Іменем України
13.03.2025 Справа №607/5080/25 Провадження №1-кс/607/1546/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України,
12.03.2025 прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження № 42023210000000100 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
24.02.2022 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який триває на даний час.
Згідно з ч. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (далі за текстом - Закон України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з п. 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.20221 № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Пункт 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 (надалі Правила) передбачають, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.
Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.
Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки (далі ЄКІС).
На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати: один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата; два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 календарних днів (абзац восьмий пункту 2-9 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 1285 від 15.11.2022) з дня перетину державного кордону.
Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що у лютому 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , який являється фізичною особою-підприємцем та має чинну ліцензію, отриману в державній службі України з безпеки на транспорті, з дозволеними видами робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями), виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 у лютому 2023 року,точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, під час розмови з ОСОБА_7 дізнався про те, що останній у порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має намір незаконно виїхати за межі України.
Надалі ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але не пізніше 12.02.2023, під час розмови з ОСОБА_7 повідомив йому про те, що організує та посприяє в перетині державного кордону України, а також забезпечить його транспортним засобом для цього.
Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 його персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові та серію і номер паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, з метою усунення перешкод в перетині державного кордону України ОСОБА_8 , будучи обізнаним про те, що останній бажає виїхати за межі України та усвідомлюючи, що останній фактично не перебуває у трудових відносинахз ним, в порушення пунктів 2-9 Правил, 12.02.2023 о 12 год. 54 хв. за допомогою власного електронного цифрового підпису авторизувався за посиланням «https://shlyah.dsbt.gov.ua/» та вніс недостовірну інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС («Шлях»), адміністратором якої є Укртрансбезпека, про те, що ОСОБА_7 є водієм вантажного транспортного засобу ФОП ОСОБА_4 , а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У подальшому 13.02.2023, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, забезпечив ОСОБА_7 транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Також 13.02.2023 о 12 год. 26 хв. ОСОБА_4 зателефонував до
ОСОБА_9 та попросив його поїхати до пункту пропуску через державний кордон України «Шегині» на кордоні із Республікою Польща з метою повернення транспортного засобу марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , на територію України.
Так, 13.02.2023 о 16 год. 29 хв. ОСОБА_7 за кермом транспортного засобу марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із
ОСОБА_9 , в якості пасажира, який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_4 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» на кордоні із Республікою Польща та не повернувся на територію України.
Надалі ОСОБА_9 , не будучи обізнаним із злочинним умислом ОСОБА_4 , після того, як перетнув державний кордон України разом із ОСОБА_7 , сів за кермо автомобіля марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , та 13.02.2023 о 19 год. 21 хв. переїхав ним на територію України через пункт пропуску «Шегині».
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню наданням засобів та усуненням перешкод.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у лютому 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_10 , дізнався про те, що останній у порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має намір незаконно виїхати за межі України.
Надалі ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але не пізніше 28.02.2023, під час розмови з ОСОБА_10 , повідомив йому про те, що організує та посприяє в перетині державного кордону України, а також забезпечить його транспортним засобом для цього.
Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 його персональні дані,
а саме: прізвище, ім'я, по батькові та серію і номер паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи отриману в державній службі ліцензію України з безпеки на транспортіна право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, з метою усунення перешкод в перетині державного кордону України ОСОБА_10 , будучи обізнаним про те, що останній бажає виїхати за межі України, діючи повторно, в порушення вимог законодавства, а саме пунктів 2-9 Правил, 28.02.2023 о 14 год 13 хв. за допомогою власного електронного цифрового підпису авторизувався за посиланням «https://shlyah.dsbt.gov.ua/» та вніс інформацію до автоматизованої системи - ЄКІС («Шлях»), адміністратором якої є Укртрансбезпека, про те, що ОСОБА_10 є водієм вантажного транспортного засобу ФОП ОСОБА_4 , а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Надалі 01.03.2023, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно, забезпечив ОСОБА_10 транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Також 28.02.2023 о 16 год. 33 хв. ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_9 та попросив його поїхати до пункту пропуску через державний кордон України «Шегині» на кордоні із Республікою Польща, з метою повернення транспортного засобу марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 на територію України.
Так, 01.03.2023 о 10 год. 36 хв. ОСОБА_10 за кермом транспортного засобу марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із
ОСОБА_9 в якості пасажира, який не був обізнаний із злочинним умислом ОСОБА_4 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» на кордоні із Республікою Польща та не повернувся на територію України.
Надалі ОСОБА_9 , не будучи обізнаним із злочинним умислом ОСОБА_4 , після того, як перетнув державний кордон України разом із ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля марки «Renault» моделі «Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , та 01.03.2023 о 12 год. 30 хв. переїхав ним на територію України через пункт пропуску «Шегині».
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, у грудні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_11 дізнався про те, що останній у порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має намір незаконно виїхати за межі України.
Надалі ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але не пізніше 29.12.2023, під час розмови з ОСОБА_11 повідомив йому про те, що організує та посприяє в перетині державного кордону України, а також забезпечить його транспортним засобом для цього.
Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 його персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові та серію і номер паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи у розпорядженні особистий ключ доступу до ЄКІС («Шлях») ФОП ОСОБА_12 , який має чинну ліцензію, отриману в державній службі України з безпеки на транспорті, з дозволеними видами робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями), з метою усунення перешкод в перетині державного кордону України ОСОБА_11 , будучи обізнаним про те, що останній бажає виїхати за межі України, діючи повторно, в порушення вимог законодавства, а саме пунктів 2-9 Правил, 29.12.2023 о 11 год. 05 хв., за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, забезпечив внесення відомостей про ОСОБА_11 до автоматизованої системи - ЄКІС («Шлях»), адміністратором якої є Укртрансбезпека, про те, що ОСОБА_11 є водієм вантажного транспортного засобу ФОП ОСОБА_13 , а саме автомобіля марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Надалі 29.12.2023, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно, забезпечив ОСОБА_11 транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також 29.12.2023 о 10 год. 43 хв. ОСОБА_4 зателефонував до
ОСОБА_9 та попросив його поїхати до пункту пропуску через державний кордон України «Шегині» на кордоні із Республікою Польща, з метою повернення транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію України.
Так, 29.12.2023 о 18 год. 27 хв. ОСОБА_11 на транспортному засобі марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» на кордоні із Республікою Польща та не повернувся на територію України.
Надалі ОСОБА_9 , не будучи обізнаним із злочинним умислом ОСОБА_4 , на його прохання, після того якОСОБА_11 перетнув державний кордон України, 29.12.2023 о 23 год. 53 хв. переїхав транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію України через пункт пропуску «Краківець».
Також у лютому 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_14 дізнався про те, що останній у порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має намір незаконно виїхати за межі України.
Надалі ОСОБА_4 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але не пізніше 12.02.2024, під час розмови з ОСОБА_14 повідомив йому про те, що організує та посприяє в перетині державного кордону України, а також забезпечить його транспортним засобом для цього.
Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_14 його персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові та серію і номер паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У подальшому ОСОБА_4 , маючи у розпорядженні особистий ключ доступу до ЄКІС («Шлях») ФОП ОСОБА_12 , який має чинну ліцензію, отриману в державній службі України з безпеки на транспорті, з дозволеними видами робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями), з метою усунення перешкод в перетині державного кордону України ОСОБА_14 , будучи обізнаним про те, що останній бажає виїхати за межі України, діючи повторно, в порушення вимог законодавства, а саме пунктів 2-9 Правил, 12.02.2024 о 12 год. 44 хв., за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, забезпечив внесення відомостей про ОСОБА_14 до автоматизованої системи - ЄКІС («Шлях»), адміністратором якої є Укртрансбезпека, про те, що ОСОБА_14 є водієм вантажного транспортного засобу ФОП ОСОБА_13 , а саме автомобіля марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Надалі 12.02.2024, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно, забезпечив ОСОБА_14 транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, 12.02.2024, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_9 та попросив його поїхати до пункту пропуску через державний кордон України «Шегині» на кордоні із Республікою Польща, з метою повернення транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію України.
Так, 13.02.2024 о 09 год. 16 хв. ОСОБА_14 на транспортному засобі марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» на кордоні із Республікою Польща та не повернувся на територію України.
Надалі ОСОБА_9 , не будучи обізнаним із злочинним умислом ОСОБА_4 , на його прохання, після того, як ОСОБА_14 перетнув державний кордон України, 13.02.2024 об 11 год. 25 хв. переїхав транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» моделі «Sprinter 311 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію України через пункт пропуску «Краківець».
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому повторно.
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
19.11.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
20.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
20.11.2024 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 16.01.2025, а також визначено заставу у розмірі 242240 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
20.11.2024 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
14.01.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений до 14.03.2025 строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на ОСОБА_4 , а саме:прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
27.02.2025 в порядку ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор вказав, що закінчити досудове розслідування та звернутися до суду з обвинувальним актом у строк дії попередньої ухвали про продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків неможливо з підстав необхідності проведення належного ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та оформлення обвинувального акту для скерування його до суду. При цьому ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчої судді від 14.01.2025, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити повністю. Також з урахуванням доводів сторони захисту вказав, що ОСОБА_4 неодноразово звертався до органу досудового розслідування із заявами про надання дозволу на виїзд за межі населеного пункту та такі заяви органом досудового розслідування були задоволені. Відтак відсутні підстави для скасування обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник додатково зазначив, що ОСОБА_4 належним чином виконує покладені на нього обов'язки. При цьому останній є фізичною особою-підприємцем, у зв'язку із чим повинен виїжджати за межі населеного пункту, а покладені на нього обов'язки ускладнюють здійснення підприємницької діяльності. Пояснив, що дійсно станом на даний час сторона захисту знайомиться із матеріалами кримінального провадження, яке складається із 10 томів та містить багато відеозаписів.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідча суддя встановила, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
19.11.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
20.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
20.11.2024 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 16.01.2025, а також визначено заставу у розмірі 242240 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до повідомлення про звільнення 20.11.2024 заставодавцем внесена застава за ОСОБА_4 у розмірі 242240 грн та підозрюваний звільнений з-під варти.
14.01.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на ОСОБА_4 , а саме:прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_9 ; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Строк дії указаних обов'язків встановлений до 14.03.2025.
Відтак станом на даний час підозрюваний ОСОБА_4 рахується таким, відносно якого діє запобіжний захід у виді застави та який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчої судді від 14.01.2025.
При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної вище ухвали, при продовженні строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважала доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
09.01.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 до чотирьох місяців, тобто до 19.03.2025.
27.02.2025 в порядку ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол обшуку від 13.11.2024; протокол огляду предмету від 15.11.2024; протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 05.11.2024, 29.10.2024; протокол огляду від 30.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.06.2024; протоколи за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.02.2024.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та встановлені у судовому засіданні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Відтак слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився та продовжує існувати.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Також ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшився та продовжує існувати. Так, підозрюваний, зважаючи на спосіб вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, маючи отриману в державній службі України з безпеки на транспорті ліцензію з дозволеними видами робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, зможе вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Крім того, злочинна діяльність ОСОБА_4 є багатоепізодною та пов'язаною з отриманням з незаконних доходів, а відтак з метою особистого збагачення підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Відтак слідча суддя встановила, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, визначені ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків для стримування таких ризиків.
Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушень, слідча суддя вважає, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на запропонований прокурором строк.
При цьому слід зазначити, що 27.02.2025 відповідно до ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 19.03.2025, однак такий строк фактично був призупинений з 27.02.2025 після прийняття стороною обвинувачення рішення про відкриття матеріалів відповідно до ст. 290 КПК України.
Відтак продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 42023210000000100 від 19.06.2023 з урахуванням їх тривалості не виходить за межі розумного строку, що відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_15 , та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Така позиція слідчої судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчою суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023210000000100 від 19.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 332 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 ;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 13.05.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1