ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" березня 2025 р. справа № 300/9362/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним, скасування пункту 1 рішення від 30.08.2024 за №18/в та зобов'язання призначити і виплатити з 13.11.2023 одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, особа з інвалідністю ІІІ групи, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту також - відповідач, Міністерство, МОУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 13.11.2023, захворювання пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 як інваліду 3 групи з 13.11.2023 внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2024 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправна, на переконання позивача, відмова призначити і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 повторно з 17.05.2023 встановлено третю групу інвалідності згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №216739, причина інвалідності: травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано до відповідача документи для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відповідач, розглянувши документи позивача, на засіданні Комісії Міністерство оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (надалі по тексту також - Комісія) відмовив у проведенні таких виплат. Вказана відмова оформлена протоколом №18/в від 30.08.2024, зокрема, в пункті 1 вказаного протоколу зазначено, що ОСОБА_1 , якого 27.09.2023 звільнено з військової служби та 28.05.2019 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААБ №401088 віл 28.05.2019), а 17.05.2023 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААГ №216739 від 17.05.2023). Відповідачем зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 в 2023 році під час чергового переогляду групу інвалідності та її причинний зв'язок залишено без змін, позивач не має права на доплату одноразової грошової допомоги. Одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в 2019 році виплачено в сумі 480 250,00 гривень.
Як зазначив позивач, отримавши травму пов'язану із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 13.11.2023, а захворювання отримане 28.05.2019 жодним чином не відноситься до отриманої травми. Позивачу вперше діагностовано Гіпертонічну хворобу ІІ ст., ступінь І, ризик помірний, Вегето-судинну дистонію за змішаним типом зі стійким цефалгічним і астено-невротичним синдромами, Хронічний вірусний гепатит типу С, АВ-HCV (позитивний) і Хронічний холецестит. В другому випадку мала місце отримана 03.01.2023 ОСОБА_1 травма, а саме травми лівої гомілки у вигляді посттравматичної невропатії лівого малогомілкового нерва з І плегією/розгиначів лівої стопи і пальців, чутливими розладами та тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки, зміцнілого шкірного рубця після операції 13.03.2023.
За доводами ОСОБА_1 . Комісією не враховано обставини того, що заборона виплати одноразової грошової допомоги може мати місце лише у разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне і те ж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних, тобто у 2019 році мало місце захворювання, яке не є причинним наслідок отримання в 2023 році травми. Встановлення повторно ІІІ групи інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини є самостійною підставою для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано додаткові документи, необхідні для розгляду справи (а.с.44).
На виконання вимог ухвали суду від 18.12.2024, позивач скерував заяву від 24.12.2024, до якої долучив документи витребувані судом, реєстрацію якої, разом із долученими доказами, проведено 24.12.2024 за вх.№35699/24 (а.с.47-57).
Міністерство оборони України через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему надіслало до суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 02.01.2025", яку разом із долученими документами зареєстровано судом 02.01.2025 за вх.№34/25 (а.с.58-74). У коментованій заяві відповідач просив продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву, обґрунтувавши зверненням МОУ до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо розгляду можливості перегляду протоколу Комісії від 30.08.2024 за №18/в.
Через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему від МОУ надійшло клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 02.01.2025" про долучення доказів, реєстраційні дії щодо якого проведено судом 02.01.2025 за вх.№73/25 (а.с.75-90). У вказаному клопотанні відповідач просив долучити до матеріалів справи всі документи, які подані до МОУ від ІНФОРМАЦІЯ_3 та враховані при прийнятті Міністерством рішення стосовно позивача, оформленого протоколом №18/в від 30.08.2024.
Також відповідач скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему заяву (письмові пояснення) із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 20.01.2025", реєстрацію якої здійснено в суді 21.01.2025 за вх.№1541/25 (а.с.91-99). Коментовану заяву МОУ суд ідентифікує саме, як відзив на позовну заяву, оскільки відповідач вказує на правомірність прийнятого рішення, а також на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-ХІІ). Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі по тексту також - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами частини 4 статті 163 Закону № 2011-XII (в редакції на момент встановлення позивачу інвалідності 17.05.2023) передбачено, що якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). За приписами підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975 (надалі по тексту також - Порядок №975) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Як зазначив відповідач, згідно протоколу Комісії від 30.08.2024 за №18/в, зміна групи інвалідності у позивача не відбулась. Отже, кратність розміру одноразової грошової допомоги також не змінилась. З довідки МСЕК серії 12ААБ №401088 слідує, що ОСОБА_1 вперше інвалідність ІІІ групи встановлено 28.05.2019, відповідно і 250-кратний прожитковий мінімум для цілей призначення допомоги має обраховуватись станом на 01 січня 2019 року, а не на 01 січня 2024 року, як помилково зазначено позивачем.
Відповідач стверджує, що нормами Закону №2011-XII та Порядку №975, якими врегульовано виплату одноразової грошової допомоги, не визначено в якості умови, яка впливає на визначення дня виникнення права на отримання допомоги, такої умови як зміна причинного зв'язку настання інвалідності. Таке законодавче врегулювання обумовлено самим поняттям одноразова грошова допомога, яка є одноразовою, а не багаторазовою і її виплата розпочинається від моменту первинної втрати працездатності/встановлення інвалідності, а далі відбувається доплата допомоги, у разі встановлення вищої групи інвалідності, але виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день первинного встановлення інвалідності.
Також у коментованому відзиві від 20.01.2025 на позовну заяву, Міністерством оборони України заявлено клопотання про залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 , як третю особу, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, так як судове рішення в цій справі може вплинути на права та обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_4 . Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 27.01.2025 судом постановлено клопотання представника Міністерства оборони України від 21.01.2025 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 21.01.2025,- задовольнити та залучити до участі в справі №300/9362/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.100-101).
ОСОБА_1 , не погодившись з доводами Міністерства, скористався правом на подання відповіді від 28.01.2025 на позовну заяву, яку разом із долученими до неї документами зареєстровано в суді 29.01.2025 за вх.№2388/25 (а.с.105-109). Позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив про їх безпідставність, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 163 Закону №2011-ХІІ встановлено, що заборона у виплаті одноразової грошової допомоги може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те саме ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних. ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем не враховано обставини отримання позивачем у 2023 травми, внаслідок якої останньому 17.05.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності, котра жодним чином не пов'язана із захворюванням, отриманим заявником у 2019 році. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Третя особа скористалась правом на подання пояснень. Так, на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшли пояснення від 28.01.2025 за №6/133, реєстрацію яких проведено судом 31.01.2025 за вх.№2586/25 (а.с.110-114). ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечив проти доводів ОСОБА_1 , викладених у адміністративному позові, вказує на їх необґрунтованість, зважаючи на таке.
Представник третьої особи, з покликанням на правові висновки Верховного Суду, зазначив, що розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності безпосередньо пов'язаний з днем встановлення інвалідності вперше. ОСОБА_1 вперше встановлена ІІІ група інвалідності у 2019 році, повторно позивач отримав ІІІ групу інвалідності при переогляді у 2023 році, втім причинний зв'язком між захворюванням набутим у 2019 році та травмою отриманою у 2023 році не змінився, в обох випадках такий пов'язаний із захистом Батьківщини. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України починаючи з 22.02.2015 у складі різних військових частин, що засвідчується відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 від 19.02.2015 (а.с.13-18).
Позивачу встановлено статус учасника бойових згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.08.2015 (а.с.9).
В період з 17.04.2015 по теперішній час (26.08.2015) ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, свідченням чого є довідка Військової частини НОМЕР_3 від 26.08.2015 за №2408 (а.с.22).
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.04.2019 за №5/339 підтверджується обставина проходження позивачем військової служби з 17.04.2015 по 08.04.2016, як військовослужбовця під час проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (а.с.24).
Як слідує з витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №3662 від 29.12.2018), захворювання рядового запасу ОСОБА_1 , а саме "Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 1, ризик помірний. Вегето-судинна дистонія за змішаним типом зі стійким цефалгічним і астено-невротичними синдромами. Хронічний вірусний гепатит "С", АВ-HCV (позитивний). Хронічний холецестит" підтверджені виписними епікризами за місцем стаціонарного лікування. Та зроблено висновок - захворювання, Так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.21).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №401038 від 17.07.2019 позивачу встановлено вперше з 28.05.2019 третю групу інвалідності, причина інвалідності захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.20).
ОСОБА_1 26.07.2019 звертався із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини, ІІІ група інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12ААБ №401038 від 17.07.2019 (а.с.49).
За результатами розгляду коментованої заяви, позивачу виплачено ІНФОРМАЦІЯ_7 на картковий рахунок одноразову грошову допомогу по інвалідності в розмірі 480 250,00 гривень згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" (а.с.57).
Вказана обставина не заперечується сторонами.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за №69/2022, солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_4 , що засвідчується довідкою командира Військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2022 за №89 (а.с.28).
Військовою частиною НОМЕР_4 видано позивачу довідку від 28.09.2023 за №1477/1/1801, згідно якої ОСОБА_1 дійсно в період з 27.04.2022 по 14.12.2022, з 29.12.2022 по 03.01.2023 безпосередньо брав участь у заходах, необхідний для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області та в Гуляйпільській міській територіальній громаді Пологівського району Запорізької області. Підставою видачі такої довідки слугували бойові розпорядження командира Військової частини НОМЕР_5 (а.с.27).
ОСОБА_1 03.01.2023 одержав бойове ураження - закрита черепно-мозкова травма, СГМ, акубаротравма, розрив барабанної перетинки з праворуч за обставин безпосередньої участі військовослужбовця під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі кулеметника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 на околиця населеного пункту АДРЕСА_1 під час обстрілу РСЗВ ВОП 3 взводу 2 стрілецької роти зі сторони населеного пункту Пологи, який відбувся 03.01.2023 з 11 год. 23 хв. Поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в районі ведення бойових дій, про що позивачу видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.01.2023 за №326 (а.с.32).
Як слідує з відомостей свідоцтва про хворобу №476 ОСОБА_1 , мінно-вибухова травма отримана 03.01.2023 є травмою тяжкого ступеня. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.33).
Позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №73-РС від 04.09.2023 звільнено з військової служби у запас на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби та з 27.09.2023 виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 27.09.2023 за №270 (а.с.19).
Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківської обласної МСЕК 13.11.2023 повторно встановлено з 17.05.2023 ОСОБА_1 третю групу інвалідності, причина інвалідності травма, так пов'язана із захистом Батьківщини, вказане засвідчується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №216739 від 13.11.2023. Встановлено ступінь втрати професійної працездатності тридцять відсотків (30%) (а.с.30-31).
Також довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 №10/20/498 (згідно штампу від 14.02.2024 за №08/324) підтверджено обставину обмеженої придатності до військової служби солдата запасу ОСОБА_1 , особа з інвалідністю ІІІ групи пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.35).
Позивач 02.02.2024 скерував на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, як особі ІІІ групи інвалідності (зворотній бік а.с.83).
До означеної заяви ОСОБА_1 долучено копії: витягу з наказу про виключення зі списків особового складу військової частини (зворотній бік а.с.90); паспорта громадянина України та облікової картки платника податків (а.с.89-90); довідки про безпосередню участь в бойових діях (зворотній бік а.с.88); довідки про обставини травми (а.с.88); свідоцтва про хворобу (а.с.86-87), копії довідок МСЕК (зворотній бік а.с.84, а.с.85).
Сторонами не заперечується обставина звернення позивача з коментованою заявою та отримання від заявника перелічених вище документів, докази на засвідчення означених аспектів долучено Міністерством до клопотання від 02.01.2025 (а.с.75-90).
Розглянувши подані ОСОБА_1 документи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (надалі по тексту також - Комісія) дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги солдату в запасі ОСОБА_1 , якого 27.09.2023 звільнено з військової служби та 28.05.2019 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААБ №401088 від 28.05.2019), а 17.05.2023 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААГ №216739 від 17.05.2023). Зважаючи, що ОСОБА_1 в 2023 під час чергового переогляду групу інвалідності та її причинний зв'язок залишено без змін, він не має права на доплату одноразової грошової допомоги. Одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в 2019 році виплачено в сумі 480 250,00 гривень.
Вказане рішення відносно позивача оформлене пунктом 1 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в (надалі по тексту також - спірне рішення, оскаржуване рішення, протокол комісії від 30.08.2024 за №18/в, Протокол) (а.с.41).
Протокол комісії від 30.08.2024 за №18/в доведено до відома позивача листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.09.2024 за №10/1/6223 (а.с.39) та листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 10.10.2024 за №220/13/ВихЗВГ/8438 (а.с.40).
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню пункт 1 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 13.11.2023, захворювання пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в, заявник звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на виплату одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю ІІІ групи.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі по тексту також - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі по тексту також - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підпунктів 4-9 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Відповідно до статті 162 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини 2-3 статті 163 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 4 статті 163 Закону №2011-ХІІ (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).
У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975 (надалі по тексту також - Порядок №975).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 (у редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 пункту 17 Порядку №975 передбачено, що у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).
У разі коли під час первинного огляду встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) (абзаци 1-3 пункту 19 Порядку №975).
Як слідує з витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №3662 від 29.12.2018), захворювання рядового запасу ОСОБА_1 , а саме "Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 1, ризик помірний. Вегето-судинна дистонія за змішаним типом зі стійким цефалгічним і астено-невротичними синдромами. Хронічний вірусний гепатит "С", АВ-HCV (позитивний). Хронічний холецестит" підтверджені виписними епікризами за місцем стаціонарного лікування. Та зроблено висновок - захворювання, Так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.21).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №401038 від 17.07.2019 позивачу встановлено вперше з 28.05.2019 третю групу інвалідності, причина інвалідності захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.20).
ОСОБА_1 26.07.2019 звертався із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини, ІІІ група інвалідності, на підставі довідки МСЕК серії 12ААБ №401038 від 17.07.2019 (а.с.49). За результатами розгляду коментованої заяви, позивачу виплачено ІНФОРМАЦІЯ_7 на картковий рахунок одноразову грошову допомогу по інвалідності в розмірі 480 250,00 гривень згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" (а.с.57).
В подальшому, позивач 03.01.2023 одержав бойове ураження - закрита черепно-мозкова травма, СГМ, акубаротравма, розрив барабанної перетинки з праворуч за обставин безпосередньої участі військовослужбовця під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі кулеметника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 на околиця населеного пункту АДРЕСА_1 під час обстрілу РСЗВ ВОП 3 взводу 2 стрілецької роти зі сторони населеного пункту Пологи, який відбувся 03.01.2023 з 11 год. 23 хв. Поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби в районі ведення бойових дій, про що позивачу видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.01.2023 за №326 (а.с.32).
Як слідує з відомостей свідоцтва про хворобу №476 ОСОБА_1 , мінно-вибухова травма отримана 03.01.2023 є травмою тяжкого ступеня. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.33).
Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи Івано-Франківської обласної МСЕК 13.11.2023 повторно встановлено з 17.05.2023 ОСОБА_1 третю групу інвалідності, причина інвалідності травма, так пов'язана із захистом Батьківщини, вказане засвідчується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №216739 від 13.11.2023. Встановлено ступінь втрати професійної працездатності тридцять відсотків (30%) (а.с.30-31).
Тобто, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, причина: "захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини" з 28.05.2019 [згідно довідки МСЕК серії 12ААБ №401038 від 17.07.2019], та ІІІ групи інвалідності з 17.05.2023, причина: "травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини" [згідно довідки МСЕК серії ААГ №216739 від 13.11.2023], відбулося з різних підстав та внаслідок різних ушкоджень здоров'я.
Так, в першому випадку мала місце обставина набуття ОСОБА_1 захворювань пов'язаних із захистом Батьківщини, позаяк в другому випадку йдеться про одержання останнім мінно-вибухової травми пов'язаної із захистом Батьківщини.
Відтак, 03.01.2023 позивач отримав нову травму, внаслідок якої і було встановлено ІІІ групу інвалідності. В спірному випадку ІІІ група була встановлена не внаслідок переогляду та погіршення його стану після встановлення ІІІ групи внаслідок захворювань пов'язаних із захистом Батьківщини, а саме внаслідок отримання абсолютно нової травми.
Міністерством оборони України первинно призначено позивачу одноразову грошову допомогу, виходячи з дати, коли ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІІ групи вперше, а саме 2019 рік, у зв'язку із захворюванням, так, пов'язаним із захистом Батьківщини. В той же час відповідачем проігноровано той факт, що саме інвалідність ІІІ групи в 2023 році була встановлена позивачу внаслідок травми, так, пов'язаної з захистом Батьківщини, з зовсім інших підстав ніж в 2019 році захворюванням, так, пов'язаним з захистом Батьківщини.
Тобто, коментовані ушкодження здоров'я є незалежними один від одного, і дослідження питання травми та виплати одноразової грошової допомоги має здійснюватися, в спірному випадку, також незалежно (окремо) для кожного епізоду.
Висновуючи те, що встановлення ІІІ групи інвалідності відбулось вперше, з інших причин, не пов'язаних із попереднім оглядом МСЕК, що підтверджується матеріалами справи, слід врахувати зміст довідки до акта МСЕК серії ААГ №216739 від 13.11.2023, у графі 8 якої зазначено огляд інваліда - повторний.
Поряд із цим, варто зважати на те, що пунктом 19 Порядку №975 визначено, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Таким чином, суд приходить до висновку, що отримана 03.01.2023 позивачем травма як за часом, так і за обставинами її отримання відбулась з інших підстав та внаслідок інших ушкоджень здоров'я. Тобто, отримання другого поранення є самостійною підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на відповідний календарний рік, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975.
При цьому, є безпідставними доводи відповідача про те, що вперше інвалідність позивачу встановлена в 2019 році, то й обчислення одноразової грошової допомоги має відбуватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2019, позаяк ІІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 не внаслідок повторного медичного огляду за фактом отримання ним першого ушкодження здоров'я [захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини], а у зв'язку із отриманням нового поранення [травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини], за яким проведено медичний огляд та за наслідками якого встановлено ІІІ групу інвалідності.
Також суд відхиляє доводи позивача в розрізі необхідності обчислення одноразової грошової допомоги, виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище по тексту судового рішення, відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку №957 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Оскільки вперше інвалідність ІІІ групи внаслідок травми, так, пов'язаної з захистом Батьківщини (03.01.2023) ОСОБА_1 встановлено з 17.05.2023, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії ААГ №216739 від 13.11.2023 (а.с.30), для обрахунку підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складав 2684 гривень.
Є безпідставними покликання відповідача та третьої особи на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.06.2024 у справі №240/20065/20, від 08.05.2024 у справі №240/17749/20, оскільки правовідносини у них не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи. Так, у справі №240/17749/20 позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, а згодом, під час повторного огляду йому встановлено ІІ групу інвалідності, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку, що визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.
Водночас, у спірних правовідносинах позивач 03.01.2023 отримав нове поранення, внаслідок, якого йому з 17.05.2023 встановлено IІI групу інвалідності, тобто медико-соціальна експертна комісія у 2023 році не проводила повторного огляду ОСОБА_1 на предмет зміни йому групи інвалідності, внаслідок отримання ним захворювання у 2019 році, а здійснювала огляд останнього, внаслідок одержання нового (відмінного від попереднього) поранення у 2023 році під час захисту Батьківщини.
Слід вкотре звернути увагу сторін на те, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності, після первинного встановлення інвалідності, може мати місце лише у разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2022 у справі №240/8578/20 і від 26 квітня 2023 року у справі №520/12925/2020.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Також є безпідставними покликання Міністерства на постанову Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №560/419/24, адже в межах даної постанови Верховний Суд не надавав оцінку тому, що травми/захворювання у 2014 та 2023 році отриманні за різних обставин, підстав, а врахував, що вони є залежними одна від одної, оскільки мав місце повторний переогляд особи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого пунктом 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи (а.с.9).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого пунктом 1 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 за №18/в.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як військовослужбовцю з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2023, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 00034022), проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Чуприна О.В.