11 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31373/24
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Стадник Інни Володимирівни про визнання протиправною відмови та скасування постанови, -
У жовтні 2024 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною відмову приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. від 17.08.2023 у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла;
- скасувати постанову приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. від 17.08.2023;
- стягнути з приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В.. на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
14 січня 2025 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 08.01.2025 р., в якій останній просить Одеський окружний адміністративний суд здійснити виправлення в ухвалі суду від 28.11.2024 р., оскільки не зазначено, що відповідачем є Одеський окружний адміністративний суд, а ОСОБА_3 є стороннім.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить повернути ухвалу суду до Одеського окружного адміністративного суду для виправлення помилок.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ухвалі від 15.01.2025 року не зазначено, що Одеський окружний адміністративний суд є відповідачем, згідно позовної заяви від 08.01.2025 р. № 4293, суд не визнає себе в якості відповідача та вважає, що це не є ні опискою ні помилкою. Наголошує, що суд першої інстанції є відповідачем а тому не мав права самостійно розглядати його позовну заяву і що позовну заяву мав передати до П'ятого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції зазначив що заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України і ці недоліки не дають можливості її розглянути, і що вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою. Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що не зазначення в ухвалі від 28.11.2024 Одеського окружного адміністративного суду в якості відповідача - не є опискою чи помилкою, оскільки заява ОСОБА_1 надійшла у рамках адміністративної справи № 420/31373/24, у якій сторонами є ОСОБА_1 (позивач) та приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Інна Володимирівна (відповідач). Щодо зазначення ОСОБА_3 в ухвалі суду від 28.11.2024, то суд першої інстанції виснував, що в ухвалі від 11.10.2024 було допущену описку, яку виправлено ухвалою суду від 28.11.2024.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду в оскаржуваній ухвалі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КАС України підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанцій, постановленою без повідомлення сторін.
Як передбачено п. 6 ч.1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду якщо: однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.
Частиною 2 визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, визначеному пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
З аналізу наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зауважує, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
З матеріалів справи вбачається, що 14 січня 2025 року ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду подано позовну заву від 08.01.2025 р., відповідно до якої Одеський окружний адміністративний суд зазначено відповідачем.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, пред'явивши новий позов до Одеського окружного адміністративного суду.
Апелянт в апеляційній скарзі наполягає, що ним подано позовну заяву, в якій визначено відповідача - Одеський окружний адміністративний суд, а тому висновки суду першої інстанції про те, що заява надійшла у рамках адміністративної справи №420/31373/24 і розглянута судом першої інстанції в рамках статті 167 КАС України, колегія суддів вважає помилковими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем позовна заява не може розглядатись в межах цього провадження у справі №420/31337/24, мала бути зареєстрована в іншому провадженні в якому мали вчинятись процесуальні дії визначені Кодексом Адміністративного Судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 15 січня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та вчинення процесуальних дій, що передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 21.03.2025 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик