21 березня 2025 року справа №320/4111/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.10.2021 по 28.02.2023 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 145713,8 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив у справі №640/34627/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 145713,8 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив у справі №640/34627/21.
Позов мотивовано протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у не включенні в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія Головне управління по м. Києву та Київській області на поточний (картковий) рахунок позивача суму пенсії у розмірі 145713,8 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив у справі №640/34627/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головним управлінням ПФУ сформовано потребу у бюджетних коштах, оскільки бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення шляхом обліку вказаної заборгованості в Реєстрі судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Вказав, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 у справі 640/34627/21:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 жовтня 2021 року максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити з 01 жовтня 2021 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат.
Листом від 16.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2022 у справі 640/34627/21 було нараховано суму пенсії за період з 01.10.2021 по 28.02.2023 в сумі 145713,80 грн.
Враховуючи, що вказані суми пенсії, нараховані на виконання рішень судів, позивачу так і не були виплачені, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом в якому, серед іншого, просив:
- надати інформацію про те, яким підзаконним нормативно-правовим актом чи іншим розпорядчим документом врегульований порядок нарахування та виплати пенсій особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- надати копію відомості чи іншого документа (реєстру, списку тощо), на підставі якого ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувало та виплачувало пенсію у березні 2023 року. Якщо така відомість та інший документ містять персональні дані чи конфіденційну інформацію інших осіб, то прошу його надати в знеособленому відносно інших осіб вигляді або ж витяг з відомості чи іншого документа;
- надати інформацію про те, на якій правовій підставі (зазначити найменування нормативно правового акту та відповідного пункту чи статті) посадові особи головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не включили суму нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2021 по 28.02.2023 в сумі 145713,80 грн на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у відомості з виплати пенсії у березні 2023 року;
- прошу на наступний виплатний період включити суму нарахованої пенсії заминулий період у розмірі 145713,80 грн відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у відомість щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Листом від 22.12.2023 відповідач повідомив, що рішення, яке Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив 29.08.2022 у справі №640/34627/21, обліковується у реєстрі. Враховуючи, що статтею 8 Закону встановлено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, погашення заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 № 2262-XII.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частини 2 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Так, відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно Законом про Державний Бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Згідно пунктів 3, 4 статті 22 Бюджетного кодексу України, управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно положень пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону Про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
В даному ж випадку, суд встановив, що сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії за період з 01.10.2021 по 28.02.2023 в сумі 145713,80 грн. включена в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві вчинило конкретні та можливі заходи, спрямовані на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2022 по справі №640/34627/21, суд дійшов висновку про передчасність вимог позивача.
При цьому, суд враховує, що задоволення позову у спосіб заявлений позивачем не буде відповідати вимогам справедливості, оскільки призведе до ситуації, коли, інші особи, які також мають право на виплату пенсії за рішеннями суду, що внесені до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою раніше ніж рішення про перерахунок пенсії позивача, отримають належні їм кошти зі ще більшою затримкою ніж у позивача.
Доводи позивача, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, у контексті спірних правовідносин, суд вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено судом, у ході розгляду даної справи, відповідач не заперечує та не відмовляється від свого обов'язку щодо виплати спірних сум пенсії, зазначаючи, що така виплата буде здійснена у порядку черговості внесених рішень до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на постанову КМУ №1279 від 16.12.2020, якою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та постанову КМУ № 1596 від 30.08.1999 якою затверджено «Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках».
Так, у відповідності до пункту 1 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою КМУ №1279 від 16.12.2020 (далі Порядок №1279), цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Крім того, положеннями пункту 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ № 1596 від 30.08.1999 (далі Порядок №1596), визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Із наведеного вище слідує, що Порядоком №1279 та Порядком №1596 не врегульовано питання виплати пенсіонерам заборгованості по пенсії, яка виникла за минулий період внаслідок здійсненого перерахунку на виконання судового рішення.
Суд зазначає, що звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Крім того, суд зауважує, що статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Отже, зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
Суд також зауважує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та визначається як завершальна стадія судового провадження.
Таким чином, звертаючись з цим позовом, - позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову, що є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись статтями 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.