12 березня 2025 року м.Дніпросправа № 340/7885/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №340/7885/24 (суддя Черниш О.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі позивач) через адвоката звернувся до суду з адміністративним позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ковбасюка О.А. від 16.08.2024 про відкриття виконавчого провадження №75802486 про стягнення з нього як з боржника на користь держави штрафу у розмірі 34000 гривень та виконавчого збору в сумі 3400 грн.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 161 КАС України та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року заяву повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що 16.08.2024 державним виконавцем Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУ МЮ (м. Одеса) Ковбасюк О.А. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави штрафу у розмірі 34 000 гривень та виконавчого збору в сумі 3 400 гривень. Постанова була направлена позивачу на адресу його реєстрації: м. Кропивницький, вул. В. Космонавтів, 15, але не була отримана. Після того, як позивачем на виконання постанови суду був сплачений штраф, йому стало відомо про існування постанови державного виконавця (подвоєння суми штрафу). З метою досудового врегулювання спору 09.10.2024 на адресу Фортечного ВДВС позивачем було надіслано письмове звернення, в якому він просив скасувати постанову про стягнення штрафу в подвійному розмірі та стягнення виконавчого збору, доєднавши докази добровільної сплати штрафу у 15-денний строк з дня отримання постанови суду, але отримав відповідь про відмову. Також позивач звертався до Міністерства юстиції України та Управління примусового виконання рішень у Кіровоградській області та прокуратури Кіровоградської області із аналогічними зверненнями, проте вказаними органами було відмовлено у задоволенні вимог.
Оскільки ні позивач, ні його представник до 27.11.2024 року не отримували постанову про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, не були ознайомлені з її змістом, то право на оскарження такої постанови виникає з моменту отримання такої постанови.
Скаржник наполягає, що суд відмовив у поновленні строку на звернення, не проаналізувавши аргументи позивача, та дійшовши хибного висновку, що строк на звернення до суду був пропущений без поважних на те причин.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на скаргу позивача не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 згідно з ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України, прийшов до висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а у заяві про поновлення цього строку представник позивача не навів поважних підстав для його поновлення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Позивач оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Суд встановив, що виконавче провадження було відкрите з примусового виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2024 року у справі про адміністративне правопорушення №766/3532/24.
З адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 09.12.2024 року.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначав, що 27.11.2024 року він ознайомився з матеріали виконавчого провадження №75802486, а до 27.11.2024 року позивач не отримував спірну постанову.
05.09.2024 року позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Коробєйніковим А.В.. 09.10.2024 року з метою досудового врегулювання спору адвокат звертався до Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, у якій просив скасувати постанову державного виконавця про стягнення штрафу в подвійному розмірі та стягнення виконавчого збору, надавши докази добровільної сплати штрафу. Цей штраф був сплачений 04.10.2024 року.
Також в матеріалах виконавчого провадження №75802486 міститься заява ОСОБА_1 від 30.10.2024 року, адресована Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області, Фортечному відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерству юстиції України, прокуратурі Кіровоградської області, у якій він повідомив, що 04.09.2024 року йому стало відомо про існування виконавчого провадження №75802486 та просив здійснити перевірку виконавчого провадження та законності дій державного виконавця, скасувати постанову про стягнення з нього штрафу у подвійному розмірі та стягнення виконавчого збору.
Тобто, ще у вересні 2024 року позивач дізнався про можливе порушення своїх прав оскарженою постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а до суду адміністративний позов був поданий лише 09 грудня 2024 року.
Посилаючись на те, що позивач перебуває на військовій службі, представник позивача не надав до суду відповідних доказів проходження позивачем військової служби, зокрема доказів того, що він у період, коли в нього виникло право на звернення до суду з даним позовом, брав участь у бойових діях чи в інший спосіб виконував обов'язки військової служби, що унеможливлювало/ускладнювало його звернення до суду з цим позовом у встановлений законом строк. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.
До того ж, як вірно зазначив суд першої інстанції, інтереси позивача з 05.09.2024 року представляє адвокат. У заяві про поновлення строку звернення до суду представник не навів існування об'єктивно непереборних обставин, які були пов'язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду у встановлений частиною 2 статті 287 КАС України стислий 10-денний строк та у зв'язку з якими він зволікав з пред'явленням цього позову до 09.12.2024 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником у заяві про поновлення строку не наведено поважних підстав для його поновлення, і такі висновки є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 312, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 340/7885/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак