Справа № 621/3425/19 Номер провадження 11-кп/814/216/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019220300000899 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 19 листопада 2020 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 11 грудня 2014 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 05 квітня 2017 року умовно-достроково на невідбутий термін 8 місяців 5 днів,
визнано винуватим та засуджено за:
-ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
-ч. 3 ст. 246 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 3 роки позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК України.
Цивільний позов прокурора задоволено. Стягнуто з обвинуваченого на користь держави 38 470 грн. матеріальної шкоди та 300 грн. на відшкодування за проведення товарознавчої експертизи.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
10 жовтня 2019 року близько 16 год. 00 хв., поблизу буд. 22 по вул. Водогінній, в м. Зміїв Харківської області ОСОБА_8 з автомобіля ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з незачиненого багажника автомобіля викрав електричну дриль ТМ «Ритм М» ДЄУ 750 та електричний шуруповерт ТМ «Россия» РСШ-1070, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 1 127 грн. 65 коп.
Крім того, 16 жовтня 2019 року обвинувачений, маючи умисел на незаконну порубку лісу, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, прибув на територію кварталу №1 виділу 2 Коропівського природоохоронного відділення Національного природного парку "Гомільшанські ліси", який відноситься до складу земель природо-заповідного фонду України, де з використанням бензопили ТМ CHAIN SAW 5900 здійснив незаконну порубку 7 дерев: сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 68 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 54 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 50 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 41 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 39 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 37 см.; сироростучого дерева породи дуб, діаметром біля шийки кореня (на висоті пенька) 37 см., чим завдав державі в особі НПП "Гомільшанські ліси" майнову шкоду на загальну суму 38 470 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі прокурор з урахуванням наданих змін просить на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України у частині його обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
З урахуванням думки ОСОБА_8 відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження в частині його обвинувачення за ч. 3 ст. 246 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами ч. 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 КУпАП, відповідно до яких збільшено розмір суми збитків для настання кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України, оскільки розмір завданої майнової шкоди, має перевищувати 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Враховуючи підпункт 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2019 рік», відповідно до якої прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2019 становив 1 921 грн., розмір збитків необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2019 році, має перевищувати 1 921 грн.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення 10.10.2019, чим спричинив майнову шкоду ОСОБА_9 на суму 1 127 грн. 65 коп.
Тобто розмір збитків, необхідних для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку вчинену у 2019 році, перевищує завдану потерпілому інкримінованим ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням за ч. 2 ст. 185 КК України суму майнової шкоди.
Крім того, ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 К України у зв?язку з декриміналізацією діяння, а тому кримінальне провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Відповідно до ст.ст. 284-288 КПК України процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого, згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України, у разі, якщо під час здійснення судового розгляду провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 246 КК України 16.10.2019.
У відповідності до положень ст. 12 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення протиправного діяння, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України минуло понад 5 років, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, звернувся до суду з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого та його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у частині засудження за ч. 3 ст. 246 КК України.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі №203/241/17 віл 12.09.2022 дійшла висновку, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Тому судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів колегія суддів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 19 листопада 2020 року, щодо ОСОБА_8 скасувати.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України в зв?язку з втратою чинності закону, яким встановлено кримінальну протиправність діяння.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 246 КК України в зв'язку із закінченням передбаченого ст. 49 КК України строку давності, а кримінальне провадження за ч. 3 ст. 246 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №3416/19 від 16.10.2019 віднести на рахунок держави.
Речові докази, а саме електричну дриль ТМ «Ритм М» ДЄУ 750, електричний шуруповерт ТМ «Россия» РСШ-1070, що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - вважати йому повернутими.
Бензопилу ТМ CHAIN SAW 5900, яка передана до камери зберігання речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області, конфіскувати, дерева породи дуб у кількості 7 шт., які передані на зберігання до НПП "Гомільшанські ліси", вважати повернутими власнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4