1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 17 березня 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Київ, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, -
за участю: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , до 21 березня 2025 року, включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
На думку сторони захисту, підозра необґрунтована, оскільки долучені до клопотання матеріали не підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину та ґрунтується на припущеннях та показах працівників поліції та хибних показах невстановлених осіб, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Також, стороною обвинувачення не надано доказів неможливості застосування до ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі або визначення розміру застави.
На переконання захисника, подане клопотання не підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, з підстав викладених у скарзі.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023100000000538, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
21 травня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
13 лютого 2025 року слідчий СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 за погодженням прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва
від 18 лютого 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 березня 2025 року включно.
Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням, виходячи із наступного.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Крім того, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, зокрема ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків або експертів у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів при оцінці продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України враховує всі обставини даного кримінального провадження, роль підозрюваного у ньому, та можливість його впливу.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, слідчий суддя з урахуванням положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя вірно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Посилання апелянта на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
Доводи захисника щодо непідсудності клопотання Голосіївському районному суду м. Києва є необґрунтованими.
Зокрема, до матеріалів провадження долучено постанову прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 від 27 жовтня 2023 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42023100000000538 від 27.10.2023, якою проведення досудового розслідування доручено слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві (а.с. 20-21, т. 1).
Постановою заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 про внесення змін до постанови про призначення групи слідчих від 20 травня 2024 року, серед іншого, визначено місцем проведення досудового розслідування місця розташування відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві, в тому числі за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114 (Голосіївський район міста Києва (а.с.26-31, т. 1).
Відтак, клопотання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 за наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено та даних, які б унеможливили подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 752/4838/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження 11сс/824/2288/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК