Справа №760/4097/25 2-о/760/338/25
20 березня 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі судді Верещінської І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, про встановлення факту родинних відносин
ОСОБА_1 (надалі за текстом - заявник), заінтересовані особи: Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту родинних відносин. Просить суд встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною племінницею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.293 ЦПК України , окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п.1).
Згідно частин 3,4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту заяви, заявниця ОСОБА_1 є громадянкою Федеративної Республіки Німеччина, і проживає за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування підсудності справи Солом'янському районному суду м. Києва зазначає, що померла особа-спадкодавець, факт родинних відносин з якою просить встановити заявник, була громадянином України і проживала на території України за адресою: АДРЕСА_2 , а тому справа підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.
Проте, визначення підсудності у цій справі має здійснюватися за загальними правилами про територіальну юрисдикцію (підсудність) справ окремого провадження, визначеної частиною першою статті 316 ЦПК України.
Частинами 1, 2 статті 3 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Як встановлено ч. 1 ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (аналогічна норма міститься і в ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон № 2709-IV) визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватно правові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Таким чином, оскільки заявник у справі є громадянкою Федеративної Республіки Німеччина, то вказана справа містить іноземний елемент. Заявниця ОСОБА_1 проживає в Німеччині. Посилається на те, що ОСОБА_3 , факт родинних відносин з якою просить встановити заявниця, проживала на території України.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про міжнародне приватне право» до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктами 7, 9 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди (України) розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України.
Відповідно до ст.316 ЦПК заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Згідно частини першої та другої статті 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, заявницею, яка не має постійного місця проживання на території України, не надано доказів звернення до Верховного Суду з клопотанням про визнання підсудності у порядку ст.. 316 ЦПК України, та доказів того, що підсудність визначена саме Солом'янському районному суду м. Києва.
Солом'янський районний суд м. Києва як суд першої інстанції також не наділений відповідними повноваженнями щодо направлення справи до Верховного Суду для визначення підсудності для розгляду поданої заявником заяви.
Відтак, враховуючи вищенаведені норми процесуального права, та ту обставину, що заявниця є громадянкою Федеративної Республіки Німеччини, їй необхідно надати докази звернення до Верховного Суду з клопотанням про визначення підсудності для розгляду зазначеної заяви у порядку ст. 316 ЦПК України, та, відповідно, процесуальне рішення Верховного Суду щодо визначення підсудності саме Солом'янському районному суду м. Києва для розгляду поданої заявницею заяви.
Крім того, заява повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати належним чином завірені копії додатків для суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до: суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177,185,193-194,260 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Встановити заявниці 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Копію цієї ухвали надіслати заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська