21 березня 2025 року Справа № 280/11552/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2021 по 30.09.2024 та виплачених разом в сумі 97 985,81 грн, у жовтні 2024 року;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2021 по 30.09.2024 та виплачених разом в сумі 97 985,81 грн, із затримкою у жовтні 2024 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 14.10.2000 виїхала з України на постійне місце проживання в Ізраїль. Після виїзду позивачки за кордон, виплата її пенсії була припинена. Позивачка звернулася до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії, але отримала відмову. 15.11.2017 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виніс постанову по справі №330/1093/17 зі змінами відповідно до Постанови Верховного суду від 08.12.2020 в якій вирішив: "Зобов'язати Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV з компенсацією втрати частини доходів». 09.09.2022 Запорізьким окружним адміністративним судом було проголошене Рішення у адміністративній справі №280/3424/22, яким було вирішено: “Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо зменшення з березня 2021 року розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з березня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі відповідно до ст. 42 та п. 4 (прикінцеві положення) Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.». Відповідач 04 жовтня 2024 року здійснив виплату пенсійних коштів на банківський рахунок позивачки у розмірі 100344,16 грн, в тому числі пенсійну виплату за жовтень в сумі 2358,35 грн. У справі № 280/3424/22 відповідач 04.12.2024 надав суду пояснення, в яких зазначив, що у жовтні 2024 року здійснено виплату пенсії у розмірі 97985,81 грн за період з 01.03.2021 по 30.09.2024. Позивачка звернулась до відповідача 29.10.2024 з вимогою надати розрахунок виплаченої суми та компенсації втрати частини доходів, але відповідач листом від 15.11.2024 № 0800-0202-8/104909 відмовив позивачці у наданні інформації. З пояснень відповідача у справі №280/3424/22 вбачається, що виплачена у жовтні 2024 року сума у розмірі 97985,81 грн є пенсією за період з 01.03.2021 по 30.09.2024. При цьому, до виплаченої суми не включено компенсацію втрати частини доходів через несвоєчасну виплату пенсії. Позбавлення позивачки права на пенсію у зв'язку з виїздом за кордон, відновлене на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25- рп/2009, та непоновлення виплати пенсії, відбулося з вини держави в особі її компетентних органів - а саме відповідача. Виплата пенсійних коштів у жовтні 2024 року у розмірі 97985,81 грн за період з 01.03.2021 по 30.09.2024 здійснена відповідачем з порушенням строків, а саме із затримкою стосовно кожного календарного місяця періоду боргу. Відповідач протиправно не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивачки, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2021 по 30.09.2024 та виплачених разом у сумі 97985,81 грн, з затримкою у жовтні 2024 року. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 06 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі №280/3424/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з березня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі відповідно до ст.42 та п. 4 (прикінцеві положення) Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.42 та п. 4 (прикінцеві положення) Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду за період з 01.03.2021 по 30.09.2024 донараховано 97985,81 грн та вся сума виплачена в жовтні 2024 року. В подальшому виплата пенсії здійснюється щомісячно на банківський рахунок заявника. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року у справі №280/3424/22 Головним управлінням виконано вчасно та в межах покладених зобов'язань. Виплата пенсії разом з боргом по рішенню суду, що нарахована з 01.03.2021 по 30.09.2024 на особистий рахунок позивачки, відкритий в ПАТ «А-Банк», здійснена відповідачем у жовтні 2024. Щодо нарахування компенсації втрати частини доходів зобов'язання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі №280/3424/22 не покладалося. Враховуючи наведене, підстав для задоволення позовних вимог представника позивачки немає. Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив зазначено, що компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Тобто відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію за весь період затримки виплати пенсії в сумі 97985,81 грн з 01.03.2021 по момент виплати - жовтень 2024 року. На підставі наведеного вище, заперечення відповідача викладені в його відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують доводів позову, а лише вказують на його обґрунтованість, на підставі чого, просить задовольнити вимоги в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03.10.2018.
27.09.2001, по досягненні пенсійного віку та наявності 24 років страхового стажу, позивачці була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась їй до виїзду за кордон.
12.02.2003 позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Починаючи з 2003 року пенсія позивачки була припинена.
21 березня 2017 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про поновлення пенсії.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №330/1093/17 (2-а/330/16/2017) зобов'язано Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 21 березня 2017р.
Постановою Верховного Суду України від 08.12.2020 у справі № 330/1093/17 зобов'язано відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів».
В подальшому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року по справі №280/3424/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з березня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі відповідно до ст.42 та п.4 (прикінцеві положення) Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації пенсії та з урахуванням раніше виплачених сум.
04 жовтня 2024 року відповідачем здійснено виплату позивачу коштів у розмірі 97985,81 грн. Виплату компенсації втрати частини доходів громадян при цьому не здійснено.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Статтею 3 Закону №2050-III встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ст. 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Згідно з п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020.
Щодо спірних правовідносин в наявності наступні правові висновки, сформовані Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20.
Умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Крім того, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
Отже, така виплата є імперативним обов'язком відповідача, який має встановлений порядок виконання - компенсація сплачується в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Як наслідок, виплативши позивачу заборгованість відповідач в силу закону та незалежно від подання позивачем окремої заяви з цього приводу мав обов'язок в тому ж місяці здійснити виплату позивачу відповідної компенсації.
Проте, докази виплати такої компенсації відсутні.
Таким чином, позивач має право на отримання заявленої компенсації.
Під час розгляду справи установлено, що 04.10.2024 здійснено виплату пенсії позивачу в розмірі 97985,81 грн за період з 01.03.2021 по 30.09.2024.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати щодо суми 97 985,81 грн, виплаченої 04.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати щодо суми 97 985,81 грн, виплаченої 04.10.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова