Справа № 420/25773/24
21 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства “АГРО-СУР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 10913614/38790931 від 16.04.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 року до податкової накладної №33 від 20.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №7 від 20.03.2024 року до податкової накладної №33 від 20.03.2024 року, складеного Приватним підприємством “АГРО-СУР», фактичною датою подання на реєстрацію - 09.04.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 19.03.2024 року між ПП «АГРО-СУР» (продавцем) та ТОВ «ПРОФІТ-ТЕРРА» (покупцем) було укладено договір поставки №ПО/1979/03/2024 товару - кукурудзи, врожаю 2023 р. За вказаною господарською операцією ТОВ «ПРОФІТ-ТЕРРА» здійснило попередню оплату товару на суму 4 119 296,00 грн., а Позивачем було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №33 від 20.03.2024 на загальну суму 4 120 737,75 грн., яка була прийнята та зареєстрована в ЄРПН. Однак, 09.04.2024 року Позивачем було виявлено, що в сумі податкової накладної було допущено помилку, а тому було здійснено коригування суми на - 1441,75 грн. шляхом подання на реєстрацію розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 до податкової накладної №33 від 20.03.2024. Реєстрацію розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 до податкової накладної №33 від 20.03.2024 було зупинено з підстав відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податковому органу на їх вимогу були надані всі необхідні документи, що підтверджували реальність господарських операцій, а тому рішення про відмову у реєстрації РК є протиправним та підлягає скасуванню.
Просять задовольнити позовні вимоги, оскільки у органу ДПС не було достатніх правових підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування, Підприємством надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає всі аспекти господарської операції.
Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що згідно відомостей квитанції №1 позивачу було повідомлено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 року до податкової накладної №33 від 20.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). На момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, Позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.
Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування відсутній конкретний перелік документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що призвело до необґрунтованого обмеження права Позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Вказане фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків. Контролюючий орган на етапі зупинення реєстрації ПН/РК має можливість реалізувати свої функції шляхом складення та направлення повідомлення про надання додаткових пояснень та та/або документів, а затверджена форма повідомлення зобов'язує податковий орган зазначати конкретні пояснення та документи, які не вистачає платнику податку для реєстрації поданої ПН/РК. Вказане з боку Відповідача-1 реалізовано не було.
Судом встановлені такі обставини по справі.
19.03.2024 року між ПП «АГРО-СУР» (продавцем) та ТОВ «ПРОФІТ-ТЕРРА» (покупцем) було укладено договір поставки №ПО/1979/03/2024 товару - кукурудзи врожаю 2023 р. у кількості 702 (сімсот дві) тонни +/- 10 тн.
20.03.2024 року Позивачем було виставлено ТОВ «ПРОФІТ-ТЕРРА» рахунок на оплату №31 на загальну суму 4 120 737,75 грн., в т.ч. ПДВ.
20.03.2024 року ТОВ «ПРОФІТ-ТЕРРА» здійснило попередню оплату товару на суму 4 119 296,00 грн. (чотири мільйона сто дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 00 копійок), що підтверджується платіжною інструкцією №ПТ000000919 від 20.03.2024 р. та випискою з банківського рахунку за 20.03.2024 р.
Позивачем було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №33 від 20.03.2024 на загальну суму 4 120 737,75 грн., з урахуванням податку на додану вартість, яка була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
09.04.2024 року Позивачем було виявлено, що в сумі податкової накладної було допущено помилку, а тому було здійснено коригування суми на -1441,75 грн. шляхом подання на реєстрацію розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 до податкової накладної №33 від 20.03.2024.
Згідно Квитанції Позивачу повідомлено, що реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №7 від 20.03.2024 до податкової накладної №33 від 20.03.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 20.03.2024 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Показник "D"=5.4586%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10.04.2024 року Позивачем через електронний кабінет було направлено до контролюючого органу повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. В зазначеному повідомленні Позивачем (платником податків) було надано пояснення стосовно змісту господарської операції та причин подання розрахунку коригування, надано копії підтверджуючих документів у кількості 13 додатків, зокрема, первинні документи щодо господарської операції відображеної в зупиненому розрахунку коригування до податкової накладної.
Комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №10913614/38790931 від 16.04.2024 про відмову в реєстрації поданого Позивачем розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 до податкової накладної №33 від 20.03.2024. Підставою для відмови у реєстрації стало: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства».
Позивач вважає, що рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за розрахунком коригування до податкової накладної у реєстрації якого було відмовлено.
Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. (далі ЄРПН)
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
П. 5. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
П. 6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком № 1 Постанови № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість в яких п. 8 передбачено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання щодо реальності господарської операції, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання ризиковості здійснення операцій, виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ризиковості операцій.
Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (“може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.
У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому, загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий, оскільки саме від цього залежить виконання повідомлення про їх надання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Позивач не погоджуючись з рішеннями податкового органу зазначив, що вони не містять обґрунтування у чому саме полягають порушення законодавства у складених документах. У розділі додаткової інформації (де згідно форми рішення мають бути перераховані конкретні документи) вказано лише стандартний загальний перелік документів. Між тим, надані товариством документи у повній мірі відображають реальність господарської операції та обґрунтованість подання РК.
