21 березня 2025 року м. Рівне №460/802/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116 (форми ПС).
Ухвалою суду від 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом позовної заяви, вимоги ґрунтуються на тому, що призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 було здійснено протиправно, з порушенням вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки, оскільки в наказі ГУ ДПС у Рівненській області №12450-п від 15.10.2024 відсутні будь-які послання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, в тому числі, щодо порушення вимог законодавства в сфері обігу підакцизних товарів. Вказує, що акцизний склад де здійснювалась реалізація пального, він обладнав рівнемірами і витратоміром та здійснив їх реєстрацію в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, а саме за адресою м.Рівне, вул. Чернишова, 7 на акцизному складі (уніфікований №1019142), 21.11.2022 на 3 резервуарах встановлено та зареєстровано магнітострикційні зонди OPW 924 B, №14327, №809251001, №808132001 та паливо роздавальну колонку «Геркон» за №1454, що виконує функцію витратоміралічильника та до якої підключені резервуари для зберігання пального, що підтверджується «Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» №F0210301, «Довідкою про зведені дані за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі», фото самих рівнемірів, свідоцтвами про повірку рівнемірів та керівництвом з експлуатації паливороздавальної колонки «Геркон», які були надані в ході проведення фактичної перевірки. Таким чином, на час проведення фактичної перевірки, на акцизному складі були встановлені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірівлічильників рівня пального у резервуарі усі вимірювальні прилади, а тому твердження відповідача, що резервуари на зазначених вище акцизних складах не обладнанні витратомірами/рівнемірами не відповідає фактичним обставинам. Тому, вважає, що штрафні санкції, передбачені п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України, застосовано протиправно. Наголошує, що на момент фактичної перевірки обладнання було встановлено та зареєстровано. Крім цього, контролюючим органом застосовано штрафні санкції за нібито повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі порушення, однак жодних фактичних даних повторного вчинення ФОП ОСОБА_1 такого правопорушення матеріали перевірки не містять. Враховуючи наведене, вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116 є протиправним та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.
За змістом відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечує. По-перше наголошує, що фактичну перевірку проведено у межах і спосіб передбачений чинним законодавством України. Так, проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на акцизному складі (уніфікований №1019142), автозаправочна станція (АЗС) за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового та іншого з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за результатами якої складено акт від 25.10.2024 №16606/ж5/17-00-09-01-12/ НОМЕР_1 . За результатами фактичної перевірки встановлено порушення вимог пп. 230.1.2 , пп. 230.1.3, п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме необладнання акцизного складу трьома рівнемірами-лічильниками та одним витратоміромлічильником. Так, згідно «Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» ФОП ОСОБА_1 зареєстрував три магнітострикційних зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001, також зареєстрована колонка паливороздавальна «Геркон» за №1454. На акцизному складі розміщені 3 резервуари для зберігання пального об'ємом 10 м3 кожен. На зазначених резервуарах встановлені магнітнострикційні зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001. Розміщені на акцизному складі резервуари для зберігання пального підключені трубопроводом до паливо-роздавальної колонки, що виконує функції витратоміра-лічильника, а саме колонка паливороздавальна «Геркон» заводський номер 1454. Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які свідчать про проходження повірок, за результатами яких три рівнетомірилічильники та витратомір-лічильник є придатними для використання. Враховуючи зазначене, три резервуари, які знаходяться на акцизному складі, не обладнані трьома витратомірами-лічильниками та одним витратоміром-лічильником, чим порушено вимоги пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України. Таким чином, за результатами перевірки, правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 200000,00 грн. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідженими по справі письмовими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 13.12.2012 зареєстрований у встановленому порядку як фізична особа - підприємець (номер запису 26080000000030987) та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області. Видами господарської діяльності за КВЕД є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний), 14.11 Виробництво одягу зі шкіри, 14.12 Виробництво робочого одягу, 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу, 14.14 Виробництво спіднього одягу, 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, 14.31 Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів, 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу, 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання, 95.12 Ремонт обладнання зв'язку, 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Роздрібну торгівлю пальним (КВЕД 47.30), позивач здійснює, зокрема за адресою АДРЕСА_1 , у відповідності до отриманої в ГУ ДПС у Рівненській області ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним №17160314202200002 від 08.06.2022, з терміном дії з 08.06.2022 до 08.06.2027; з наявністю реєстратора розрахункових операцій.
15.10.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано №2450-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , автозаправочна станція (АЗС), в період з 15.10.2024 терміном 10 діб. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України.
Наказ видано на підставі пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, ст.16, ст.72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та листа ДПС України від 09.10.2024 №28053/7/99-00-09-03-01-07 та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.
Копію наказу було вручено уповноважено представнику ФОП, про що зазначено в Акті перевірки.
Відповідно до листа Державної податкової служби України від 09.10.2024 №28053/7/99-00-09-03-01-07, Департамент контролю за підакцизними товарами на виконання Рішення щодо питання зростання частки нелегального бізнесу в частині роздрібної торгівлі пальним від 04 жовтня 2024 року, Протокол №185 Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 07.10.2024 №04-32/10-2024/219129 до звернення Нафтогазової Асоціації України (лист від 27.09.2024 № 61) (вх. ДПС № 661/2 від 07.10.2024) та з метою запобігання порушень законодавства, зобов'язав ГУ ДПС у Рівненській області провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним відповідно зазначеного переліку.
В матеріалах перевірки також наявна доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.10.2024 №17-00-09-00-07 від 14.10.2024.
18.10.2024 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області розпочато проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , автозаправочна станція (АЗС), відповідно до направлень на перевірку від 15.10.2024 №4501/Ж3/17-00-09-01-11, №4502/Ж3/17-00-09-01-11 та від 17.10.2024 №4546/ж3/17-00-09-01-11.
Вказану перевірку проведено на підставі Податкового кодексу України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Так, 18.10.2024 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку і складено Акт фактичної перевірки №16606/Ж5/17-00-09-01-12/3421604338 від 21.06.2024, що зареєстрований в органі ДПС 25.10.2024.
Перевірка здійснена в присутності представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Івашкевича Олега Васильовича (уповноважений за довіреністю), якому вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки.
Початок перевірки: 18.10.2024 о 11 год 24 хв.
Дані про реєстрацію платником акцизного податку: дата реєстрації 10.08.2020, номер запису в Реєстрі - 4719.
Дані про реєстрацію акцизного складу: уніфікований номер акцизного складу - 1019142, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані про реєстрацію резервуарів, ємностей та вимірювальних приладів: зазначені в «Довідці про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри».
В описовій частині зазначено наступне.
ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 17160314202200002, термін дії ліцензії з 08.06.2022 до 08.06.2027.
Розрахункові операції проводяться через реєстратор розрахункових операцій Марія-303 АІ, заводський номер ЗВ1041049459 від 22.02.2021, фіскальний номер 3000995064, дата реєстрації 05.05.2022.
Документи, які використані під час перевірки надані ФОП ОСОБА_1 відповідно до Запиту про надання документів (копій документів) №1 від 18.10.2024, а також інші супровідні-облікові документи, що підтверджують обіг пального на акцизному складі (уніфікований номер 1019142), а саме: довіреність на громадянина України ОСОБА_2 ; ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі пальним; копія договору поставки №20/22 від 16.11.2022; копія договору поставки нафтопродуктів №01/280223-1 від 28.02.2023 з додатком 1; журнал змінний 17-НП, типова форма 13-НП; копії видаткових накладних та ТТН на пальне; копія договору оренди земельної ділянки від 21.12.2021 з актом прийому - передачі оренди (земельної ділянки); технічні паспорти на резервуари; копія дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів; інші документи.
Щодо проведення зняття фактичних залишків пального, перевіркою встановлено наступне (п.2.1 Акту).
Відповідно до Х-звіту №0182 на акцизному складі (уніфікований номер 1019142) за 18.10.2024 станом на 11 год 24 хв наявні наступні залишки пального:
резервуар 1 - дизельне пальне - залишок 2895,89 л;
резервуар 2 - бензин А-95 - залишок 4067,64 л;
резервуар 3 - бензин А-92 - залишок 3894,85 л.
З метою підтвердження вказаних залишків пального, ініційовано зняття показників фактичних залишків, що відображають рівнеміри-лічильники.
Враховуючи те, що рівнеміри-лічильники встановлені на резервуарах на акцизному складі магнітострикційні зонди вимірювальні OPW 924 В, то відповідно до інструкції по експлуатації, зазначені засоби вимірювальної техніки мають бути підключені до консолі, що відображає їх показники. Проте під час перевірки зазначеної консолі не виявлено на акцизному складі, а працівникам не відомо про її місце розміщення.
Враховуючи викладене вище, ініційовано проведення зняття залишків пального за допомогою фізичних замірів. Уповноважений за довіреністю повідомив, про неможливість фізичного заміру пального, оскільки у них не має доступу до резервуарів та метрошока, оскільки вони зачинені на ключ, який знаходиться у ФОП ОСОБА_1 , який відсутній і не відомо коли буде.
Викладені вище факти унеможливили підтвердити фактичні залишки пального з документальними.
Щодо дотримання вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено наступне (п.2.2 Акту).
Згідно «Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри»: ФОП ОСОБА_1 зареєстрував три магнітострикційних зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001, також зареєстрована колонка паливороздавальна «Геркон» за №1454.
На акцизному складі (уніфікований №1019142) розміщені 3 резервуари для зберігання пального об'ємом 10 м3 кожен. На зазначених резервуарах встановлені магнітострикційні зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001.
Розміщені на акцизному складі резервуари для зберігання пального підключені трубопроводом до паливо-роздавальної колонки, що виконує функції витратоміра-лічильника, а саме колонка паливороздавальна «Геркон» заводський номер №1454.
Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які свідчать про проходження повірок, за результатами яких, 3 рівнеміри-лічильники та витратомір-лічильник є придатними для використання.
Враховуючи викладене вище, три резервуари, які знаходиться на акцизному складі (уніфікований №1019142) не обладнані трьома рівнемірами-лічильниками та одним витратоміром-лічильником, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Щодо дотримання вимог пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено наступне (п.2.3 Акту).
Відповідно до баз даних ДПС України не встановлено випадків подання Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального уніфікований №1019142 з порушенням термінів.
Висновок (п.3 Акту): в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог: 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: не обладнання акцизного складу трьома рівнемірами-лічильниками та одним витратоміром-лічильником.
Перевірку закінчено: 24.10.2024 о 15 год 40 хв. Акт складений в двох примірниках.
Додатки: Х - звіт №0182 за 18.10.2024, пояснення уповноваженого за довіреністю Івашкевича О.В.
Представник ФОП ОСОБА_1 - Івашкевич О.В. відмовився від підпису та отримання другого примірника акта. Інспекторами складено належний Акт відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки, а другий примірник Акту надіслано ФОП.
ГУ ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116, згідно з яким до позивача на підставі акту №16606/ж5/17-00-09-01/3421604338 від 25.10.2024, за порушення пп.230.1.2, п.230.1, ст.230 Податкового кодексу України: не обладнання витратоміром-лічильником місця відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками на введених в експлуатацію резервуарах розташованих на акцизному складі - відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 128-1.1, 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 200000 гривень.
Не погоджуюся із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється нормами Податкового кодексу України.
В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 цього Кодексу).
Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2); письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3.).
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 вказаної статті).
За приписами пунктів 80.7, 80.9, 80.10 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб (п. 82.3. статті 82 цього Кодексу).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
За правилами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац п'ятий пункту 81.1 цієї статті).
Відповідно до абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абзац сьомий, восьмий пункту 81.1 цієї статті).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 86.5. статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Як встановлено судом, 15.10.2024 Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано №2450-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », з метою перевірки дотримання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , автозаправочна станція (АЗС), в період з 15.10.2024 терміном 10 діб. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України. Наказ видано безпосередньо на підставі пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та ст.16, ст.72 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а також листа ДПС України від 09.10.2024 №28053/7/99-00-09-03-01-07 та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.
18.10.2024 розпочато проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , автозаправочна станція (АЗС), відповідно до направлень на перевірку від 15.10.2024 №4501/Ж3/17-00-09-01-11, №4502/Ж3/17-00-09-01-11 та від 17.10.2024 №4546/ж3/17-00-09-01-11. Зауважень щодо направлень на перевірку позивач не наводить.
У постановах від 05.04.2023 у справі №200/1354/21-а, від 11.01.2023 у справі №160/2357/21, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, доводи позивача про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки є повністю безпідставними.
Таким чином, процедурних порушень щодо здійснення фактичної перевірки, судом не встановлено.
При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Досліджуючи зміст порушення, покладеного в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд зауважує на такому.
Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року №3817-IX (далі - Закон №3817-IX).
Відповідно до статті 29 Закону №3817-IX роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 автозаправочна станція (АЗС), реєстраційний номер 17160314202200002, термін дії ліцензії з 08.06.2022 до 08.06.2027.
Згідно з статтею 72 Закону №3817-IX контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом.
За порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом (стаття 73 Закону №3817-IX).
За правилами пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі (абзац перший).
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Згідно з пунктом 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
А згідно з пунктами 85.4-85.9 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
Отже, в силу вказаних приписів Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а контролюючий орган в свою чергу має право (не обов'язок) отримувати у платників податків належним чином завірені копії відповідних документів шляхом оформлення запиту.
Судом встановлено, що до Акту перевірки від 25.10.2024 пояснень, заперечень, додаткових документів позивачем не надано.
Відповідно до фактичних обставин справи, в ході проведення перевірки за даними Х-звіту №0182 на акцизному складі (уніфікований номер 1019142) за 18.10.2024 станом на 11 год 24 хв, наявні наступні залишки пального:
резервуар 1 - дизельне пальне - залишок 2895,89 л;
резервуар 2 - бензин А-95 - залишок 4067,64 л;
резервуар 3 - бензин А-92 - залишок 3894,85 л.
Так, з метою підтвердження вказаних залишків пального, було ініційовано зняття показників фактичних залишків, що відображають рівнеміри-лічильники. Враховуючи те, що рівнеміри-лічильники встановлені на резервуарах на акцизному складі магнітострикційні зонди вимірювальні OPW 924 В, то відповідно до інструкції по експлуатації, зазначені засоби вимірювальної техніки мають бути підключені до консолі, що відображає їх показники. Проте, під час перевірки зазначеної консолі не виявлено на акцизному складі, а працівникам не відомо про її місце розміщення. Тому, ініційовано проведення зняття залишків пального за допомогою фізичних замірів.
Відповідно до пояснень уповноваженого ФОП за довіреністю, останній повідомив, про неможливість фізичного заміру пального, оскільки у них не має доступу до резервуарів та метрошока, оскільки вони зачинені на ключ, який знаходиться у ФОП ОСОБА_1 , який відсутній і не відомо коли буде.
Викладені вище факти унеможливили підтвердити фактичні залишки пального з документальними.
Як встановлено судом, на акцизному складі (уніфікований №1019142) розміщені 3 резервуари для зберігання пального об'ємом 10 м3 кожен. На зазначених резервуарах встановлені магнітострикційні зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001. Розміщені на акцизному складі резервуари для зберігання пального підключені трубопроводом до паливо-роздавальної колонки, що виконує функції витратоміра-лічильника, а саме колонка паливороздавальна «Геркон», заводський номер №1454.
Відповідачем не заперечується, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрував в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників три магнітострикційних зонди вимірювальні OPW 924 В за №14327, №809251001 та №808132001, також зареєстрована колонка паливороздавальна «Геркон» за №1454.
В свою чергу, позивач обгрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що він обладнав акцизний склад де здійснювалась реалізація пального, рівнемірами і витратоміром та здійснив їх реєстрацію; встановлено та зареєстровано магнітострикційні зонди OPW 924 B, №14327, №809251001, №808132001 та паливо роздавальну колонку «Геркон» за №1454, що виконує функцію витратоміралічильника та до якої підключені резервуари для зберігання пального, що підтверджується зокрема свідоцтвами про повірку рівнемірів та керівництвом з експлуатації паливороздавальної колонки «Геркон», які були надані в ході проведення фактичної перевірки працівникам ГУ ДПС у Рівненській області. Тому, на час проведення фактичної перевірки на акцизному складі за адресою: м. Рівне, вул. Чернишова, 7, були встановлені та зареєстровані усі вимірювальні прилади, а тому твердження відповідача, що резервуари на зазначених вище акцизних складах не обладнанні витратомірами/рівнемірами не відповідає фактичним обставинам.
Позивачем до позовної заяви долучено Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - рівнемірів OPW 924 B №14327, №809251001, №808132001.
Так, згідно з Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ088026222 від 04.10.2022 - рівнеміра OPW 924 B зав. №808132001, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ та технічної документації фірми виробника, похибка не перевищує допустимих границь, довжина зонда 105 (267 см). Свідоцтво чинне до 04.10.2024.
Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ088126222 від 04.10.2022 - рівнеміра OPW 924 B зав. №14327, підтверджується, що за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ та технічної документації фірми виробника, похибка не перевищує допустимих границь, довжина зонда 105 (267 см). Свідоцтво чинне до 04.10.2024.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ087926222 від 04.10.2022 - рівнеміра OPW 924 B зав. №809251001, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ та технічної документації фірми виробника, похибка не перевищує допустимих границь, довжина зонда 101 (257 см). Свідоцтво чинне до 04.10.2024.
Проте, матеріалами справи підтверджується, що вказані свідоцтва про повірку рівнемірів, не були надані в ході проведення фактичної перевірки.
Більше того, всі три свідоцтва про повірку рівнемірів чинні до 04.10.2024.
Тобто, станом на дату проведення перевірки не було надано документів про позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства трьох рівнемірів-лічильників.
Щодо витратоміра-лічильника колонки паливороздавальної «Геркон», позивач вказує, що повірка підтверджується керівництвом з експлуатації паливороздавальної колонки «Геркон», яке долучено до позовної заяви.
Так, у розділах 10-11 керівництва з експлуатації вказано, що колонка «Геркон», заводський номер №1454, виготовлена відповідно до ТУ У29.1-22117381-001-2001 і визнана придатною для експлуатації. Результат повірки: відповідає (підкреслено). Граничний термін захисту без переконсервації 24 місяці (дата консервації 2022.02.10). Виріб після консервації і упаковки прийнято 2022.02.10.
Однак, вказаною інформацією, не підтверджується позитивний результат повірки або оцінки відповідності відповідно до вимог законодавства.
Суд наголошує, що під час проведення перевірки, не було надано керівництва з експлуатації колонки «Геркон» щодо підтвердження відповідної інформації.
За наведеними у постанові Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - постанова №163) визначеннями: орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування; оцінка відповідності - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобу вимірювальної техніки, були виконані.
Згідно з пунктом 52 постанови №163 декларація про відповідність складається за формою згідно з додатком 13 із зазначенням відомостей, передбачених відповідними модулями оцінки відповідності, встановленими у додатку 2, та постійно оновлюється. Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою перекладається державною мовою.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності.
Тобто, декларація про відповідність засвідчує, що продукція (витратомір-лічильник) відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу.
Разом із цим, у матеріалах справи відсутня декларація про відповідність колонки паливороздавальної «Геркон».
Кабінетом міністрів України затверджено постанову «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів» від 22 листопада 2017 року №891 (далі - Порядок №891).
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара; резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Відповідно до пункту 8 Порядку №891 до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про:
витратоміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства;
рівнеміри, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, що проведені відповідно до законодавства.
Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства.
У разі встановлення, заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів інформація про такі події до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься та надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт.
Судом не встановлено, що позивачем подавалась інформація про позитивний результат повірки або оцінку відповідності витратоміра-лічильника колонки паливороздавальної «Геркон».
Відтак, у матеріалах справи відсутні докази позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратоміра-лічильника колонки паливо-роздавальної «Геркон».
Суд повторює, що відповідно до вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
Суд наголошує, що відповідно вказаної норми, у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, оскільки під час перевірки документи, які підтверджують позитивні результати повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників були відсутні.
Тобто, зазначені у Акті перевірки про те, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які свідчать про проходження повірок, за результатами яких, 3 рівнеміри-лічильники та витратомір-лічильник є придатними для використання - відповідають дійсності.
Отже, три резервуари, які знаходилися на акцизному складі (уніфікований №1019142) не обладнані трьома рівнемірами-лічильниками та одним витратоміром-лічильником, чим порушено вимоги пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Тому, перевіркою правомірно встановлено порушення (висновок перевірки) ФОП ОСОБА_1 вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: не обладнання акцизного складу трьома рівнемірами-лічильниками та одним витратоміром-лічильником.
Згідно з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2024 №017800090116, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 200000 гривень за порушення пп.230.1.2, п.230.1, ст.230 Податкового кодексу України: не обладнання витратоміром-лічильником місця відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками на введених в експлуатацію резервуарах розташованих на акцизному складі.
Штрафні (фінансові) санкції застосовано на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 128-1.1, 128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128 Податкового кодексу України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ (пункт 128-1.3.).
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, розмір визначено: 4 х 50000 = 200000,00 грн.
Позивач вказує, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції за нібито повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі порушення, однак таке не доведено.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень та КП «ДСС» судом встановлено, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 №011228090116 та від 31.07.2024 №11243/17000705-22 прийняті на підставі акта фактичної перевірки від 24.06.2024 №9464/ж5/17-00-07-01-12/3421604338, що складений за результатами фактичної перевірки особи-підприємця ОСОБА_1 на акцизному складі (уніфікований №1019142), автозаправочна станція, знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Чернишова, 7.
Ухвалою від 31.10.2024 роз'єднано позовні вимоги у справі №460/10838/24, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, зокрема про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 31.07.2024 №011228090116, від 31.07.2024 №11243/17000705-22, прийнятих на підставі акта фактичної перевірки від 24.06.2024 №9464/ж5/17-00-07-01-12/3421604338 та відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 460/13194/24.
Таким чином, підтверджується, що позивачем вчинено повторне протягом року правопорушення вчинення на тому самому акцизному складі та/або місці, позаяк податкові повідомлення-рішення від 31.07.2024 №011228090116 та від 31.07.2024 №11243/17000705-22 є предметом оскарження в Рівненському окружному адміністративному суді в межах справи №460/13194/24.
За наведеного, судом не встановлено порушення щодо розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що в ході перевірки правомірно встановлено порушення пп.230.1.2, п.230.1, ст.230 Податкового кодексу України: не обладнання витратоміром-лічильником місця відпуску пального наливом з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками на введених в експлуатацію резервуарах розташованих на акцизному складі, за яке застосовано штрафні санкції у розмірі 200000,00 грн (4 х 50000).
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116 прийнято контролюючим органом відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень було доведено правомірність вчинених дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2024 №017800090116 (форми ПС), - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 березня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м.Рівне, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Н.В. Друзенко