Справа №756/1868/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3699/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
20 березня 2025 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року,-
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року клопотання прокурора задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03.05.2025 включно, без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року та обрати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний час доби за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 , вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Так, апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року викладена російською мовою.
Разом з тим, як вбачається з даних інформації про особу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Бердянську Запорізької області, України, де і проживав та має паспорт громадянина України.
Даних про те, що ОСОБА_3 є громадянином іншої держави, апеляційному суду не надано. Розгляд кримінального провадження здійснюється державною мовою без участі перекладача, а тому підстав вважати, що ОСОБА_3 не володіє українською мовою немає.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 та від 14 липня 2021 року №1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч.6 ст.13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому, за змістом ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
У ч. 1 ст. 29 КПК України також регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Тобто, згідно з Конституцією України, КПК і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року №2704-VIII (ст.1, ч.6 ст.13, частин 1, 2 ст.14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку статей 422, 422-1 КПК, або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що апеляційна скарга ОСОБА_3 , який є громадянином України, викладена іноземною мовою, зокрема, мовою держави-агресора (російської федерації), що є порушенням вищевказаних норм Закону, подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2