Справа №761/20043/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/670/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
17 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року, -
за участю сторін провадження:
адвоката ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 15.03.2024 про закриття кримінального провадження №62023000000002046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 114-1 КК України - залишено без задоволення.
Залишаючи скаргу без задоволення, слідчий суддя вказав, що слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000002046 були проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин справи, та встановлено, що в діях ОСОБА_10 прямого умислу на завдання шкоди зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України не було, а також ОСОБА_10 своїми діями ніяким чином не перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023000000002046 у повному обсязі зібрані та досліджені докази, що свідчать про обґрунтованість висновку про відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подалаапеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та невмотивованість рішення слідчого судді, просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року та задовольнити скаргу, подану адвокатом ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 15.03.2024 про закриття кримінального провадження №62023000000002046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2023, за ознаками вчинення народним депутатом України ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що старший слідчий ГСУ ДБР, окрім проведення 2х допитів, не вчинив жодних інших дій для підтвердження або спростування фактів, які містяться у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Також не вчинив усіх дій, зазначених прокурором у вказівках в порядку ч. 2 ст. 26 КПК України. Крім того, апелянт вказує, що усі документи, наявні у матеріалах кримінального провадження, які не стосуються процесуальних рішень органів прокуратури або керівництва ГСУ ДБР є документами, які надала до матеріалів кримінального провадження особа, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення і стосовно якої здійснювалось вказане досудове розслідування, яка не мала жодного статусу у цьому кримінальному провадженні, проте були долучені слідчим до таких матеріалів.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує, що у тексті оскаржуваної ухвали не зазначено та не оцінено аргументи, які містились у скарзі на постанову про закриття кримінального провадження, зокрема: упродовж здійснення досудового розслідування не було здійснено допиту уповноважених осіб Фонду державного майна та Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», хоча даним особам відомі обставини, які підлягають встановленню в ході здійснення досудового розслідування, зокрема щодо порядку ІНФОРМАЦІЯ_2; саме особа, стосовно якої було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення - ОСОБА_11 надав органу досудового розслідування висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_12 , листи Міністерства оборони України, лист Головнокомандувача ЗСУ (які були отримані ОСОБА_13 на підставі його депутатських запитів).
Апелянт зазначає, що жодних слідчих (розшукових) дій, окрім проведення допиту заявника - ОСОБА_14 та особи, стосовно якої було зареєстровано кримінальне провадження - ОСОБА_15 , орган досудового розслідування не здійснив.
Апелянт наголошує, що згідно ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. У той же час, особа, стосовно якої було зареєстроване вказане кримінальне провадження, а не орган досудового розслідування, отримував та долучав документи, які мали б доводити його невинуватість. Більше того, як зазначає апелянт, положення КПК України не надають особі, яка має статус свідка, отримувати докази та долучати їх до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її, позицію слідчого ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, а також перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2023, уповноваженою особою ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000002046 від 28.12.2023 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 114-1 КК України по заяві ОСОБА_7 та розпочато досудове розслідування.
За результатами досудового розслідування, старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 винесено постанову від 15.03.2024 про закриття кримінального провадження № 62023000000002046 від 28.12.2023, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні народного депутата України ОСОБА_10 складу кримінальних правопорушень.
Таке процесуальне рішення слідчий, з урахуванням показань заявника ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_10 та інших джерел доказів, обґрунтував тим, що в ході досудового розслідування фактів та доказів, які б свідчили про наявність у діях народного депутата України ОСОБА_10 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, 114-1 КК України чи будь-якого іншого складу злочину, передбаченого особливою частиною КК України не встановлено.
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва, розглянувши в порядку ст.ст. 303-307 КПК України скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на зазначену постанову про закриття кримінального провадження, відмовив у її задоволенні, мотивувавши своє рішення тим, що висновки старшого слідчого про закриття кримінального провадження № 62023000000002046 від 28.12.2023 ґрунтуються на підставі повного та всебічно проведеного досудового розслідування, під час якого не було встановлено доказів вчинення злочину, а прийнята за результатами перевірки постанова слідчого відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Такі висновки слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним даним, встановленим як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та слідує зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 15.03.2024, органом досудового розслідування за результатами перевірки відомостей, викладених ОСОБА_7 у заяві про кримінальне правопорушення, проведено весь комплект слідчих (розшукових) дій та зібрані у передбаченому законом порядку докази, проаналізовано обставини кримінального провадження, зокрема, допитано, як свідка ОСОБА_7 , щодо розголошення, на його думку, через пост створений ОСОБА_10 на сайті «Facebook» необмеженому колу осіб наміру Міністерства оборони України набути у власність нерухоме майно, яке належало ПАТ «Уманьферммаш», свідка ОСОБА_10 , оглянуто веб-сторінки сайту «Facebook» (протокол від 02.11.2023) та долучено до матеріалів кримінального провадження публікацію (відео звернення) ОСОБА_10 , розміщену на сторінці в соціальній мережі «Facebook», досліджено висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи №3461 від 26.02.2024, відповідно до якого у текстах посту та відео, розміщених на сторінці ОСОБА_15 у «Facebook», на які посилався заявник, за стенограмою слідує, що будь-яка інформація щодо намірів Міністерства оборони України надбати у власність майно підприємства «Уманьферммаш» відсутня; розглянуто лист Міністерства оборони України №220/12529 від 25.10.2023 згідно із яким майновий комплекс ПАТ «Уманьферммаш» структурними підрозділами Збройних Сил України не використовується та питання розміщення на його базі військових частин Збройних Сил України не розглядалось; аналогічні відомості відображено в листі Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_16 №300/1/сС/30994 від 05.11.2023. Також, зроблено аналіз наказу Служби безпеки України від 23.12.2020 №383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» та встановлено, що відомості, які розповсюдив ОСОБА_10 в своєму дописі в соціальній мережі «Facebook» від 24.10.2023 не відносяться до відомостей, що містять державну таємницю.
