Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 березня 2025 р. Справа № 520/30680/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області №163950014267 від 01.11.2024 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періодів стажу та заробітної плати відповідно до довідок №596 від 18.09.2020, №25, №26, №27 від 26.03.2021 з 25.09.2000 - 21.11.2001, 04.12.2001 - 20.12.2004, 11.03.2005 - 15.06.2009, 03.07.2009 - 28.05.2010, 31.05.2010 - 03.04.2011, 26.04.2011 - 13.03.2012, 04.04.2012 - 30.10.2013, 12.12.2013 - 11.11.2014, 09.12.2014 - 22.09.2015, 30.06.2016 - 28.07.2020, 07.09.2021 - 30.06.2023, починаючи з 25.10.2024 року;
- встановити судовий контроль у формі надання звіту Головним УПФУ в Харківській області щодо виконання рішення суду;
- звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ УПФУ в Харківській області протиправно не призначено та не виплачено пенсію відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періодів стажу та заробітної плати відповідно до довідок №596 від 18.09.2020, №25, №26, №27 від 26.03.2021 з 25.09.2000 - 21.11.2001, 04.12.2001 - 20.12.2004, 11.03.2005 - 15.06.2009, 03.07.2009 - 28.05.2010, 31.05.2010 - 03.04.2011, 26.04.2011 - 13.03.2012, 04.04.2012 - 30.10.2013, 12.12.2013 - 11.11.2014, 09.12.2014 - 22.09.2015, 30.06.2016 - 28.07.2020, 07.09.2021 - 30.06.2023, починаючи з 25.10.2024 року. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана до Електронних кабінетів відповідачів в системі "Електронний суд" та ними отримана, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Вищевказану заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатами розгляду якої рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163950014267 від 01.11.2024 року відмовлено у призначенні позивачу пенсії відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.
В обґрунтування такої відмови зазначено, що відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті - з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.
Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:
- період роботи згідно довідки № 596 від 18.09.2020 року, оскільки до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року;
- період роботи з 06.03.1987 по 19.06.1987 - в трудовій книжці НОМЕР_1 відсутня печатка при звільненні з роботи;
До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки № 65 від 23.08.2023 року, оскільки довідка не відповідає Порядку (характер виконуваних робіт).
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
В спірному рішенні та у відзиві на позов пенсійним органом зазначено, що страховий стаж заявника становить 20 років 11 місяців 2 дні, пільговий стаж - 12 років 5 місяців 23 дні.
До страхового стажу не зараховано:
- період роботи згідно довідки №596 від 18.09.2020 року, оскільки до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року;
- період роботи з 06.03.1987 по 19.06.1987 - в трудовій книжці НОМЕР_1 відсутня печатка при звільненні з роботи.
До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки № 65 від 23.08.2023 року - довідка не відповідає Порядку (характер виконуваних робіт).
Також, у відзиві на позов зазначено, що період роботи з 07.09.2021 по 30.06.2024 зараховано до страхового стажу позивача. За доданими до заяви про призначення пенсії документами встановлено, що до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з пільговою довідкою №596 від 18.09.2020, а також довідками №25, 26, 27 від 26.03.2021 про заробітну плату, отриману на території російської федерації, оскільки робота на території російської федерації зараховується до страхового та пільгового стажу по 31.12.1991.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 07.09.2021 по 30.06.2023 згідно з довідкою №65 Куренівськогого тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» - в довідці не зазначено характер виконуваних робіт.
Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01 вересня 1981 року позивач вступив до МПТУ-19 м. Кременчука Полтавської області і 16 липня 1984 закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища, за професією монтажник по монтажу ст. і з/б конструкцій.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 29.06.2016, позивач проходив службу в лавах радянської армії з 23.11.1984 по 27.12.1986.
У відповідні періоди позивач працював:
- 26.08.1984 року по 01.11.1984 монтажником по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій 4 розряду в КСУ №40 тресту «Харківстальконструкція» м. Комсомольськ;
- 23.11.1984 по 27.12.1986 служба в лавах радянської армії;
- 06.03.1987 року по 19.06.1987 монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 4 розряду в Кременчуцьким СУ-120;
- 01.09.1987 року по 04.03.1988 зарахований водієм тролейбусів в Середнє професійно-технічне училище №20 Полтавської області;
- 12.03.1988 року прийнятий водієм тролейбуса 3 класу в Кременчуцьке тролейбусне управління. 08.09.1989 присвоєно 2 клас водія тролейбуса. 09.10.1990 присвоєно 1 клас водія тролейбуса. 04.09.2000 звільнено за власним бажанням;
- 25.09.2000 водієм тролейбуса 1 класу за контрактом в ДП «Мосгортранс» Філевський автобусно-тролейбусний парк м. Москва. 23.10.2000 переведений водієм тролейбуса 1 класу за контрактом на регулярні міські пасажирські маршрути. 21.11.2001 звільнений за закінченням контракту;
- 04.12.2001 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 20.12.2004 звільнений за угодою сторін;
- 11.03.2005 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 02.07.2008 звільнений за угодою сторін;
- 04.07.2008 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 15.06.2009 звільнений за угодою сторін;
- 03.07.2009 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 28.05.2010 звільнений за угодою сторін;
- 31.05.2010 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 03.04.2011 звільнений за закінченням договору;
- 26.04.2011 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 13.03.2012 Звільнений за закінченням терміну договору;
- 04.04.2012 прийнятий водієм тролейбуса на регулярні міські пасажирські маршрути 1 класу. 04.02.2013 звільнений за закінченням терміну договору;
- 06.02.2013 прийнятий водієм тролейбуса 1 класу на регулярні міські пасажирські маршрути. 01.07.2013 присвоєно 6 розряд водія тролейбуса на регулярні міські пасажирські маршрути. 30.10.2013 звільнений за закінченням терміну договору;
- 12.12.2013 прийнятий водієм тролейбуса 6 розряду на регулярні пасажирські маршрути. 11.11.2014 звільнений за закінченням терміну договору;
- 09.12.2014 прийнятий водієм тролейбуса 6 розряду на регулярні міські пасажирські маршрути. 22.09.2015 звільнений в зв'язку з закінченням терміну трудового договору;
- 30.06.2016 прийнятий на посаду водія тролейбуса-перегонщик 1 класу. 28.07.2020 Звільнений за власним бажанням з Філіалу Центральний ГУП «Мосгортранс»;
- 07.09.2021 прийнятий водієм тролейбуса 1-го класу в Комунальне підприємство «Київпастранс», де працює по теперішній час.
Зі спірного рішення, відзиву на позов, а також роздруківкою з пенсійної справи позивача Форми РС-право від 25.10.2024 слідує, що із вищевказаних періодів до страхового стажу позивача зараховано наступні періоди: з 01.09.1981 по 16.07.1984 - період навчання; з 26.08.1984 по 01.11.1984 - період роботи монтажником по монтажу; з 22.11.1984 по 04.12.1986 - військова служба; з 01.09.1987 по 04.03.1988 - водій тролейбуса; з 12.03.1988 по 04.09.2000 - водій тролейбуса; з 07.09.2021 по 30.06.2024 - водій тролейбуса.
Виходячи із зарахованих періодів, страховий стаж заявника становить 20 років 11 місяців 2 дні, пільговий стаж - 12 років 5 місяців 23 дні.
Решта періоду не була зарахована до загального та пільгового стажу позивача.
Щодо незарахування до загального страхового та до пільгового стажу позивача відповідних періодів роботи з 25.09.2000 до 28.07.2020, суд зазначає наступне.
Довідкою філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №596 від 18.09.2020 підтверджено, що позивач у відповідні періоди з 2000 по 2016 роки працював на підприємстві водієм тролейбуса (а.с. 59 - 60).
В довідках філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №25, 26, 27 від 26.03.2021 зазначено заробіток позивача за період 2000 - 2020 роки (а.с. 48 - 50).
Щодо посилань представника пенсійного органу на те, що до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно з довідкою №596 від 18.09.2020 та довідками №25, 26, 27 від 26.03.2021 про заробітну плату, отриману на території російської федерації, оскільки робота на території російської федерації зараховується до страхового та пільгового стажу по 31.12.1991, суд зазначає наступне.
Відповідно до основних положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, членами якої є Україна та російська федерація, Уряди держав-учасниць цієї Угоди, керуючись статтями 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, виходячи з необхідності захисту прав громадян в області пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава-учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які придбали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР по питань пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 4 Угоди передбачено, що Держави-учасниці Угоди проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Зі змісту наведених норм слідує, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Відповідно до п. 2 ст. 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому припинення російською федерацією з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023.
За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу позивача.
Отже, Головним управлінням протиправно відмовлено у зарахуванні до загального страхового стажу та пільгового стажу позивача періоду роботи з 25.09.2000 до 28.07.2020 згідно трудової книжки на підприємстві, розташованому на території російської федерації.
Також, згідно довідки Куренівського тролейбусного ремонтно - експлуатаційного депо комунального підприємства "Київпастранс" №65 від 23.08.2023 року зазначено, що з 07.09.2021 позивач працює повний робочий день в Куренівському тролейбусному ремонтно - експлуатаційному депо КП "Київпастранс" (а.с. 52).
Підстава видачі довідки: записи трудової книжки, книги наказів відділу кадрів, особової картки, табель обліку робочого часу, платіжні відомості, ЕТКС.
В довідці також зазначено, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В довідці №65 від 23.08.2023 Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» зазначено, що позивач працює повний робочий день з 07.09.2021 на посаді водія тролейбуса. Згідно п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Довідку видано відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, за формою довідка складена у відповідності до додатку 5 цього Порядку, в якій вказано характер виконуваних позивачем робіт з 07.09.2021, а також зазначено, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8. ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, твердження представника відповідача стосовно незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 07.09.2021 по 30.06.2023 згідно з довідкою №65 Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс», оскільки в довідці не зазначено характер виконуваних робіт, є безпідставними та не відповідають дійсності.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер
Отже, виходячи з аналізу вказаних положень, надання уточнюючих довідок про підтвердження стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці відповідних записів, що визначають право на призначення пенсії.
Щодо посилань пенсійного органу на відсутність печатки у трудовій книжці позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Посилання відповідача стосовно відсутності печатки при звільненні з роботи суд не приймає до уваги як підставу для незарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи, оскільки вищевказані записи внесені на підставі наказів, дані щодо яких (дата, номер наказів) також містять в трудовій книжці позивача. Крім того, наявна назва організації, в якій позивач працював в спірний період.
Той факт, що на печатці не читається назва підприємства не може бути достатньою підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи.
Проте, такі недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.
Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.
Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача.
Таким чином, відомості у трудовій книжці позивача є повними, містять в собі вичерпну інформацію про його трудову діяльність у спірні періоди.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду, відповідач до суду не надав.
За таких підстав, спірне рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163950014267 від 01.11.2024 року про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Зважаючи, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач досяг 55 років, враховуючи, що підтверджений пенсійним органом та зарахований в судовому прядку страховий стаж позивач складає більше 30 років, з них водієм тролейбуса більше 12 років 6 місяців, отже він має право на призначення пенсії відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою належного захисту прав позивача суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу та до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 25.09.2000 до 28.07.2020 на підприємстві, розташованому на території російської федерації, до пільгового страхового стажу позивача періодів роботи з 07.09.2021 по 30.06.2023 в КП "Київпастранс" з урахуванням довідки Куренівського тролейбусного ремонтно - експлуатаційного депо комунального підприємства "Київпастранс" №65 від 23.08.2023 року, довідки філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №596 від 18.09.2020 та довідок філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №25, 26, 27 від 26.03.2021, а також призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.8 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.10.2024 року.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду в частині присудження виплати пенсії до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 382 КАС України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав під час ухвалення рішення по даній справі для зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №163950014267 від 01.11.2024 року про відмову у призначенні позивачу пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу та до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.09.2000 до 28.07.2020 на підприємстві, розташованому на території російської федерації, до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.09.2021 по 30.06.2023 в КП "Київпастранс", з урахуванням довідки Куренівського тролейбусного ремонтно - експлуатаційного депо комунального підприємства "Київпастранс" №65 від 23.08.2023 року, довідки філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №596 від 18.09.2020 та довідок філіалу центрального ДУП м. Москви "Мосдержтранс" №25, 26, 27 від 26.03.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.10.2024 року.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.