про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/12164/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся 13.03.2025 до суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2021, зареєстрованої за вх. № С-207.2 від 24.11.2021, та не прийняття згідно наданих повноважень відповідного рішення (акту індивідуальної дії).
- Зобов'язати Ірпінську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021, зареєстровану за вх. № С-207.2 від 24.11.2021, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0774 га (кадастровий номер: 3210900000:01:068:0170), в АДРЕСА_1 , та за результатами розгляду прийняти рішення по суті звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
У позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність Ірпінської міської ради щодо не розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передання у власність земельної ділянки від 24.11.2021.
При цьому, позивач вказує, що відповідач повинен був надати йому відповідь у формі рішення протягом одного місяця.
Тобто позивачу було відомо про порушення його прав, що полягає у не розгляді його заяви від 24.11.2021. Натомість із заявою щодо тривалого не розгляду заяви від 24.11.2021, позивач звернувся лише 19.07.2023.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, питання зазначені в заяві від 24.11.2021, виносились на розгляд сесії Ірпінської міської ради 17.08.2023 та 26.03.2024.
Остання скарга позивачем на дії відповідача була подана 06.06.2024, проте позов надійшов до суду аж 13.03.2025.
Суддя зазначає, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки (як вказує сам позивач) йому було відомо про бездіяльність відповідача після місячного терміну після звернення з клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У позовних вимогах позивач не просить суд поновити строк звернення до суду та не надає обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку з необхідними доказами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є.В. Сас