвоката Лихосенка Є.О.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Лихосенка Є.О., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з'ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.
Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №511698 від 25 лютого 2024 року, згідно з яким, 25 лютого 2024 року, о 14 год. 15 хв., у м.Запоріжжі, Шевченківський район, блок пост БП-3, в районі вул.Хороводна, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у спеціалізованому медичному закладі КНП «ОКПЗНД» ЗОР у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування автомобілем відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР.
До вказаного протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 лютого 2024 року; рапорти працівників поліції; довідку щодо відсутності повторності правопорушення за ст.130 КУпАП та про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11 квітня 1997 року; відеозапис події.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що того дня він навчав свою дочку керуванню автомобілем. Вона сиділа за кермом, він - поруч. На блокпості співробітник поліції попрохав його переставити транспортний засіб, що він і зробив. Після під'їхав екіпаж патрульної поліції та запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Він відмовився від пропозиції, оскільки не довіряв поліцейським. Після складення протоколу самостійно звернувся до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Відповідно до висновку, що складений 25 лютого 2024 року о 16-35 год, який просив долучити до матеріалів справи, він у стані будь-якого сп'яніння не перебував.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що він, дійсно спочатку він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак в подальшому він підійшов до працівника поліції та повідомив, що бажає пройти огляд, але йому в цьому було відмовлено.
Захисник-адвокат Лихосенко Є.О. при апеляційному розгляді справи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що спочатку за кермом транспортного засобу GEELY MR-7151А, днз НОМЕР_1 знаходилась донька ОСОБА_1 , яку він навчав водінню. Їх було зупинено працівниками поліції. Після чого працівники поліції попросили ОСОБА_1 переставити свій автомобіль в інше місце. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 переставив транспортний засіб. ОСОБА_1 дійсно спочатку відмовився від проходження огляду, оскільки не довіряв працівникам поліції. Після вказаних подій ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, згідно з яким, він у стані сп'яніння не перебував.
За клопотанням сторони захисту в ході апеляційного розгляду справи в якості свідка було заслухано ОСОБА_2 , яка пояснила, що на час події ОСОБА_1 був співмешканцем її матері. Вона попросила ОСОБА_1 навчити її водити автомобіль. Вона була за кермом транспортного засобу. Їх зупинили військові та поліція, попросили, щоб ОСОБА_1 пересів та переставив транспортний засіб. ОСОБА_1 виконав вказану вимогу. Далі, поліцейські перевірили автомобіль, натякали на хабар та погрожували повісткою. Після чого приїхав інший екіпаж поліції. ОСОБА_1 підійшов до іншого екіпажу та повідомляв, що бажає проходити огляд, але йому в цьому відмовили, сказали, що вже пізно. В подальшому ОСОБА_1 поїхав до лікарні та пройшов огляд. Пропозиції щодо проходження огляду вона не чула, оскільки знаходилась в автомобілі. Ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не бачила.
Перевіряючи доводи сторони захисту, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №511698 від 25 лютого 2024 року, водію ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, а саме: відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Розділом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проте, зазначені вимоги працівниками поліції не були дотримані в повній мірі.
При апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис, долучений до протоколу, згідно з яким, працівники поліції зупинили транспортний засіб GEELY MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого в якості водія спочатку знаходилась жінка. Далі, вказаним відеозаписом зафіксовано, як після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 сідає за кермо автомобіля, а жінка - на переднє пасажирське сидіння, та автомобіль доїжджає до місця, зазначеного працівниками поліції. На запитання працівників поліції чи є ОСОБА_1 водієм, останній відповів ствердно. Далі, вказаним відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, та запропонували останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 дійсно спочатку відмовився від проходження огляду, вказавши, що він тиждень як виписався з лікарні, де проходив курс лікування від наркозалежності, вживав певні ліки та хвилюється, що раптом результати огляду щось покажуть, радився з працівниками поліції, як йому діяти. В подальшому, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права і обов'язки та повідомив про складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. Далі відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції прослідувала до службового автомобілю для складання адміністративних матеріалів. Через деякий час ОСОБА_1 підійшов до вказаного службового автомобіля, спілкуючись з кимось за телефоном, та повідомив про те, що він бажає проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він зателефонував туди, де лікувався, та йому сказали, що результати огляду нічого не покажуть. При цьому, з матеріалів провадження та відеозапису убачається, що на час коли ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння, працівник поліції склала лише направлення на огляд, протокол про адміністративне правопорушення ще не складався. Проте, ОСОБА_1 було відмовлено у проходженні огляду з зазначенням того, що вже пізно, оскільки йому вже було роз'яснено права та він вже відмовився від проходження огляду. Окрім цього, ОСОБА_1 повідомлено, що він може після оформлення адміністративних матеріалів самостійно пройти медичний огляд на стан сп'яніння.
В свою чергу, статтею 266 КУпАП визначено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, долученим до протоколу відеозаписом події підтверджується те, що до початку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, але в цьому йому було безпідставно відмовлено, з роз'ясненням можливості пройти такий огляд у порядку, який не узгоджується з вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, зокрема ст.266 КУпАП.
В свою чергу, оскільки водій ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, працівники поліції мали супроводити його до відповідного закладу охорони здоров'я для проходження огляду, чого не було зроблено з формальних підстав та передчасно складено щодо ОСОБА_1 вищевказаний протокол.
Доводи сторони захисту про те, що після оформлення адміністративного матеріалу за порадою працівників поліції ОСОБА_1 невідкладно самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та такого стану в нього не виявлено, підтверджується наданим стороною захисту висновком лікаря.
На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, а наявним доказам надав вибіркову оцінку.
В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
Проте, суд першої інстанції повно і всебічно не з'ясував всіх обставин справи, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні є таким, що суперечать фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Лихосенку Є.О. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Лихосенка Є.O. задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУПАП скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/2838/24