Справа № 500/7751/24
21 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії восьмого скликання Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 26.11.2024 за №1751/34-2024 "Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804", яким вирішено "Відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 за межами населеного пункту с. Нивра за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності";
визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії восьмого скликання Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 26.11.2024 за №1756/34-2024 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 за межами с.Нивра Чортківського району Тернопільської області", яким вирішено "Провести земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Скала-Подільської селищної ради площею 2,0 га землі сільськогосподарського призначення, КВЦПЗ 01.01-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6120885100:01:001:0804, інформація додається в Додатку 1 до Рішення";
визнати протиправним та скасувати рішення п'ятої сесії восьмого скликання Скала-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області від 23.03.2021 за №364/5-2024 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону", яким вирішено в частині "Включити до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону терміном на 7 років земельні ділянки, а саме: - земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, кадастровий номер 6120885100:01:001:0804, за межами населеного пункту с.Нивра на території Скала-Подільської селищної ради, на цільове призначення КВЦПЗ 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з подальшим продажем права оренди на земельних торгах у формі аукціону вищевказаних земельних ділянок";
визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев'ятої сесії восьмого скликання Скала-Подільська селищна рада Чортківського району Тернопільської області від 18.06.2024 за №1589/29-2024 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки", яким вирішено "1.Затвердити проект землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 із "Код КВЦПЗ - 16.00 землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам)" на "(Код КВЦПЗ - 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра Чортківського району Тернопільської області. 2. Змінити цільове призначення земельної ділянки комунальної власності площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 із "Код КВЦПЗ - 16.00 землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам)" на "(Код КВЦПЗ - 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра Чортківського району Тернопільської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення";
зобов'язати Скала-Подільську селищну раду Чортківського району Тернопільської області затвердити проект із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 за межами населеного пункту с. Нивра за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, подану ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу 03.11.2011 Борщівською районною державною адміністрацією Тернопільської області розпорядженням №584 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за рахунок земель запасу (землі сільськогосподарського призначення - перелоги) за межами населеного пункту на території Ниврянської сільської ради.
На виконання вказаного розпорядження позивач замовив у ПП "Земля 2012" розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га - для ведення особистого селянського господарства на території Ниврянської сільської ради за межами населеного пункту, який виготовлявся в період з квітня 2013 по 2015.
У 2016 році позивач подав проект землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області для прийняття рішення, проте такий з огляду на наявність помилок та недотримання вимог Закону України "Про землеустрій" був повернутий позивачу.
Позивач вказує, що вказані порушення нею та розробником проекту із землеустрою ПП "Земля 2012" були виправлені та усунуті, однак, в зв'язку з реорганізацією та позбавленням повноважень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, прийняття рішень щодо передачі у власність земельних ділянок фізичним особам, позивач був позбавлений можливості з 2017 року звернутись до уповноваженої особи чи органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення по затвердженню проекту землеустрою, а на органи місцевого самоврядування такі повноваження не були покладені, в частині, щодо земель поза населеними пунктами.
Зазначає, що 23.04.2021 вона звернулася до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою, проте рішення по цій заяві не прийняте. Повторно позивач звернулася з такою ж заявою 04.11.2024.
Вказує, що 26.11.2024 Скала-Подільською селищною радою прийнято оскаржуване рішення №1751/34-2024 "Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804".
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення №1751/34-2024 від 26.11.2024 слугувало те, що дана земельна ділянка включена до переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, а також заборона на передачу у власність земельних ділянок, що передбачена Законом України №2145-ІХ від 24.03.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".
Позивач вказує, що крім того відповідач прийняв рішення від 26.11.2024 за №1756/34-2024 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 за межами с. Нивра Чортківського району Тернопільської області".
Проте позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у затвердженні проекту землеустрою без вказівки на статті ЗК України, які були порушенні нею, а також з метою не передачі у власність позивача земельної ділянки прийняв рішення про проведення земельних торгів з продажу права оренди такої земельної ділянки.
Також у позові звернуто увагу на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі 240/8547/19 про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії направлені на відчуження в майбутньому об'єкта речових прав на користь заінтересованої особи, за умови дотримання цією особою встановленої земельним законодавством процедури отримання у власність земельної ділянки; при цьому, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. На висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 29.09.2020 в справі № 688/2908/16-ц, про те, що на обидві сторони поширюється обов'язок діяти добросовісно. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи. З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі.
Також позивач вказує, що вважає, що рішення від 23.03.2021 за №364/5-2021 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону" було прийнято передчасно та без врахування того, що на земельну ділянку за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 позивачем розроблено проект землеустрою і відповідачу була відома інформації про отримання позивачем дозволу на розроблення проекту землеустрою і що такий дозвіл реалізовано. Натомість відповідачем створено перешкоди у наданні бажаної земельної ділянки у власність позивачу шляхом зволікання з прийняттям рішення за клопотанням позивача від 23.04.2021 та 04.11.2024 у визначений законом строк, а також прийняттям оскаржуваного рішення від 26.11.2024 про включення спірної земельної ділянки до переліку вільних земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги.
Зазначає, що отримавши позитивне рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, мала усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо оформлення бажаної земельної ділянки у власність.
Стосовно такої підстави прийняття оскаржуваного рішення як заборона під час дії воєнного стану безоплатно передавати землі державної та комунальної власності у приватну власність, то позивач вказує, що на спірні правовідносини така норма не може бути розповсюджена, бо розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Вперше позивач звернулася до відповідача з заявою 23.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки, тобто задовго до внесення відповідних змін у законодавство, тому селищна рада мала прийняти рішення про затвердження відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Також позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
Крім цього позивач вказує, що сплата земельного податку позивачем за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804, підтверджує факт правомірного користування земельною ділянкою та очікування правомірного рішення відповідача щодо затвердження проекту землеустрою.
Що стосується позовних вимог про скасування рішень від 23.03.2021 за №364/5-2024, від 26.11.2024 за №1756/34-2024, від 18.06.2024 за №1589/29-2024 (фактично щодо підготовки та включення спірної земельної ділянки для подальшого виставлення на земельні торги з продажу права оренди), то позивач вказує, що оскільки попередньо було надано уповноваженим органом дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, проект виготовлено та подано до відповідача на затвердження, то відповідно вказані рішення відповідача є протиправними.
Вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним, а враховуючи, що уповноважений орган розглянув клопотання заявника та відмовив у ньому, тому належним способом захисту буде зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Ухвалою судді від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
16.01.2025 до суду від Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що позивач звернувся до Скала-Подільської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі спливом у майже десять років з моменту видачі Борщівською районною державною адміністрацією розпорядження від 03.11.2011 №584. При цьому як на докази тривалості виготовлення ПП "Земля 2012" проекту землеустрою (з 2013 по 2015), незадоволення таким затягуванням з боку розробника проекту із землеустрою, так і на докази усунення недоліків, вказаних у листі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 08.02.2016, а також часу, необхідного для такого усунення, позивач не посилається. Відповідно, не реалізація можливості затвердження проекту із землеустрою спірної земельної ділянки протягом значного проміжку часу є виключно правовим та свідомим вибором позивача, що потягнув за собою відповідні правові наслідки. При цьому рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
Зазначає, що спірна земельна ділянка передана у комунальну власність у грудні 2020 року з цільовим призначенням (КВЦПЗ 16.00) землі запасу, на момент передачі з державної у комунальну власність земельна ділянка вже була сформована, і відповідні відомості вже внесені до Державного земельного кадастру.
Вказує, що у відповідності до положень ЗК України рішенням Скала-Подільської селищної ради від 23.03.2021 №364/5-2021 спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону терміном на 7 років, розроблений проект землеустрою зі зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, рішенням селищної ради №1589/29-2024 від 18.06.2024 затверджений проект землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 із "Код КВЦПЗ - 16.00 землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам)" на "(Код КВЦПЗ - 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра Чортківського району Тернопільської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, відповідні зміни внесені до Державного земельного кадастру.
Зазначає, що вже після реєстрації органом місцевого самоврядування права комунальної власності на спірну земельну ділянку, прийняття рішення про включення до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, 11.05.2021 до селищної ради надійшла заява позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки.
Відповідач у відзиві вказує, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, та посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 25.05.2022 у справі №620/1060/21, від 18.01.2023 у справі №580/1300/22, від 30.01.2023 у справі №120/1157/22-а та інші.
Зазначає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Селищна рада наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, при включенні спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок з продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні).
В силу приписів частини п'ятої статті 136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Щодо повторно поданої заяви 04.11.2024 до Скала-Подільської селищної ради про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то відповідач посилається на внесені законодавчі зміни до земельного законодавства, зокрема, підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень ЗК України про те, що на період воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом, а отже - до 01.01.2002 (Закон України №2905-ІІІ від 20.12.2001 року). При цьому розпорядження Борщівською районною державною адміністрацією видане позивачу 03.11.2011 №584, тобто після 01.01.2002.
Зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №300/3771/22, рішення сільської ради про відмову в наданні дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є законним, якщо підставою для його прийняття є підпункт 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України.
Вказує, що Скала-Подільська селищна рада діяла у відповідності до вимог ЗК України та керувалася Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
27.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що предметом спору є правовідносини з приводу невчасного прийняття рішення відповідачем та безпідставної відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача в порядку, визначеному пунктом 24 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України. Відповідачем не надано будь-яких правомірних обґрунтувань щодо не прийняття рішення на протязі трьох років за заявою позивач від 23.04.2021 (яка зареєстрована 11.05.2021).
Вказано, що посилання відповідача на правомірність прийняття спірного рішення від 26.11.2024 як підставу, що було змінено цільове призначення земельної ділянки, не заслуговують на увагу, так як не було прийнято першочергово рішення за зверненням позивача від 23.04.2021.
Позивач вважає, що не заслуговують на увагу також заперечення відповідача, що позивач не вживав правомірних дій щодо затвердження проекту землеустрою. У грудні 2020 року спірна земельна ділянка передана у комунальну власність, а позивач звернувся із заявою 23.04.2021 про затвердження проекту землеустрою.
Зазначено, що відповідачем не наведено жодних підстав, передбачених статтями 118, 122, 186, 186-1 ЗК України, які стали б підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Зміна цільового призначення земельної ділянки і виставлення на торги вчинені після звернення позивача та з метою ухилення від затвердження проекту землеустрою.
Позивач також знову вказує про сплату земельного податку за користування земельною ділянкою з посиланням на положення податкового законодавства.
30.01.2025 до суду від Скала-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник вказує, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Посилання позивача на розроблення проекту із землеустрою, як на підставу набуття спірної земельної ділянки у власність, правового значення не має. Отримавши дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у 2011 році, позивач лише після включення 23.03.2021 земельної ділянки до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону звернувся з заявою про затвердження проекту землеустрою.
Додатково відповідач зазначив, що право власності на спірну земельну ділянку за позивачем не зареєстроване, а тому сплата земельного податку свідчить виключно про самовільне використання позивачем землі.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 19.10.2011 звернулася до Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ниврянської сільської ради за межами населеного пункту.
Розпорядженням Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.11.2011 за №584 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2,0 га за рахунок земель запасу (землі сільськогосподарського призначення - перелоги) за межами населеного пункту на території Ниврянської сільської ради.
На виконання вказаного розпорядження позивач замовила у ПП "Земля 2012" розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Ниврянської сільської ради за межами населеного пункту.
Після отримання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач у 2016 році звернулася до Відділу Держгеокадастру у Борщівському районі Тернопільської області із заявою щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, який листом від 16.01.2016 за вих. №22-1903-99.5-251/2-16 передав матеріали з долученими копіями Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області для прийняття відповідного наказу.
08.02.2016 за вих. № 31-19-0.51-33683/2-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області повернуто позивачу для доопрацювання проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, в зв'язку з наявністю помилок та недотриманням вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій". Заявнику необхідно було усунути недоліки, а саме:
завдання на виконання робіт привести у відповідність до вимог постанови КМУ від 04.03.2004 року за №266;
у висновку Відділу Держземагенств у Борщівському районі про погодження проекту землеустрою від 11.06.2013 року за №29 у пункті 6 невірно зазначена форма власності та в п.9 "Характеристика земельної ділянки" не вказані шифри агровробничих груп грунтів, які залягають на земельній ділянці;
в матеріалах земвлепорядного проектування в експлікації угідь уточнити назву землевласника (землекористувача) по фактичному використанню;
на кадастровому плані земельної ділянки не вказано її кадастрового номера, що є порушенням вимог ст.. 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012року за №1051;
мають місце суперечливі відомості в складових проекту землеустрою та довідках з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 27.04.2015р. №34-1903-0.61-2496/2¬15 та на 25.12.2012 №10055 стосовно угідь з яких відводиться земельна ділянка;
акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання привести до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року за №376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.06.2010 року за №391/17686;
матеріали перенесення маж земельної ділянки в натуру (на місцевість) доповнити матеріалами прив'язки до існуючої геодезичної мережі привести у відповідність до вимог законів України "Про Землеустрій", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року за №376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.06.2010 року за №391/17686;
матеріали геодезичних вишукань (абрис) завірити розробленої технічної документації в установленому порядку;
у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.12.2015р. НВ-6102118142015 та складових проекту землеустрою мають місце суперечливі відомості стосовно зазначення суміжних землекористувачів (землевласників).
В подальшому, починаючи з листопада 2020 року, в процесі здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері здійснювалася передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність.
Так, 16.11.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", за змістом якої Держгеокадастру доручено забезпечити: 1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; 2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
У грудні 2020 року спірна земельна ділянка кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 передана у комунальну власність, право власності зареєстроване за Скала-Подільською селищною радою.
23.03.2021 Скала-Подільська селищна рада Борщівського району Тернопільської області прийняла рішення за №364/5-2021 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону", яким вирішено включити до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону терміном на 7 років ряд земельних ділянок, у тому числі земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, кадастровий номер 6120885100:01:001:0804, за межами населеного пункту с. Нивра на території Скала-Подільської селищної ради; надати дозвіл виконавчому комітету Скала-Подільської селищної ради на виготовлення проекту землеустрою зі зміни цільового призначення з КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на цільове призначення КВЦПЗ 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з подальшим продажем права оренди на земельних торгах у формі аукціону у тому числі по спірній земельній ділянці.
В матеріалах справи є копія заяви позивача від 23.04.2021 до голови Скала-Подільської селищної ради (яка зареєстрована 11.05.2021 за №Г-380/02-15) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 за межами населеного пункту с. Нивра на території Скала-Подільської селищної ради за рахунок земель комунальної власності. Заява не містить посилання на долучені до неї додатки (документи).
З відповіді Скала-Подільської селищної ради від 29.11.2024 вбачається, що порушене в заяві позивача від 11.05.2021 питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 на голосування на восьмій сесії не ставилося.
Вказані дії (бездіяльність) відповідача позивач не оскаржував та до 04.11.2024 для вирішення питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки до органу місцевого самоврядування не звертався.
18.06.2024 Скала-Подільська селищна рада прийняла рішення №1589/29-2024 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 із "Код КВЦПЗ - 16.00 землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам)" на "(Код КВЦПЗ - 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра Чортківського району Тернопільської області; змінено цільове призначення цієї земельної ділянки комунальної власності з коду КВЦПЗ - 16.00 землі запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або постійне користування громадянам чи юридичним особам) на код КВЦПЗ - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра Чортківського району Тернопільської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
04.11.2024 позивач звернулася до відповідача з заявою (яка зареєстрована 04.11.2024 за №0416/1340) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 за межами населеного пункту с. Нивра за рахунок земель комунальної власності.
Заява позивача розглянута Скала-Подільською селищною радою 26.11.2024 з прийняттям рішення №1751/34-2024 "Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804", яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 за межами населеного пункту с. Нивра за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності".
У цьому рішенні відповідач зазначив, що земельна ділянка за кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 була сформована та передана селищній раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-ОТГ від 07.12.2020, у 2021 році відповідачем зареєстровано право комунальної власності.
Також у рішенні №1751/34-2024 від 26.11.2024 відповідач вказує про всі рішення прийнятті ним щодо цієї земельної ділянки (які також вказані судом вище), зокрема про включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах, зміну цільового призначення з метою підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, про внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру; на час прийняття рішення спірна земельна ділянка має цільове призначення (КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Крім того, іншою підставою для відмови позивачу затвердити проект землеустрою відповідач в оскаржуваному рішенні вказав те, що Законом України №2145-ІХ від 24.03.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (із змінами та доповненнями) встановлена заборона на передачу у власність земельних ділянок під час дії воєнного стану.
Зважаючи на це відповідач, зазначив про неможливість затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства та відмовив у його затвердженні.
Також, 26.11.2024 Скала-Подільська селищна рада прийняла ще одне рішення №1756/34-2024 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 за межами с. Нивра Чортківського району Тернопільської області", яким вирішила провести земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Скала-Подільської селищної ради площею 2,0 га землі сільськогосподарського призначення, КВЦПЗ 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6120885100:01:001:0804.
Суд зазначає, що предметом дослідження у межах спірних правовідносин є правомірність чотирьох рішень, які прийняті стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804, що знаходиться за межами населеного пункту с. Нивра, а саме:
рішення Скала-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області від 23.03.2021 за №364/5-2024 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону", яким вирішено, серед іншого, включити до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону терміном на 7 років спірну земельну ділянку, а також надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою зі зміни цільового призначення цієї земельної ділянки;
рішення Скала-Подільської селищної ради від 18.06.2024 за №1589/29-2024 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки".
рішення Скала-Подільської селищної ради від 26.11.2024 за №1751/34-2024 "Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804",
рішення Скала-Подільської селищної ради від 26.11.2024 за №1756/34-2024 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки площею 2,0 га кадастровий номер 6120885100:01:001:0804 за межами с.Нивра Чортківського району Тернопільської області".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при їх прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом статті 3 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).
Відповідно до пункту "б" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
За змістом пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.
В силу положень частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV).
Відповідно до статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою належать, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
За нормами частини першої статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Суд зазначає, що за змістом статті 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).
До 26.05.2021 діяла редакція ЗК України, яка передбачала, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 186 ЗК України).
При цьому відповідно до частини сімнадцятої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Частина перша статті 186-1 ЗК України передбачала, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За змістом частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021, чинного з 27.05.2021 статтю 186-1 ЗК України виключено, а статтю 186 "Погодження і затвердження документації із землеустрою" викладено в новій редакції.
Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (пункт 6 частини другої статті 186 ЗК України).
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим (частина шоста статті 186 ЗК України).
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина сьома статті 186 ЗК України).
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (частина дев'ята статті 186 ЗК України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської, селищної, сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави.
У цій справі мова йде про земельну ділянку, на яку дозвіл позивачу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства надано ще розпорядженням Борщівської районної державної адміністрації №584 від 03.11.2011. Позивачем замовлено розроблення такого проекту землеустрою та у 2016 році вперше подано на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Проект землеустрою не затверджено, бо такий містив численні недоліки. Далі протягом більше чотирьох років позивач не вживає жодних заходів для завершення процесу приватизації земельної ділянки.
В подальшому на виконання Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), територіальні органи Держгеокадастру були зобов'язані забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у тому числі щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, за умови, якщо до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіального органу Держгеокадастру.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, що регулювали питання передачі земельних ділянок з державної власності у комунальну, спірна земельна ділянка у грудні 2020 року була передана Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області Скала-Подільській об'єднаній територіальній громаді у комунальну власність, що не заперечується сторонами.
Крім того, 27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ. Згідно із пунктом 24 розділу Х ЗК України (у редакції Закону №1423-IX) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
Оскільки позивач з 2013 року так і не завершив процес отримання у власність земельної ділянки, дозвіл на розроблення проекту якої отримав у листопаді 2011 року, то органом, який уповноважений приймати рішення щодо затвердження проекту землеустрою була відповідна селищна рада.
Позивач 11.05.2021 звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою. Повторно позивач звернувся з такою ж заявою 04.11.2024.
Проте, ще у березні 2021 року, до отримання заяви позивача, відповідач відніс спірну земельну ділянку до переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та у червні 2024 року змінив цільове призначення земельної ділянки, у листопаді 2024 року призначив проведення аукціону з продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах.
У суду відсутні відомості про те, що відповідач володів інформацією про те, на які земельні ділянки (що передані у комунальну власність) надані дозволи на розробку проекту землеустрою, у тому числі щодо спірної земельної ділянки (бо такий дозвіл надавався ще у 2011 році), а тому прийняв рішення 23.03.2021 за №364/5-2024 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону", яким включив спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.
У свою чергу звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до селищної ради надійшло 11.05.2021, тобто після прийняття такого рішення.
Суд враховує, що 03.04.2016 набув чинності Закон України від 18.02.2016 № 1012-VІІІ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", відповідно до якого з 03.04.2016 право оренди земельної ділянки, зокрема, для особистого селянського господарства, набувається на конкурентних засадах (земельних торгах), тому правові підстави для передачі земельних ділянок без проведення земельних торгів відсутні.
У статті 127 ЗК України передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Статтями 134 - 138 ЗК України глави 21 ЗК України визначено процедуру продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, яка складається з таких етапів: 1) визначення (добір) організатором земельних ділянок державної чи комунальної власності які або права на які виставляються на земельні торги; 2) підготовка організатором лотів до проведення земельних торгів; 3) підготовка виконавцем проведення земельних торгів; 4) проведення земельних торгів; 5) встановлення результатів торгів; 6) оприлюднення результатів земельних торгів.
Згідно із частиною першою статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
Відповідно до частини другої статті 136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 400/4760/21, розв'язуючи правове питання спору щодо правомірності рішення про включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на них на земельних електронних торгах, в той час як щодо цієї ж ділянки було розпочато позивачем реалізацію прав на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства безоплатно в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України, вказав на таке.
Частиною другою статті 5 Конституції України проголошено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 7 Основного Закону України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Згідно з частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Виходячи з цих конституційних положень у системному зв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні №6-рп/2002 від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад.
З огляду на вищевказане колегія суддів Верховного Суду зазначила, що важливим є забезпечення органами місцевого самоврядування конкурентних способів розпорядження таким суспільним активом як земля. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі як національного багатства, а також реалізацію принципу рівності перед законом усіх суб'єктів, які бажають отримати в користування або у власність землі комунальної власності, та запобігання всім формам дискримінації.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що рішення про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги, було прийняте (23.03.2021) до звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому відсутні підстави стверджувати, що відповідач у цьому випадку діяв недобросовісно. Позивач лише 11.05.2021 подав відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою на спірну ділянку.
Відповідач заяву позивача від 11.05.2021 у встановленому законом порядку не розглянув. Поряд з цим, позивач вказаної бездіяльності не оскаржив та знову ж тривалий час не проявляє зацікавленості у вирішенні його питання щодо затвердження проекту землеустрою.
З набранням 27.05.2021 чинності вже згаданим вище Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, особи, які отримали дозволи, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом (пункт 24 розділу Х ЗК України у редакції Закону №1423-IX).
Виходячи з цих норм, на переконання суду, позивач мав би знову звернутися у вказаний строк до відповідача, інформувати про отримання ним дозволу на виготовлення проекту землеустрою, ініціювати питання затвердження проекту землеустрою, та не був позбавлений права оскаржувати у судовому порядку дії чи бездіяльність відповідача у разі допущення порушення його прав.
На переконання суду, позивач, значний час не проявляючи тривалий час зацікавленість у вирішенні питання затвердження проекту землеустрою, не може розраховувати на отримання спірної земельної ділянки у власність, з огляду на наведені вище зміни у земельному законодавстві з 2016 року стосовно передачі права оренди земельної ділянки за результатами земельних торгів.
Знову ж у 2024 році позивач звертається до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (04.11.2024) лише після того, як відповідач вже змінив цільове призначення земельної ділянки (18.06.2024), тобто по спливу значного проміжку часу, коли селищна рада фактично завершувала дії по підготовці земельної ділянки до продажу права її оренди на земельних торгах.
Згідно із частиною п'ятою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Отже, ЗК України чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.
На момент звернення позивача до відповідача з заявою від 04.11.2024 про затвердження проекту землеустрою, земельна ділянка, якої стосувалася заява, була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах (рішення від 23.03.2021 за №364/5-2024 "Про визначення переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону") і рішенням відповідача від 18.06.2024 за №1589/29-2024 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки", затверджено проект землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки та змінено таке, тому, на переконання суду, відповідач, враховуючи приписи частини п'ятої статті 136 ЗК України та висновки Верховного Суду стосовно її застосування, прийняв правомірне рішення від 26.11.2024 за №1751/34-2024 "Про відмову ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804".
Суд ще раз зауважує, що з моменту отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та виготовленням проекту землеустрою пройшов значний проміжок часу, а тому позивач мав би проявити раніше зацікавленість у завершенні процесу отримання у власність земельної ділянки. Відсутність будь-яких дій зі сторони позивача може свідчити лише про тривалу втрату інтересу останнього у вказаних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 в справі №688/2908/16-ц (на яку посилається представник позивача) сформувала правовий підхід щодо вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки, який полягає у наступному:
" 37. … відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.
38. При цьому обов'язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.
39. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.
40. З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.
41. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.
42. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод".
Отже, застосовуючи запропонований Великою Палатою Верховного Суду правовий підхід до вирішення цього конкретного спору, насамперед необхідно встановити правомірність (добросовісність) поведінки обох сторін правовідносин.
Суд вважає, що позивач, отримавши у 2011 році дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та не проявляючи належну зацікавленість у його затвердженні значний проміжок часу (майже десять років), діяв не достатньо розсудливо. Тривала бездіяльність позивача не вказувала на намір отримати у власність земельну ділянку, позивач не проявляв активної позиції щодо завершення оформлення права власності на спірну земельну ділянку.
При цьому у суду відсутні докази того, що орган місцевого самоврядування до 21.03.2021 (до прийняття рішення про включення земельної ділянки до переліку ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону) мав інформацію про те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6120885100:01:001:0804 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою і особа ще зацікавлена у її отриманні у власність.
При цьому заінтересованість позивача саме в цій ділянці не може бути підставою для обмеження законних дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави. Звернення позивача до селищної ради після прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про внесення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не може забороняти відповідачу реалізовувати повноваження щодо організації земельних торгів. Водночас включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які підлягають продажу на земельних торгах, не позбавляє позивача права обрати іншу, вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності з метою реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації або прийняти участь у земельних торгах на рівні з іншими учасниками.
Щодо інших доводів позивача, то суд вказує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, виготовлення проекту землеустрою, не дає права на користування земельною ділянкою. Так само сплата земельного податку з 2021 року не підтверджує права законного користування земельною ділянкою без факту оформлення та реєстрації прав на означену земельні ділянки (затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність).
Стосовно іншої підстави для відмови позивачу у затверджені проекту землеустрою, то суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 № 2145-IX (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України.
Так, Розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 07.04.2022.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Суд зазначає, що встановлена Законом № 2145-IX заборона не є перешкодою для виконання відповідачем обов'язку у визначений законом спосіб і порядку розглянути заяву (клопотання) позивача про затвердження проекту землеустрою, що однак не звільняє його (відповідача) від обов'язку враховувати відповідні вимоги закону (підпункт 5 пункту 27 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України) та прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача з дотриманням цих вимог закону.
Оскільки на дату прийняття оскаржуваного рішення, законодавство забороняло відповідачу вчиняти інакше, то приймаючи рішення від 26.11.2024 за №1751/34-2024, яким відмовила ОСОБА_1 у затверджені проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, селищна рада і в цій частині діяла у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу "Перехідні положення" ЗК України, інших альтернативних дій вказана місцева рада не вправі була вчиняти.
Таку правову позицію, висловив Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 300/3771/22 у подібних правовідносинах.
Стосовно мотивації позивача про те, що розпочатий процес реалізації права має бути завершений за чинним на момент початку і процесу законом, що узгоджується з принципом правової визначеності, з посиланням на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, то висновки такої справи не є релевантними до обставин цієї справи та спірних правовідносин. Справа №820/5348/17 стосувалася відмови затвердити проект землеустрою, який був розроблений у 2013 році, а у 2016 році були внесені зміни до законодавства, які впливали на повноту структурних елементів проекту землеустрою (зокрема щодо переліку обмежень у використанні земельних ділянок).
Так, Верховний Суд у цій постанові зазначив: "Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, проект землеустрою був розроблений у 2013 році. Чинна на цей час редакція додатку 6 до Порядку № 1051 не включала до переліку обмежень земельних ділянок вказані відповідачем ділянки з кодами 05.06, 10, 10.1-10.7.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 23 листопада 2016 року № 1058 (далі - постанова № 1058) було доповнено додаток 6 до Порядку № 1051 зазначеними вище видами земельних ділянок, щодо яких мають бути встановлені наявність або відсутність обмежень.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), шо узгоджується з принципом правої визначеності. Тобто у спірних правовідносинах розроблення проекту землеустрою мало місце у 2013 році, відтак, даний проект має відповідати нормам, чинним станом на цей період.
Оскільки у постанові № 1058 не містяться норми, які вказують на обов'язковість застосування положень цієї постанови до правовідносин, що виникли до внесення відповідних змін, така підстава відмови ГУ Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою, як невідповідність переліку обмежень земельної ділянки Типовому переліку обмежень, визначеному у додатку 6 до Порядку № 1051 (із внесеними у 2016 році змінами), правильно відхилена апеляційним судом".
Суд зауважує, що введення заборони на передачу земельних ділянок у власність на час дії воєнного стану не змінює правове регулювання питання, а відстрочує розгляд цього питання до закінчення дії воєнного стану в Україні. Тому, суд відхиляє наведену мотивацію представником позивача.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Скала-Подільська селищна рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Івана Франка, 2 Е, с-ще Скала-Подільська, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48720, код ЄДРПОУ 04396383).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.