Справа № 600/8151/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
20 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_1 періоду роботи з 01 січня 1981 року по 11 серпня 1986 року на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні та в перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , зарахувавши їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01 січня 1981 року по 11 серпня 1986 року на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років. (а.с. 13).
18.10.2023 р. позивач звернулась до відповідача щодо перерахунку пенсії із врахуванням стажу роботи з 1976 р. по 1986 р. на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с. 14).
03.11.2023 р. відповідач у листі повідомив, що відсутні підстави для обрахунку стажу роботи позивача по 01.01.2004 р. у подвійному розмірі, оскільки норма Закону №1110-VI, який вступив у законну силу 15.08.2003 р. застосовується до осіб які працювали або продовжують працювати на роботах після вказаної дати. (а.с. 15).
Матеріали справи містять листи КНП «Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 16.08.2021 р. №882 та від 08.10.2021 р. №1092, в яких вказано про прийняття позивача на роботу з 02.08.1976 р. на посаду медичної сестри та в подальшому її переведення на посаду анестезиста, період роботи з 24.09.1991 р. по 21.04.2003 року. Також до матеріалів справи додано картки - довідки за 1981 р. - 1985 р. та відрядне посвідчення №108 від 31.08.1976 року. (а.с. 16, 18-24, 39).
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 позивач, зокрема, у період з 01 січня 1981 року по 11 серпня 1986 року перебувала на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні. (а.с. 17).
Матеріали справи містять копію розрахунку страхового стажу позивача, який обрахований під час призначення позивачу пенсії за вислугу років, зокрема вказано період з 01 січня 1981 року по 11 серпня 1986 року, який зарахований в одинарному розмірі. (а.с. 37-40).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 24 № 1058-ІV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
Згідно з вимогами ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Для призначення пенсії за вислугу років обов'язковим є наявність спеціального стажу не менше як 25 років, відповідно до Переліку відповідних посад і закладів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
За період роботи до 1992 року діяв Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 року №135 Додаток №1 до наказу по Міністерству соціального забезпечення УРСР від 31 грудня 1959 р. №135 визначено перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років мають право лікарі, зубні лікарі, техніки, фельдшери, помічники лікаря, акушери масажисти, лаборанти і медичні сестри - всі незалежно від найменування посади; дезінфекційні інструктори. Лікарняні установи всіх типів і найменувань, в тому числі клініки і клінічні частини, госпіталі, лепрозорії, психіатричні колонії. Амбулаторно-поліклінічні установи всіх типів і найменувань (поліклініки, амбулаторії, диспансери всіх профілів, заклади швидкої медичної допомоги і переливання крові, медсанчастини, здоровпункти, медичні кабінети і пункти, фельдшерські і фельдшерсько-акушерські пункти, станції санітарної авіації, рентгенівські станції і пункти, медичні лабораторії та інші). Родильні будинки.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення позивача станом на 21.04.2003 р. у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, позивач обіймала посаду медичної сестри КНП «Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». На вказаній посаді вона також працювала й у період 01.01.1981 року по 11.08.1986 року. Тобто у спірний період позивач працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 2.1 постанови Правління пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.
За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.
Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що протягом спірного періоду позивач працювала у закладі охорони здоров'я.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача за вислугою років та відмова у зарахуванні періоду роботи з 01.01.1981 року по 11.08.1986 року на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні в подвійному розмірі є протиправним.
Суд наголошує, що вимогами п. 4 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Суд зауважує, що редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час. При цьому стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію. Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.
Таким чином, суд доходить висновку, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов'язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, які, у силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахуванням.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача згідно із врахуванням стажу роботи 01.01.1981 року по 11.08.1986 року на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні з урахуванням ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто у подвійному розмірі.
Водночас, позивачем сформовано позовні вимоги, які на думку суду є неефективним способом захисту та відновлення порушеного права, оскільки фактично не містять зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням спірного страхового стажу у подвійному розмірі.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає, що для належного захисту порушеного права позивача та його відновлення необхідне вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення яким зобов'язати відповідача здійснити з 18.10.2023 р. (дата звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , зарахувавши їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 01 січня 1981 року по 11 серпня 1986 року на посаді медичної сестри-анестезиста реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні у подвійному розмірі.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.