ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" березня 2025 р. справа № 300/1065/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє Юрчук Світлана Василівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2024 за № 092250000660, зобов'язання до вчинення дій,
Юрчук Світлана Василівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2024 за № 092250000660, зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про те, що рішенням від 19.12.2024 за № 092250000660, відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного страхового стажу, не врахувавши при цьому період роботи позивача на території російської федерації з 21.01.1982 по 14.07.1984 у зв'язку з тим, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня інформація про одержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Крім того, не зараховано до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, оскільки в свідоцтві про народження дитини наявне виправлення прізвища. Позивач вважає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а тому дана відмова відповідача є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
04.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує, що оскаржуваним рішенням прав позивача не порушено та правомірно не враховано спірні періоди до страхового стажу. Звертає увагу на те, що позиція позивача щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на території російської федерації є недопустимою, із заробітної плати позивача здійснювались відрахування податків, які направлені до бюджету російської федерації, та спрямовані, в тому числі на фінансування російської армії. Просив в задоволенні позову відмовити. Крім того, вказав на необхідність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 16.12.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.12.2024 за № 092250000660 (а.с.24).
Згідно вказаного рішення, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного страхового стажу: за наданими документами відповідачем встановлено наявність страхового стажу позивача 11 років 2 місяці 22 дні при необхідних від 15 до 21 року; не враховано період роботи позивача на території російської федерації з 21.01.1982 по 14.07.1984 у зв'язку з тим, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня інформація про одержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації; не зараховано до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, оскільки в свідоцтві про народження дитини наявне виправлення прізвища.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 26 Закону №1058 право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, у період з 01 січня 2024 по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи позивача здобутий на території російської федерації з підстав відсутності в матеріалах електронної пенсійної справи інформації про одержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
В той же час, згідно трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 11.01.1982 по 14.07.1984 працювала на території російської федерації.
Записи про вказані періоди роботи позивача зроблені в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки відповідного підприємства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
Отже, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
Крім того, Законом України від 25.04.2024 за №3674-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" (який набрав чинності з 23.06.2024) внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, доповнено Закон №1058-IV статтею 241 періоди трудової діяльності за межами України, які зараховуються до страхового стажу.
За змістом частини 2 статті 241 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Разом з тим, станом на момент прийняття спірного рішення про відмову у призначенні пенсії та рішення у цій адміністративній справі, Кабінетом Міністрів України не визначено порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
В контексті досліджуваного правого регулювання слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у трудовій книжці позивача.
Твердження відповідача про незарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з підстав наявності виправлень у свідоцтві про народження дитини, вказують на надмірний формалізм суб'єкта владних повноважень, позаяк зазначена інформація міститься й у поданій позивачем довідці Вербовецького старостинського округу від 04.11.2024 за №793. На думку суду, за належного дослідження і надання оцінки поданим позивачем документів, відповідач як суб'єкт уповноважений на прийняття рішень щодо призначення пенсій, безсумнівно мав змогу встановити зазначену обставину, однак цього не зробив.
Доводи відповідача про те, що позиція позивача щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи на території російської федерації є недопустимою, із заробітної плати позивача здійснювались відрахування податків, які направлені до бюджету російської федерації, та спрямовані, в тому числі на фінансування російської армії, на думку суду є безпідставними та необґрунтованими, позаяк спірні правовідносини стосуються періоду 1982-1984 років.
Щодо обґрунтування відповідачем необхідності залучення у даній справі третьої особи, суд зазначає таке.
Згідно пункту 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 та пункту 4.3 Порядку № 22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961, яка набрала чинності 30.03.2021) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.10. Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
За наведеного нормативного регулювання, та зважаючи на ту обставину, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, суд дійшов висновку, що дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є відповідач.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23 (провадження № К/990/37966/23).
Зважаючи на встановлені обставини та наведені вище норми закону, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення пенсійного органу щодо відмови в призначені пенсії за віком позивачу прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, у період з 01 січня 2024 по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
Відтак, страховий стаж роботи позивача становить більше 15 років.
Враховуючи досягнення позивачем 65-річного віку, наявність страхового стажу понад 15 років, позивач набула права на пенсію за віком.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 65 років.
Позивач звернулася із заявою про призначення пенсії 16.12.2024, тобто в межах зазначеного тримісячного строку.
Відповідно до частини2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені судом обставини, з метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд доходить висновку, що слід зобов'язати відповідача призначити з 29.11.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши при цьому до страхового стажу період роботи з 21.01.1982 по 14.07.1984 та період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції від 12.02.2025 (а.с.10).
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн..
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2024 за № 092250000660, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 19.12.2024 за № 092250000660.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період робот з 21.01.1982 по 14.07.1984 та період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та призначити пенсію за віком з 29.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.