Унікальний номер справи 361/5430/23
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/8919/2025
Головуючий у суді першої інстанції А.Г. Радзівіл
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
21 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., Шкоріна О.І., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2025 занесену до протоколу про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції у справі за позовом Раньова Георгія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини,
установив:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції.
Не погоджуючись з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесеною до протоколу судового засідання ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесену до протоколу судового засідання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції.
Так, Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.
Статтею 353 ЦПК України визначений перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. В цьому переліку відсутні ухвали про задоволення клопотання про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесену до протоколу судового засідання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції необхідно відмовити.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесена до протоколу судового засідання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції підлягає поверненню заявнику.
Роз'яснити відповідачу та її представнику Кожиній Т.В., що заперечення на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесену до протоколу судового засідання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції можуть бути викладені у апеляційній скарзі на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, у разі їхньої незгоди із ухваленням судовим рішенням по суті позову.
Керуючись ст. ст. 352, 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити у прийнятті до розгляду та повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2025 занесену до протоколу судового засідання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про заслуховування думки дитини в режимі відеоконференції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями.
Судді Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна