21 березня 2025 р.Справа №160/8186/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» про забезпечення позову, -
19.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
-визнати протиправними та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.03.2025р. № 177 в частині припинення дії Ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202400939, виданої ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код 44797154), з терміном дії з 20.09.2024р. по 20.09.2029р.
Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:
зупинити дію Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.03.2025р. № 177 в частині припинення дії Ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202400939, виданої ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код 44797154), з терміном дії з 20.09.2024р. по 20.09.2029р.;
заборонити ГУ ДПС у Дніпропетровській області вносити відомості про припинення дії Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202400939, виданої ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код 44797154), з терміном дії з 20.09.2024р. по 20.09.2029р.до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З метою здійснення господарської діяльності у відповідності до чинного законодавства України товариством отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, № 990614202400939 від 18.09.2024р. зі строком дії з 20.09.2024р. по 20.09.2029р. Після отримання необхідних дозвільних документів товариство у грудні 2024 року розпочало активну господарську діяльності за основним видом діяльності. Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.03.2025 № 177 дію ліцензії припинено. ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» вважає вказане рішення № 177 протиправним, що зумовило звернення до суду із позовом. Разом з цим, без вжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи в суді може істотно ускладнити чи навіть унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, оскільки торгівля пальним є основним видом економічної діяльності ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА», яка можлива лише за наявності відповідної ліцензії, а тому припинення дії ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою неминучі негативні наслідки.
19.03.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якому вказує, що у поданій заяві не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, за захистом яких позивач планує звернутися до суду, як і не надано документального підтвердження наявності обставин, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому вважає відсутніми підстави для забезпечення позову, передбачені у ст. 150 КАС України.
Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної протиправності, небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
За змістом заяви про забезпечення позову підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» до суду із позовом є протиправне, за твердженням заявника, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.03.2025 № 177 в частині припинення дії Ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202400939, виданої ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» (код 44797154), з терміном дії з 20.09.2024 по 20.09.2029.
При цьому, заявник вказує, що протиправність рішення контролюючого органу щодо припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі № 990614202400939, виданої ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» є очевидною, невжиття ж заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів заявника, а тому забезпечення позову у справі є необхідним.
Водночас, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У заяві не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупиненні оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Окрім іншого, заява не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
Щодо посилань заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову на те, що основним видом економічної діяльності ТОВ «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» є оптова торгівля паливом, а припинення дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним фактично зупинить господарську діяльність товариства та принесе збитки, суд зазначає, що згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності за КВЕД є: 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, водночас, товариство здійснює господарську діяльність і в інших напрямках, зокрема: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах тощо.
При цьому, доводи заявника про непогодження з оскаржуваним рішенням відповідача не вказують на очевидність ознак протиправності такого рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом судового оскарження, а судження заявника щодо цього мають оціночний, тобто суб'єктивний характер.
Наведеним обставинам буде надана правова оцінка при розгляді справи по суті.
Отже, зміст заяви про забезпечення позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки заявником жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.
За таких обставин, наведені доводи у межах поданої заяви про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв'язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, суд наголошує, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ОІЛ НАФТА» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова