Справа №320/38569/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Грибан І.О. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою.
Вперше апеляційну скаргу подано до апеляційного суду 29 листопада 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, вперше подану апеляційну скаргу було повернуто апелянту.
14 лютого 2025 року ГУ ПФУ у Київській області звернулося вдруге з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті разом зі сплатою судового збору (платіжна інструкція № 8513 від 13 грудня 2024 року).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року вдруге подану апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Київській області залишено без руху, в зв"язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції отримано 25 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку документів в електронній формі в Електронний кабінет апелянта.
Станом на 20 березня 2025 року зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій - відмовити.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан