Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/7678/2025
м. Київ Справа № 757/1503/25-ц
21 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Хайнацького Є.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передано на розгляд за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3).
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 01 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою залишити розгляд даної справи у провадженні Печерського районного суду м. Києва.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 28 ЦПК України, проте судом не було враховано, що позивачка є матір'ю дитини з особливими потребами. Наразі вона з дитиною виписалась після перебування на госпіталізації в неврологічному відділенні Київського міської клінічної лікарні № 12.
Вказує на те, що у зв'язку з захворюванням опорно- рухового апарату вона та дитина не здатні пересуватися самостійно.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи справу за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області суд першої інстанції посилався на те, що справа підлягає передачі на розгляд до іншого суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно відповіді № 1047577 від 21.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України відповідно до якої позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів.
Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду територіальної підсудності полягає в тому, що залежно від характеру матеріальних правовідносин та предмета спору, особистих обставин (стан здоров'я, наявність малолітніх дітей, тощо) позивач може обирати серед декількох судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона є матір'ю дитини з особливими потребами (інвалід дитинство з синдромом Дауна ), проте доказів зазначеного позивач до суду першої інстаніції не надала, а тому суд був позбавлений можливості перевірити твердження позивача. Окрім того, в позовній ОСОБА_1 не зазначає про у зв'язку з захворюванням опорно- рухового апарату вона та дитина не здатні пересуватися самостійно.
До апеляційної скарги позивач долучила копію посвідчення серії НОМЕР_1 про призначення державної соціальної допомоги дитині ОСОБА_5 , копію довідки до акту огляду медико- соціальної експертної комісії серії 12 ААВ відповідно до якої ОСОБА_5 встановлено першу групу інвалідності з дитинство безстроково.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В апеляційній скарзі апелянт не зазначає підстав, неможливості подання наданих доказів до позовної заяви, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття нових доказів.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: