печерський районний суд міста києва
Справа № 757/179/25-к
07 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, катувань, інших видів неналежного поводження з особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024000000000635 від 23.07.2024, відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черповоди, Уманського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62024000000000635 від 23.07.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який спливає 11.01.2025,відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000635 від 23.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
На виконання доручення прокурора слідчим 03.01.2025 підозрюваним ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування, а також про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
Наразі триває виконання вимог ст. 290 КПК України.
Загальний обсяг зібраних у ході досудового розслідування доказів та інших матеріалів зазначеного кримінального провадження становить більше 8 (восьми) томів, із якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування та продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , не зменшились та продовжують існувати. У зв'язку з цим виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Позиція сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник у судовому засіданні заперечувалапроти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості клопотання, яке містить ознаки формалізму.
Підозрюваний підтримав свого захисника та пояснив, що він є простою робочою людиною, та, не зважаючи на наявність судимості, став на шлях виправлення.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000635 від 23.07.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , маючи лідерські якості, повагу та злочинний авторитет серед осіб зі схильністю до протиправної поведінки та злочинного способу життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, не пізніше початку лютого 2024 року, більш точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно та цілеспрямовано, виступаючи в як організатор злочину, залучив ОСОБА_9 , який є довіреною особою ОСОБА_8 , як організатора проведення злочинного зібрання (сходки) на території ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 , на виконання вказівок ОСОБА_8 щодо організації проведення злочинного зібрання (сходки), в період часу з початку лютого 2024 року, більш точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 23.02.2024, засобами телефонного зв'язку повідомив особам, участь яких планувалась у вказаному злочинному зібранні (сходці), а саме - ОСОБА_13 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_14 »), ОСОБА_10 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_15 ») має статус в кримінальному середовищі «блатного», ОСОБА_5 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 »), відбував покарання у ДУ «Старобабанівській виправній колонії № 92», та має статус у кримінальному середовищі «стремящийся до блатного», а також був «смотрящим/отвєтчик за отрядом» та ОСОБА_12 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_18 »), відбуває покарання в ДУ «Старобабанівській виправній колонії № 92» мав статус у кримінальному світі «смотрящого/отвєтчика за отрядом» про час, дату, місце її проведення та предмет обговорення.
ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, притримуючись «злодійських» традицій способу життя надали добровільну згоду на участь у злочинному зібранні (сходці) на території ДУ «Старобабанівській виправній колонії № 92».
Так, 23.02.2024 приблизно о 11 год. 03 хв., начальник установи ДУ «Старобабанівської виправної колонії № 92» ОСОБА_7 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 , володіючи положеннями чинного кримінально-виконавчого законодавства щодо порядку та умов роботи установ виконання покарань, запровадженого у них режиму, порядку пропуску на їх територію, створив умови, та сприяв у проведенні злочинного зібрання (сходки) у приміщенні ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» організованої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участю інших представників злочинного світу ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та засуджених, які утримувались в ДУ «Старобабанівською виправною колонією № 92», ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , шляхом надання вказівки підлеглим працівникам колонії безперешкодно пропустити на територію ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92», відкривши головні ворота колонії, після чого ОСОБА_7 особисто провів на територію колонії через головні ворота ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10
23.02.2024, у період часу з 11 год. 03 хв. по 15 год. 49 хв., з метою здійснення злочинного впливу, матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, та сфер злочинного впливу в ДУ «Старобабанівській виправній колонії № 92», ОСОБА_8 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_19 »), має статус у кримінальному середовищі «положенець», «смотрящий», знаходячись у приміщенні відділу №8 (загальна кімната) ДУ «Старобабанівській виправній колонії №92», яка розташована за адресою: с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області, організував спільно із ОСОБА_9 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_20 », « ОСОБА_21 »), має статус у кримінальному середовищі «блатного» злочинне зібрання (сходку), в якому, окрім них, прийняли активну участь ОСОБА_13 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_14 »), ОСОБА_10 , (кримінальне прізвисько « ОСОБА_15 ») має статус в кримінальному середовищі «блатного» та ОСОБА_11 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_22 »), має статус у кримінальному середовищі, «смотрящий» в приміщенні ДУ «Старобабанівській виправній колонії № 92», ОСОБА_5 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 »), має статус у кримінальному середовищі «стремящийся до блатного», а також був «смотрящим/отвєтчик за отрядом» та ОСОБА_12 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_18 ») мав статус у кримінальному світі «смотрящого/отвєтчика за отрядом», на даний час в кримінальному світі вважається «розгруженим», у ході якого учасники обговорили між собою конфліктну ситуацію, яка виникла у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом засудженими, сфер злочинного впливу, спонукання та примушування до виконання поставлених завдань, нав'язування злодійських правил, традицій та призначення покарання за їх порушення чи недотримання протидію законному режиму, який діє в установі виконання покарань.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як участь у злочинному зібранні (сходці) осіб, які здійснюють злочинний вплив, для планування матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, сфер злочинного впливу.
12.11.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
12.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
03.01.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
13.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_23 у справі № 757/52957/24-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.01.2025, без визначення розміру застави.
Прокурором у кримінальному провадженні 03.01.2025 надано доручення слідчому письмово повідомити підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та їх захисників про те, що зібрані під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні докази є достатніми для складання обвинувального акту та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
У зв'язку з цим, на виконання доручення прокурора слідчим 03.01.2025 підозрюваним ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування, а також про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України (п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується наступними зібраними доказами, а саме:
- рапортом оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві про виявлення кримінального правопорушення від 22.07.2024;
- матеріали оперативного підрозділу УСР в Черкаській області ДСР НПУ, що отриманні на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України від 01.08.2024;
- матеріали оперативного підрозділу УСР в Черкаській області ДСР НПУ, що отриманні на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України від 02.08.2024;
- матеріали оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що отриманні на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України від 06.08.2024;
- матеріали оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що отриманні на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України від 08.11.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 02.08.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 13.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 18.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 16.08.2024;
- матеріали оперативного підрозділу УСР в Черкаській області ДСР НПУ, що отриманні на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України від 07.11.2024;
- протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів від 30.08.2024, в ході якого на підставі ухвали слідчого судді вилучено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12024250000000068 від 07.02.2024;
- протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів від 30.08.2024, в ході якого на підставі ухвали слідчого судді вилучено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12024250000000041 від 29.01.2024;
- протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів від 30.08.2024, в ході якого на підставі ухвали слідчого судді вилучено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12023250320000818 від 22.05.2023;
- протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів від 30.08.2024, в ході якого на підставі ухвали слідчого судді вилучено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 1202420000000269 від 22.07.2024;
- ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні №62024000000000635 від 23.07.2024 інформації яка зафіксована у протоколах проведення НСРД, отриманих при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000041 від 29.01.2024;
- ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні №62024000000000635 від 23.07.2024 інформації яка зафіксована у протоколах проведення НСРД, отриманих при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202420000000269 від 22.07.2024;
- ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні №62024000000000635 від 23.07.2024 інформації яка зафіксована у протоколах проведення НСРД, отриманих при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000068 від 07.02.2024;
- ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні №62024000000000635 від 23.07.2024 інформації яка зафіксована у протоколах проведення НСРД, отриманих при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023250320000818 від 22.05.2023;
- висновком експерта КНДІСЕ МЮ України від 25.10.2024 №10037/24-36 за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_28 №1322т/55/122/01-2024 від 12.03.2024;
завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносного ОСОБА_29 №2030т/55/122/01-2024 від 09.04.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносного ОСОБА_30 №4414т/55/122/01-2024 від 14.06.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_9 №2422т/55/122/01-2024 від 24.04.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносного ОСОБА_11 №2399т/55/122/01-2024 від 23.04.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_8 № 1776т/55/122/01-2024 від 28.03.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії на території ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» №2023/т55/122/01-2024 від 09.04.2024;
- завіреною копією протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_8 №3724т/55/122/01-2024 від 29.05.2024;
- завіреною копією експерта КНДІСЕ МЮ України висновку лінгвістичної експертизи від 21.06.2024 №6113/24-36;
- завіреною копією висновку фоноскопічної експертизи від 26.07.2024 №СЕ-19-24/48655-ВЗ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2024 за участю свідка ОСОБА_26 ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2024 за участю свідка ОСОБА_25 ;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 30.12.2024 №СЕ-19-24/77643-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 26.12.2024 №СЕ-19-24/77642-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 23.12.2024 №СЕ-19-24/76511-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 27.12.2024 №СЕ-19-24/77637-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 02.01.2025 №СЕ-19-24/77635-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 02.01.2025 №СЕ-19-24/77638-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису;
- висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 03.01.2025 №СЕ-19-24/77645-ВЗ за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису та іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Відповідно до ст. 12 КК України, інкримінований громадянину України ОСОБА_5 кримінальне правопорушення віднесено до категорії особливо тяжких, оскільки санкція ч. 1 ст. 255-2 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Крім того, обґрунтованість підозри перевірялась слідим суддею під час застосування запобіжного заходу.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 11.01.2025.
Наразі триває виконання вимог ст. 290 КПК України, який є витратним по часу.
Загальний обсяг зібраних у ході досудового розслідування доказів та інших матеріалів зазначеного кримінального провадження становить більше 8 (восьми) томів, із якими необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.
Відповідно до частини 5 статті 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Крім того, за результатами досудового розслідування необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним та їх захисникам.
Досудове розслідування, у даному випадку, має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, що буде кінцевим моментом строку досудового розслідування, як це передбачено у ст. 219 КПК України, протягом якого необхідним є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо наявності ризиків
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, санкція якого передбачає основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, а також усвідомлюючи можливість призначення такого виду додаткового покарання як конфіскація майна у разі визнання його винуватим, вживатиме заходів до відчуження належного йому майна на користь інших осіб. Наявність достатніх майнових ресурсів, які він отримує, у тому числі внаслідок вчинення кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, а також тісних зв'язків з організатором вказаної злочинної організації, а також інших її учасників додатково надасть йому можливість упродовж невизначеного періоду часу змінювати місце свого проживання та/або перебування, а також впливати на учасників кримінального провадження. Вищевказані обставини, а також той факт, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі на території іншої країни з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи той факт, що наразі у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, проведенням військових дій країною агресором, частина території держави Україна є тимчасово окупованою, що додатково може дати підозрюваному можливість переховуватись на тій території країни, яка непідконтрольна органам державної влади.
(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваному злочин вчинений ним у складі організованої групи, у зв'язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Слід також враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань піж час допиту у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв'язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. Ураховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за попередньою змовою з іншими, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, останній, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа учасників злочинної організації можуть надати правдиві показання щодо його особистої ролі у організації, сприянні, підготовці та вчинення кримінального правопорушення у складі злочинної організації, намагатиметься вплинути на таких осіб з метою домогтися надання ними неправдивих показань на свою користь, приховати організаторів, керівників та інших активних учасників вказаної злочинної організації, а також осіб, що протягом тривалого часу сприяли її безперешкодній діяльності на території України.
За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
(ІІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи, що на даний час у кримінальному проваджені виконуються вимоги ст. 290 КК України і всі докази зібрані, вказаний ризик, на думку слідчого судді, є необґрунтованим.
(ІV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оскільки на даний час у кримінальному проваджені виконуються вимоги ст. 290 КК України і всі докази зібрані, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню на стадії судового провадження шляхом ухилення від суду.
(ІV) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вказаний ризик підтверджується характером кримінального правопорушення, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , а саме: вчиненням кримінальних правопорушень із здійсненням низки узгоджених цілеспрямованих дій упродовж тривалого часу; продуманістю таких дій; цинічністю характеру протиправних дій, результатом яких було організація, сприяння та участь учасниками злочинної сходки на території виправної колонії. На думку слідчого судді, підозрюваний може продовжити вчинення такого кримінального правопорушення й надалі у разі не перебування під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Також, слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_5 .
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Отже, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.
При цьому, не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, у зазначені в ст. 219 КПК України строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
З наведеного вбачається, що строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України.
Отже, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, який є раніше судимою особою та на шлях виправлення не став, відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, виходячи із наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на фактичні обставини, за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. У той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не дозволять запобігти існуючим ризикам, оскільки у такому разі підозрюваний матиме можливість і надалі контактувати з особами, причетними до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, особами з числа інших невстановлених на даний час організаторів та учасників злочинної організації, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, такі контакти можливі як під час особистих зустрічей, так і за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відстежити гласними чи негласними засобами контролю у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України.
Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти
у разі застосування до підозрюваного будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.
Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя зазначає про відсутність виправданих потреб у визначенні підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави з огляду на право суду, що закріплене у п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.
За таких обставин, клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим заходом та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 197,199,309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024000000000635 від 23.07.2024, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 08.03.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний тест ухвали оголошено о 09 год. 10 хв. 13.01.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1