У цій справі, відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації РК, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію РК, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації РК про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи та в чому полягають ці порушення, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
З документів, доданих до позовної заяви, вбачається, що надіслана Позивачу квитанція щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної містить посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування до податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної чіткого переліку документів.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 560/435/19 вказав, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання повного переліку документів.
Оскільки у тексті квитанції про зупинення реєстрації не було точно зазначено, які саме документи вимагаються від платника податку, Позивач діяв на власний розсуд і підготував пояснення щодо господарської операції із копіями документів, керуючись нормами Податкового кодексу України, Порядками № 520 та № 1165.
Разом із поясненнями, Позивачем було подано до контролюючого органу зокрема, договір поставки №ПО/1979/03/2024 від 19.03.2024 р.; рахунок на оплату №31 від 20.03.2024 р.; платіжну інструкцію №ПТ000000919 від 20.03.2024 р.; виписку з банківського рахунку за 20.03.2024 р.; штатний розпис підприємства; оборотно сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2024 - лютий 2024; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за січень 2024 - лютий 2024; оборотно-сальдову відомість по рахунку 271 за січень 2024 - лютий 2024; звіт №21-заг про реалізацію продукції сільського господарства за січень-лютий 2024 року; звіт №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2023 році; фінансову звітність малого підприємства (баланс на 31 грудня 2023 р.).
З рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 10913614/38790931 від 16.04.2024 взагалі неможливо встановити, які з наданих Позивачем документи складені із порушенням законодавства, не зазначається про дефекти форми, змісту або походження, які б спричинили втрату первинними документами юридичної сили. Не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій Позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
На день подання для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної та день прийняття оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Одеській області, ПП «АГРО-СУР» не було включено до переліку ризикових платників податків. Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості податковим органом не приймалось. Зауваження до господарської операції у контролюючого органу відсутні.
Крім того, суд зазначає, що п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції на підставі наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 року, яким змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, окрім рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування може направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Таким чином, з 08.03.2023 року контролюючий орган на етапі зупинення реєстрації ПН/РК має можливість реалізувати свої функції шляхом складення та направлення повідомлення про надання додаткових пояснень та та/або документів, а затверджена форма повідомлення зобов'язує податковий орган зазначати конкретні пояснення та документи, які не вистачає платнику податку для реєстрації поданої ПН/РК. Вказане з боку ГУ ДПС в Одеській області реалізовано не було.
В той же час, суд зазначає, що податкова накладна як і розрахунок коригування до неї були складені Позивачем за першою подією на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок Позивача як попередня оплата (аванс) від контрагента 20.03.2024 року. Після цього, товар відвантажувався Позивачем 20.03.2024 та 21.03.2024, що підтверджується видатковою накладною №33 та №34.
Зазначені обставини відповідачем не спростовуються, а інших обставин чи доказів на спростування позовних вимог відповідачі не надають. Заперечення податкового органу, що викладені у відзиві складаються лише з викладення норм права, що врегульовують спірні правовідносини без зазначення конкретних порушень що стосуються господарської операції та виданих за її результатами ПН та РК.
Фактично ГУ ДПС в Одеській області, маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав видання РК та які підтверджують факт перерахування коштів, поставки товару/надання послуг, тобто виконання умов передбачених ст. 187 ПК України, проігнорував їх та прийняв протиправне рішення.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації РК в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК а надані документи та пояснення є достатніми для їх реєстрації. Відмова в реєстрації РК є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію РК, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України їх зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.
Позивачем подана заява про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 13000 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження витрат позивач надав: договір про надання правничої допомоги послуг, акт прийому передачі наданих послуг, платіжну інструкцію з оплати послуг.
У відповідності до підписаного між адвокатом Пугою Яною Григорівною та Приватним підприємством «АГРО-СУР» Акту приймання-передачі наданих послуг від 12.09.2024 р. до договору про надання правничої допомоги №31 від 12.08.2024 р., адвокатом надано наступні послуги:
1. Вивчення документів та надання консультації - 13.08.2024 року на суму 2000,00 грн.
2. Підготовка позовної заяви, формування разом з додатками для подання через електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 14.08.2024 року на суму 8000,00 грн.
3. Ознайомлення з відзивом на позовну заяву, підготовка, подання до суду та направлення іншим учасникам справи відповіді на відзив - 09.09.2024 року на суму 3000,00 грн.
Підтвердженням оплати послуг адвоката є платіжна інструкція №1873 від 12.08.2024 року на суму 10000,00 грн. (копія якої додана до позовної заяви), платіжна інструкція №1939 від 12.09.2024 року на суму 3000,00 грн. та виписка по рахунку адвоката за період 12.08.2024-12.09.2024 року.
Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співвставивши наведені позивачем аргументи із категорією цієї справи, суд вважає заявлену до стягнення суму співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а тому витрати на правничу допомогу в сумі 13000 грн та витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ПП «АГРО-СУР» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 10913614/38790931 від 16.04.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №7 від 20.03.2024 року до податкової накладної №33 від 20.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №7 від 20.03.2024 року до податкової накладної №33 від 20.03.2024 року, складеного Приватним підприємством «АГРО-СУР» (ЄДРПОУ 38790931), фактичною датою подання на реєстрацію - 09.04.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) на користь Приватного підприємства «АГРО-СУР» (67011, Одеська обл., Миколаївський р-н, с. Василівка, вул. Садова, буд. 4; Код ЄДРПОУ 38790931) судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 (тринадцять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.