Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
21.03.2025 р. справа №440/15530/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі за текстом - позивач, заявник, суб"єкт владних повноважень, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач, ФОП, підприємець)
прозобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів на потужності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Аргументуючи заявлену вимогу зазначив, що проведений захід державного нагляду показав на існування реальної загрози здоров'ю споживачів-покупців від умов організації провадження ФОП господарської діяльності в об"єкті торгівлі за адресою - АДРЕСА_1 . Наголошував, що сукупність виявлених порушень вимагає застосування саме такого заходу державного примусу як тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів на потужності.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що з 09.12.2024р. ФОП ОСОБА_1 припинила здійснювати господарську діяльність за адресою - АДРЕСА_1 .
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
У межах спірних правовідносин суб"єктом владних повноважень була отримана скарга гр. ОСОБА_2 № ЗВГ 793/24 від 29.11.2024р. (далі за текстом - Скарга) стосовно придбання неякісних продуктів харчування та незадовільного санітарно-гігієнічного стану в магазині за адресою: АДРЕСА_1 (далі за тестом - Об"єкт) разом із фіскальним чеком від 25.11.2024 про придбання у ФОП ОСОБА_3 продуктів харчування.
04.12.2024р. суб"єктом владних повноважень було видано наказ від 04.12.2024р. №1356-ОД про призначення позапланового заходу державного контролю (інспектування) на потужності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в Об"єкті.
Під час проведення цього заходу суб"єктом владних повноважень було з"ясовано, що в Об"єкті здійснюється господарська діяльність низкою інших підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_3 ) без реєстрації виробничих потужностей за адресою розміщення Об'єкта.
Ці обставини зафіксовані доповідною запискою від 09.12.2024р. №ДЗ-19.1/1145, де також указано, що відповідно до викладеної в Скарзі інформації ОСОБА_3 здійснює обіг та реалізацію готової м'ясної продукції (буженина “домашня», свинячі вуха в маринаді, салямі “Мозаїчна»), але під час очікування допуску до проведення заходу було з"ясовано, що: вищезазначена фізична особа-підприємець також здійснює обіг та реалізацію сирого м'яса та м'ясної продукції у приміщенні даної потужності, що підтверджено фіскальним чеком; усі вищезазначені суб'єкти господарювання використовують одну потужність та мають спільний виробничий та прибиральний інвентар, пакувальні матеріали та виробничі поверхні, тобто відсутній чіткий розподіл та зонування між суб'єктами господарювання.
10.12.2024р. суб'єктом владних повноважень відносно усіх згаданих підприємців (у тому числі і відносно заявника) було видано наказ від 10.12.2024р. №1368-ОД з приводу призначення позапланового заходу нагляду (контролю) у форі інспектування з питання дотримання вимог Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", Закону України від 06.12.2018р. №2639-VIII "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", Закону України 14.01.200р. №1393-ХIV "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".
Результати проведеного відносно заявника заходу державного нагляду (контролю) були оформлені актом ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.12.2024р. №255 (далі за текстом - Акт №255).
У тексті Акту №255 суб"єктом владних повноважень були відображені судження про виявлення у діяльності заявника низки порушень вимог законодавства, а саме: 1. Холодильна камера (незалежна автономна) не має актуального експлуатаційного дозволу; 2. Потужність ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстрована в реєстрі операторів ринку харчових продуктів; 3. Не надано документальних підтверджень, що харчові продукти, що перебувають в обігу та використовуються у виробництві інших харчових продуктів отримані з потужностей, які пройшли державну реєстрацію або отримали експлуатаційний дозвіл; 4. На потужності не забезпечено простежуваність харчових продуктів. Готова м'ясна продукція та напівфабрикати м'ясні виймаються з упаковки виробника та розміщуються у та на холодильній вітрині без зазначення маркування, що унеможливлює процес ідентифікації продукції; 5. ФОП ОСОБА_1 не забезпечено ідентифікацію інших операторів ринку та не запровадила систему та процедуру, що дає змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають харчові продукти на потужність, призначених для виробництва харчових продуктів. Документальних підтверджень не надано; 6. На потужності брудно, захаращено. Відсутні записи, графіки проведення миття та дезінфекції потужності. Дезінфікуючі засоби відсутні. Інвентар для прибирання немаркований відповідно до застосування та зберігається у невідведених для цього місцях (у вбиральні). Зберігання харчових продуктів та пакувальних матеріалів здійснюється не у відведених для цього місцях у тому числі на підлозі, підвіконні, що унеможливлює проведення ефективного чищення та дезінфекції; 7. На потужності недостатня кількість приміщень. Відсутнє відокремлене місце для перевдягання персоналу, що призводить до перевдягання працівників у вбиральні та розміщення особистих речей у невідведеному для цього місцях (по всій потужності). Відсутнє відокремлене місце для накопичення обігової тари, брудні пластикові ящики з під продукції накопичуються у приміщенні магазину; 8. Стіни та підлога виробничої зони місцями мають порушення цілісності, що унеможливлює процес якісного миття та дезінфекції. Стіни та підлога холодильної камери мають порушення цілісності та сліди корозії; 9. Двері холодильної камери мають порушення цілісності та сліди корозії; 10. Відсутні будь-які записи проведення миття та дезінфекції поверхонь та обладнання потужності. Відсутній дезінфікуючий засіб. Відсутній мийний засіб дозволений до використання в харчовій промисловості; 11. На потужності відсутнє відокремлене місце для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання. Поверхні, що контактують з харчовими продуктами, утримуються у незадовільному стані. Холодильне обладнання має порушення цілісності та сліди корозії. Виробничий інвентар не маркований відповідно до призначення. Не проводиться дезінфекція обладнання та інвентарю у зв'язку з відсутністю дезінфікуючого засобу; 12. Обладнання та інвентар розміщено у такий спосіб, що не дозволяє провести якісно прибирання, миття та дезінфекцію поверхонь. На підлозі та під виробничими столами розміщено ємності, коробки з пакувальним матеріалом, особисте взуття працівників. У не відведених для цього місцях розміщено прибиральний інвентар, а саме у вбиральні. Здійснюється сумісне невпорядковане зберігання харчових продуктів, інгредієнтів, пакувальних матеріалів; 13. На момент проведення заходу харчові та інші відходи розміщено у відкритому контейнері який повністю заповнений; 14. Відповідність води, що використовується у технологічному процесі, вимогам, установленим до води питної не встановлено. Не надано документального підтвердження проведення лабораторних досліджень води питної; 15. На потужності допускається персонал, який не пройшов навчання з питань гігієни персоналу, гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у оператора ринку ФОП ОСОБА_1 ; 16. На потужності закладу здійснюється невпорядковане зберігання харчових продуктів та інгредієнтів у непризначених для цього місцях та з порушенням температурно-вологісних режимів зберігання продукції. Інвентар для прибирання немаркований, зберігається невпорядковано у вбиральні, що не забезпечує захист від забруднення. Обладнання, виробничий інвентар, посуд не промаркований згідно використання/застосування у технологічному процесі. Миття посуду, рук персоналу здійснюється у мийках без відповідного маркування. Здійснюється неупорядковане спільне зберігання власних речей працівників, спец одягу, мийних засобів, пакувального матеріалу, прибирального інвентаря у захаращеній вбиральні. Застосування дрібного кухонного інвентаря, зокрема дошок для нарізання та ножів не визначено; 17. Відсутні підтверджуючі записи (акти виконаних робіт) та засоби (моніторингові пастки), щодо роботи по боротьбі зі гризунами; 18. Відсутні стандартизовані засоби вимірювальної техніки (термометри та гігрометри) для належного контролю температурно-вологісних показників при зберіганні харчових продукті. Не ведуться відповідні записи фіксації температурних показників холодильного та морозильного обладнання; 19. Відсутнє відокремлене місце з чітким маркуванням для розміщення протермінованих, не придатних для споживання харчових продуктів; 20. Використовується пакувальний матеріал невідомого походження. Здійснюється неупорядковане зберігання пакувальних матеріалів у невідведених для цього місцях. Серветки та пакувальний матеріал зберігаються у вбиральні; 21. Оператор ринку ФОП ОСОБА_1 у межах своєї діяльності не забезпечує наявність і точність інформації про харчові продукти. Готова м'ясна продукція та напівфабрикати м'ясні виймаються з упаковки виробника та розміщуються у та на холодильній вітрині без зазначення маркування, що унеможливлює процес ідентифікації продукції. В обігу перебувають харчові продукти без маркування, а саме: - бекон зі смокеру; - ребро теляче; - ребро зі смокеру; - свинна галяшка; - хліб “мантакаш»; 22. В обігу перебувають харчові продукти без маркування державною мовою: Сир “Salami» - фасований 0,520 кг.; 23. Постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках не розроблено та не запроваджено.
За викладеним у позові твердженням суб"єкта владних повноважень із посиланням на Акт №255 відносно відповідача було складено припис №105 від 12.12.2024р.
Також із посиланням на Акт №255 відносно відповідача було прийнято рішення від 12.12.2024р. №30 про тимчасове припинення виробництва обігу харчових продуктів на потужності ФОП ОСОБА_1 , за адресою: 36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Миру, 6, терміном 10 робочих днів з дня вручення цього Рішення, для усунення загрози для життя та здоров'я людей.
Стверджуючи про відсутність об"єктивних даних про добровільне виконання підприємцем рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.12.2024р. №30 та про неусунення загрози здоров»ю людей від провадження господарської діяльності в Об»єкті на виявлених умовах, суб»єкт владних повноважень ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Як то указано у ч.3 ст.13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Відповідно до ч.7 ст.41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За визначення ст.1 Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня; ризик - ймовірність виникнення негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від них, що вимірюється у кількісних та якісних показниках.
Суд зважає на те, що чіткого розмежування змісту правових категорій "ризик", "загроза", "небезпека", "інтерес" жоден чинний національний закон України не містить.
Тому суд вважає, що за загальним правилом під змістом правової категорії "ризик" слід розуміти невиключенність вірогідності чи ймовірності виникнення негативних наслідків (тобто розумно обгрунтоване припущення про можливість настання негативних наслідків); під змістом правової категорії "загроза" слід розуміти реальність вірогідності чи ймовірності виникнення негативних наслідків (тобто існування очевидної для розумного і безстороннього спостерігача прямого та безпосереднього причинно-наслідкового зв»язку між об»єктивно існуючим явищем (тенденцією, чинником) і негативним впливом цих факторів у вигляді погіршення правового та життєвого становища; під змістом правової категорії "небезпека" слід розуміти невідворотність/неминучість виникнення негативних наслідків; під змістом правової категорії "інтерес" слід розуміти: потребу у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами публічної адміністрації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 810/2763/17); серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення (постанова Верховного Суду від 27.05.2021р. у справі №520/5622/19).
У розумінні ст.1 Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог (п.9 ст.1); оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, оператор потужностей, на яких утримуються тварини, оператор ринку матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами (п.24 ст.1).
Згідно з п.2 Порядку визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження (затверджений постановою КМУ від 31.10.2018р. №896; далі за текстом - Порядок №896) оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Відтак, у межах спірних правовідносин відповідач належить до кола осіб із правовим статусом оператора ринку харчових продуктів.