Також, органом досудового розслідування було встановлено, що зв'язок ракетного обстрілу будівель майнового комплексу ПАТ «Уманьферммаш», що мав місце 08.06.2023, на який посилався заявник, не може бути наслідком публікацій допису народним депутатом ОСОБА_10 , так як вказаний допис датується 24.10.2023, тобто через чотири місяці, після здійснення ракетного обстрілу.
Таким чином, з огляду на встановленні органом досудовим розслідуванням докази слідчий дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_10 ніяким чином не перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Відомостей, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_10 прямого умислу на завдання шкоди зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України не здобуто, як і не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про перехід ОСОБА_10 на бік ворога та яким чином відомості, розголошені в дописі від 24.10.2023 в соціальній мережі «Facebook» посягають на зовнішню безпеку України, її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, оборо здатність, державну, економічну чи інформаційну безпеку..
Тому на підставі викладеного, слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні народного депутата України ОСОБА_10 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 114-1 КК України.
Колегія суддів вважає, що оцінені слідчим та перевірені слідчим суддею матеріали кримінального провадження, є достатніми для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 114-1 КК України, про яке вказував ОСОБА_7 , і підстав вважати, що досудове розслідування є неповним та упередженим, а висновки слідчого судді, наведені в оскаржуваній постанові є передчасними, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , про те, що під час досудового розслідування не було вчинено усіх дій, зазначених прокурором у вказівках у порядку ч.2 ст. 26 КПК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки, як слідує з матеріалів кримінального провадження, всі вказівки прокурора, які належало провести для перевірки та встановлення обставин викладених у заяві ОСОБА_7 старшим слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_8 здійснено. Зокрема, долучено до матеріалів кримінального провадження публікацію (відеозвернення) ОСОБА_10 , розміщену на сторінці в соціальній мережі «Facebook», допитано ОСОБА_7 , долучено, отримані у встановленому законом порядку документи та проведено усі необхідні слідчі та процесуальні дії для встановлення істини у кримінальному провадженні, відповідно до вказівок прокурора у кримінальному провадженні № 62023000000002046 від 28.12.2023. При цьому, та обставина, що протокол огляду веб - сторінки мережі «Facebook», зроблено стороною заявника, ніяким чином не вплинуло на повноту та об'єктивність досудового розслідування.
Щодо наданих ОСОБА_10 документів, то дані документи за заявою останнього було долучено слідчим в межах своїх повноважень до кримінального провадження.
Доводи адвоката про необхідність допиту уповноважених осіб Фонду державного майна та Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1», колегія суддів вважає непереконливим, оскільки апелянтом конкретно не зазначено, яким чином показання вказаних осіб, у даному випадку, з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування доказів, можуть вплинути на прийняте слідчим рішення.
На переконання колегії суддів, слідчим у повному обсязі виконано вимоги кримінального процесуального законодавства щодо проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин справи. При цьому, колегія суддів зауважує, що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5 ст. 40 КПК України).
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів щодо необхідності проведення додаткових слідчих дій, за наслідком яких можна було б спростувати висновки слідчого щодо необхідності закриття кримінального провадження.
Твердження апеляційної скарги про те, що слідчим неповно проведено досудове розслідування, є безпідставні та суперечать матеріалам закритого кримінального провадження.
Жодних інших доводів на спростування встановлених слідчим під час досудового розслідування обставин адвокатом в апеляційній скарзі не наведено, а те, що апелянт не погоджується з висновками слідчого, без наведення обґрунтованих аргументів та доказів, не може вказувати на неповноту та неправильність досудового розслідування, оскільки під час досудового розслідування з'ясовано всі обставини, які мають істотне значення для цього провадження та всебічно, повно та об'єктивно перевірено обставини повідомлені ОСОБА_7 у заяві про кримінальне правопорушення.
Будь - яких істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни ухвали слідчого судді під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 , колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про закриття кримінального провадження та ухвала слідчого судді є законними, обґрунтованими і вмотивованими, тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 15.03.2024 про закриття кримінального провадження №62023000000002046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 114-1 КК України - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4