Справа №369/16516/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2368/2025 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
Іменем України
18 березня 2025року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судове провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року,
Даною ухвалою суду задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України закрито.
В ухвалі суду вказано, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127 КК України (в редакції статті, яка діяла на момент вчинення інкримінованих дій), ч. 2 ст. 146 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, і строк притягнення за які відповідає терміну 5 (п'яти) років.
Суд зазначив, що події кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України відбулись 03.05.2018, то за вчинене 03.05.2023 року закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності, тому обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження на цій підставі підлягає закриттю.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду змінити у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Виключити з мотивувальної частини посилання на вчинення ОСОБА_10 інкримінованого їй кримінального правопорушення разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначивши вчинення таких дій разом із особою, відносно якої вказане кримінальне провадження зупинене 05.09.2023 у зв'язку з перебуванням на військовій службі, а також разом з особою, стосовно якої судовий розгляд вказаного кримінального провадження продовжується. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що як вбачається з обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні, обвинувачення за ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України висунуте трьом особам: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Однак, судовий розгляд вказаного кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 дотепер триває, судом не ухвалено обвинувального вироку, який би набрав законної сили, а отже його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України не була констатована законним судовим рішенням.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.09.2023 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України зупинено, у зв'язку з тим, що останній перебуває з 18.02.2023 року на військовій службі, а отже причетність обвинуваченого ОСОБА_11 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень також не була встановлена вироком суду, який би набрав законної сили.
Однак, всупереч зазначеному, суд у формулюванні обвинувачення визнаного доведеним незаконно вказав, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у співучасті з ОСОБА_10 , вчинили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Разом з тим, зауважує, що така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, не лише входить в колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів, а й суперечить передбаченим ст. 7 цього Кодексу загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Вказує, що зазначення у формулюванні обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у той час як стосовно них відсутній обвинувальний вирок суду, свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку захисника, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ст. 17 КПК визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року в справі № 3-р(II)/2022, принцип презумпції невинуватості діє на всіх етапах кримінального провадження та після його завершення. Він захищає особу від осуду з боку публічної влади, доки її винуватість не буде доведена в законному порядку обвинувальним вироком суду. Лише вирок суду може встановити винуватість, інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті, скерованого прокурором до суду, пред'явлено обвинувачення ОСОБА_13 ( ОСОБА_10 ) за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 127 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 146 , ч. 2 ст. 186 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_12 триває.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.09.2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186 КК України зупинено до звільнення ОСОБА_11 з військової служби.
З огляду на викладене, судовий розгляд вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дотепер триває, відносно них судом на сьогодні не ухвалено обвинувального вироку, який би набрав законної сили, а отже їх винність у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не доведено законним судовим рішенням.
Однак, суд першої інстанції у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, передчасно зазначив, що інкриміновані кримінальні правопорушення ОСОБА_9 вчинила у співучасті з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
На думку колегії суддів, оскільки суд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, місцевий суд не вправі був посилатися в рішенні на вказаних осіб в контексті вчинення ними кримінальних правопорушень. Це суперечить принципу презумпції невинуватості й може створити враження про їх винуватість, що є неприпустимим.
Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не лише входить в колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів, а й порушує закладені в Конституції України та КПК України загальні засади кримінального провадження: презумпцію невинуватості, забезпечення доведеності вини і забезпечення права на захист.
Отже, зазначення у формулюванні обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, які вчинили інкриміновані кримінальні правопорушення, у той час як стосовно них відсутній обвинувальний вирок суду, свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_9 інкримінованих їй кримінальних правопорушень разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є слушними.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції, якщо зміна рішення не погіршує становище обвинуваченого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу змінити, зокрема виключити із мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_9 інкримінованих їй кримінальних правопорушень разом із ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та зазначити про вчинення таких дій разом із особою, відносно якої вказане кримінальне провадження зупинено 05.09.2023 у зв'язку з перебуванням на військовій службі, а також разом із особою, щодо якої судовий розгляд вказаного кримінального провадження продовжується.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2024 року щодо ОСОБА_9 - змінити.
Виключити із мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_9 інкримінованих їй кримінальних правопорушень разом із ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та зазначити про вчинення таких дій разом із особою, відносно якої вказане кримінальне провадження зупинено 05.09.2023 у зв'язку з перебуванням на військовій службі, а також разом із особою, щодо якої судовий розгляд вказаного кримінального провадження продовжується.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя