Справа № 420/2966/25
21 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 965120146476 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, що дорівнює 2684 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2023 судді у відставці Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати та виплатити суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 03.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються підстав та предмету позову.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначено, що з 22.03.1994 року ОСОБА_1 обіймав посаду судді та наказом голови Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року на підставі постанови Верховної Ради України від 12.05.2015 року його звільнено з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду у відставку. На теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області та з 24.06.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 "Про судоустрій і статус судів", до цього з 30.09.2010 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 у справі № 420/30003/23 задоволено частково. Визнано протиправними дії Херсонського окружного адміністративного суду щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідні про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 03-35/147/23-е від 28.08.2023, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102грн. Зобов'язано Херсонський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили. ОСОБА_1 Херсонським окружним адміністративним судом видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 позивач до ГУПФ України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Херсонського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. 25 грудня 2024 року рішенням начальника відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУПФ України в Донецькій області № 965120146476 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Закону України № 1402. Обґрунтовуючи вищевказане рішення, відповідач зазначив, що у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 2102,00 грн, на рівні січня 2020 року. А так як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Подібні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21.
18.02.2025 року ГУПФ України в Херсонській області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що ОСОБА_1 з 24.06.2016 перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 “Про судоустрій і статус суддів». 20.12.2024, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви від 20.12.2024 про перерахунок пенсії позивачем було додано довідку від 22.04.2024 за №03-35/55/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Херсонським окружним адміністративним судом. Заява за принципом екстериторіальності була розглянута ГУПФ України в Донецькій області, та прийнято рішення про відмову від 25.12.2024 №965120l46416 у проведенні вищевказаного перерахунку. Під час прийняття рішення про відмову у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ГУПФ України в Донецькій області, керувалося нормами чинного законодавства України. розміри суддівської винагороди встановлюються на 1 січня календарного року, згідно чинних норм законодавства. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2021 року - 2102 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2022 року - 2102 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2023 року - 2102 грн. Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року.
В додатки до відзиву надано копії матеріалів пенсійної справи позивача.
19.02.2025 року ГУПФ України в Донецькій області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що частиною третьою статті 135 Закону № 1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік» в Україні установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні; а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень, а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Тобто, змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх років не відбулося.
Разом з тим, в довідці Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 № 03-35/55/24 суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 була обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. Окрім того, у вказаній довідці містяться альтернативні судження щодо розміру суддівської винагороди, яка б враховувалася для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що унеможливлює її застосування для визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці - позивача. Оскільки після 18.02.2020 року (дата прийняття Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020) розмір складових суддівської винагороди не змінювався, правові підстави для проведення спірного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
19.02.2025 року ГУПФ України в Донецькій області подало клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом - позовну заяву подано позивачем до суду лише 29.01.2025 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначного частиною статті 122 КАС України, більш ніж на 2 роки.
19.02.2025 року ГУПФ України в Донецькій області подало копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та з 24.06.2016 року року отримує довічне грошове утримання судді у відставці, перебуває на обліку в ГУПФ України в Херсонській області з 2010 року .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №420/30003/23 (залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024 року):
визнано протиправними дії Херсонського окружного адміністративного суду щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 03-35/147/23-е від 28.08.2023, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовуєтеся для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.;
зобов'язано Херсонський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн.
22.04.2024 року Херсонський окружний адміністративний суд на підставі вищезазначеного рішення видав ОСОБА_1 довідку №03-35/55/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої розмір його суддівської винагороди, яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 141715,20грн. (а.с.20).
20.12.2024 року ОСОБА_1 подав до органу Пенсійного фонду України заяву №10053 про перерахунок пенсії (а.с.50).
В додатки до заяви була надана, зокрема, довідка про заробітну плату (спецпенсії) №03-35/55/24 від 22.04.2024 року (а.с.51).
Заява ОСОБА_1 була розглянута ГУПФ України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, підстави для чого обґрунтовані відповідачами у відзивах на позов.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2024 року №965120146476 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст.142 Закону №1402 (а.с.25).
У рішенні зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 20.12.2024 №10053 про перерахунок пенсії, а саме збільшення заробітної плати (пенсії за спецзаконами) відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі -Закон № 1402). До заяви про перерахунок пенсії надано наступні скановані оригінали документів: паспорт, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 03-35/55/24 від 22.04.2024 року. видана Херсонським окружним адміністративним судом. Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання. Перерахунок проводиться зі строків, передбачених розділом 4 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України» № 3-1 від 25.01.2008 для виникнення права на перерахунок. У 2024 році відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року п розмірі 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року. Так, як базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
У силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Право позивача на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці не заперечується відповідачами, спірним є виключно питання наявності підстав для перерахунку грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2023 року з розрахунку прожиткового мінімуму 2684грн. (ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет на 2023 рік»).
Досліджуючи поняття “щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02 червня 2016 року “Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно з ч.ч.2-5 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Конституцією України та Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України “Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV
Відповідно до ст.1 ЗУ “Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суд зазначає, що приписами ЗУ “Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн., був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.
Зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України “Про судоустрій і статус суддів»; зміна Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів, а тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п.1 розділу II Порядку заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Пунктом 1 розділу II Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Відповідно до п. 3, 4 розділу II Порядку № 3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Пунктом 2 розділу III Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.
Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.
Суд зазначає, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є обставини зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Під час розгляду справи встановлено, що згідно довідки від 22.04.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 141715,20 грн., у тому числі: посадовий оклад - 88572грн.; доплата за вислугу років 53143,20грн.
Суд відхиляє покликання відповідачів на правомірність оскаржуваного рішення з огляду відсутності обставини зміни складових суддівської винагороди у 2023 році, оскільки такі доводи не відповідають вимогам ЗУ “Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним законом, норми якого не можуть змінюватися іншими законами.
Суд вважає, що видана Херсонським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 довідка від 22.04.2004 року є доказом зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, отже згідно Порядку №3-1 є підставою для перерахунку щомісячного довічного утримання позивача, що було йому раніше призначено.
Суд відхиляє аргументи відповідачів з огляду того, що піддавати сумніву правильність та законність даних виданої довідки неприпустимо оскільки вона видана на виконання судового рішення.
Щодо строку для звернення до суду з позовом суд зауважує, що позивач вчасно вжив заходи для відновлення порушеного права - 01.11.2023 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду щодо видачі оновленої довідки, рішення суду з цього спору набрало законної сили 11.04.2024 року, після чого позивач звернувся із заявою про перерахунок довічного утримання, отримав оскаржуване рішення від 25.12.2024 року та невідкладно звернувся після цього до суду з позовом.
Отже строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, позивачем не пропущений.
Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок довічного утримання судді у відставці з 01.01.2023 року, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області після одержання довідки про суддівську винагороду № 03-35/55/24, виданої Херсонським окружним адміністративним судом 22.04.2024 року, зобов'язане перерахувати довічне грошове утримання позивачу з 01.01.2023 року, отже рішення цього відповідача №965120146476 від 25.12.2024 року про відмову у здійсненні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи скасування судом вищезазначеного рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в Херсонській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2023 судді у відставці Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати та виплатити суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн., з урахуванням раніше виплачених йому сум.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами законність оскаржуваного рішення не доведена, а доводи відповідачів суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн., суд на підставі ч.1 ст.139 КАС України покладає ці витрати на ГУПФ України в Донецькій області, оскільки саме цим пенсійним органом прийняте протиправне рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 965120146476 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року, що дорівнює 2684 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2023 судді у відставці Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати та виплатити суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн. , з урахуванням раніше виплачених йому сум довічного утримання.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057; адреса: вул. Валентини Крицак, буд. 6, м.Херсон, 73036)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; адреса: вул. Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84100).
Суддя М.М. Аракелян