У силу спеціального застереження ч.8 ст.2 Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Також у силу спеціального застереження ч.3 ст.18 Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Тому з огляду на суть та характер викладених в Акті №255 суджень суб»єкта владних повноважень (у тому числі і стосовно відсутності будь-яких ознак, за якими може бути відокремлена одна від одної одночасна діяльність в Об»єкті декількох різних підприємців за відсутності факту реєстрації кожним із них власної виробничої потужності) суд доходить до переконання про те, що у межах спірних правовідносин управлінські волевиявлення суб»єкта владних повноважень з приводу призначення та проведення заходу державного нагляду (контролю) згідно з ст.6 Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою КМУ від 13.02.2022р. №303, наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 03.01.2023р. №5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.01.2023р. за №33/39089) об»єктивно не здатні призвести до погіршення правового становища відповідача.
Згідно з ст.1 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" гігієнічні вимоги - заходи та умови, необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання за призначенням, у тому числі, але не виключно, заходи та умови для: первинної продукції; харчових продуктів; процесів виробництва, у тому числі для постачання води, а також обробки, переробки, пакування харчових продуктів; обладнання та інвентарю; потужностей, окремих видів приміщень, у тому числі для агропродовольчих ринків, закладів громадського харчування; транспортування харчових продуктів та відповідних транспортних засобів; поводження з харчовими відходами; персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами; боротьби із шкідниками і гризунами (п.16 ч.1 ст.1); експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (п.22 ч.1 ст.1); оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів, і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів (п.55 ч.1 ст.1); потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об'єктів санітарних заходів (п.69 ч.1 ст.1).
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальним органом компетентного органу на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.
Частиною 1 ст.25 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
Відповідно до п.3 Розділу І Порядку державної реєстрації потужностей (затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2024р. №431, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2024р. за №501/41846; далі за текстом - Порядок №431) державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність оператора ринку, в тому числі транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" забороняється, зокрема: обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів; обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена; обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам: 1) підтримуватися в чистому та робочому стані; 2) бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів; 3) мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати; 4) забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів; 5) підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.
За правилами ч.1 ст.42 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" конструкція та планування приміщень повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями. З цією метою приміщення, в яких харчові продукти обробляються та/або переробляються, повинні відповідати таким вимогам: 1) для стін та підлоги приміщень використовуються непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями; 2) стеля (або у разі її відсутності внутрішня поверхня даху) та верхні кріплення побудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції, зменшувати конденсат. Поверхня стелі, висота якої є належною для здійснення операцій, має бути гладкою; 3) вікна та інші отвори побудовані таким чином, щоб це запобігало накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, у разі потреби повинні бути обладнані сіткою від комах, що легко знімається для чищення. Вікна, відкриття яких може призвести до забруднення, під час виробництва повинні бути зачинені; 4) поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матеріалів. Двері легко чистяться та у разі потреби дезінфікуються; 5) всі поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться, у разі потреби дезінфікуються та зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів; 6) залежно від типу, розміру та виду діяльності на потужностях наявні приміщення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, які виготовлені з нержавіючих матеріалів, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду.
За змістом ч.1 ст.46 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні: 1) якомога швидше видаляти харчові відходи з приміщення, де є харчові продукти; 2) розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію; 3) дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).
Згідно з ч.1 ст.49 Закону України від 23.12.1997р. №771/97-ВР "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" оператори ринку дотримуються таких вимог: 1) забороняється прийняття об'єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною; 2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; 3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; 4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; 5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачів; 6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати такі приміщення, в яких є умови для забезпечення одночасного роздільного зберігання перероблених харчових продуктів та неперероблених харчових продуктів, якщо кількість приміщень не дозволяє зберігати в кожному окремому приміщенні тільки неперероблені харчові продукти або тільки перероблені харчові продукти; 7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачів; 8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров'ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров'ю, вона зливається у безпечний спосіб. Після розморожування харчові продукти утримуються у спосіб, що мінімізує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів; 9) небезпечні та/або неїстівні речовини, включаючи корми для тварин, чітко маркуються та зберігаються в окремих безпечних контейнерах.
Частиною 7 ст.7 Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною 3 ст.67 Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» передбачено, якщо для усунення оператором ринку порушення законодавства про харчові продукти та/або корми необхідно припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів на час, що перевищує граничний строк, встановлений частиною другою цієї статті, головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) звертається в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, до суду з позовом про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів. Позов про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів має бути подано до суду не пізніше закінчення строку дії рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.
Відповідно до ч.4 ст.67 Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» оператор ринку має право відновити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів, якщо: 1) відсутня постанова суду, що набрала законної сили, про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів та закінчився строк тимчасового припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, визначений у рішенні головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора); 2) суд скасував рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів; 3) суд, який ухвалив постанову про зобов'язання оператора ринку тимчасово припинити виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або кормів, постановив ухвалу про її скасування на підставі усунення або припинення існування обставин, які стали підставою для її прийняття; 4) головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) скасував винесене ним рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів на підставі усунення або припинення існування обставин, які стали підставою для його винесення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (затверджене постановою КМУ від 02.02.2015р. №667; далі за текстом - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, .
Згідно з наявними у матеріалах справи доказами позивач є терорганом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Розглядаючи справу, суд зважає, що у розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених обставин спірних правовідносин, суд доходить до переконання про те, що відповідач у даному конкретному випадку вдався до організації провадження власної господарської діяльності в Об»єкті без отримання експлуатаційного дозволу на виробничу потужність та без державної реєстрації виробничої потужності; в умовах, котрі поза розумним сумнівом унеможливлюють відокремлення напряму господарської діяльності відповідача від сегментів одночасного провадження господарської діяльності іншими підприємцями в Об»єкті; без дотримання визначених національним законом України правил обігу харчових продуктів.
Доказів непричетності до відображених в Акті №255 епізодів порушень відповідач до суду не подав.
Доказів добровільного виконання рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.12.2024р. № 30 про тимчасове припинення виробництва обігу харчових продуктів на потужності ФОП ОСОБА_1 , за адресою: 36022, Полтавська область, м. Полтава, вул. Миру, 6 відповідач до суду не подав.
Доказів припинення юридичної дії означеного рішення суб»єкта владних повноважень з будь-яких підстав (у тому числі і з причини скасування) заявник до суду не подав.
Наданий відповідачем акт повернення Об»єкту від 09.12.2024р. кваліфікується судом не як доказ відсутності небезпеки здоров'ю споживачів - покупців, а як доказ відсутності у заявника порушеного права (інтересу), котрі б підлягали захисту у межах спірних правовідносин згідно з ч.1 ст.2 КАС України.
Суд відмічає, що суть заходу державного примусу (впливу) згідно з ч.3 ст.67 Закону України від 18.05.2017р. №2042-VIII “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» полягає у припиненні загрози здоров»ю людей від умов провадження господарської діяльності конкретним учасником суспільних відносин до настання події усунення виявленої суб»єктом владних повноважень небезпеки та у створенні нездоланних і непереборних перешкод у поверненні такої небезпеки у майбутньому.
А тому саме лише декларативне твердження такого учасника про припинення провадження діяльності у конкретному об»єкті (а не про відсутність порушень обігу харчових продуктів або про виправлення недоліків в організації виробництва та торгівлі) не може бути кваліфіковане у якості підстави для відмови у позові, позаяк не свідчить про усунення виявленої суб»єктом владних повноважень небезпеки та не виключає повторного виникнення небезпеки.
Тож суд вважає, що заявлена суб»єктом владних повноважень вимога не порушує прав (інтересів) відповідача стосовно ведення господарської діяльності в Об»єкті із дотриманням визначених національним законом України правил стосовно обігу харчових продуктів.
Відтак, позов належить задовольнити.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, ст.ст.72-77, 90, 211, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити.
Тимчасово припинити виробництво та обіг харчових продуктів на потужності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко