Рішення від 21.03.2025 по справі 300/8004/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2025 р. справа № 300/8004/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства «Коломийський завод КРП» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ПАТ «Коломийський завод КРП» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 120881,74 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач допустив податковий борг на суму 120881,74 грн. 24.10.2001 відповідачу вручено першу податкову вимогу №1/145, а 29.11.2001 - другу податкову вимогу №2/454. На виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в справі №300/3383/21 та від 27.03.2024 у справі №300/571/24 з метою стягнення суми податкового боргу контролюючим органом виставлено платіжні інструкції на відкриті розрахункові рахунки у банках, що обслуговують платника. Стверджує, що ці заходи не дали результатів щодо стягнення податкового боргу, оскільки платіжні інструкції були повернуті без виконання установами банків, які обслуговують відповідача, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках, необхідних для забезпечення виконання платіжних інструкцій. Рішенням від 26.02.2019 здійснено опису майна та зареєстровано податкову заставу, про що складено акт опису майна №1/09-19-13-07-28 від 26.04.2023. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ПАТ «Коломийський завод КРП» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі також - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №300/3383/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022, позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 102521 (сто дві тисячі п'ятсот двадцять одна) гривня 74 копійки.

Також, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 в адміністративній справі №300/571/24 позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено. Стягнуто з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПАТ «Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв» та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в розмірі 18360 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят) гривень.

Згадані рішення суду набрали законної сили 01.03.2022 та 29.04.2024 відповідно.

Як свідчать відомості довідки про борг від 14.10.2024, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 120881,74 гривень згідно рішення суду від 21.10.2021 в справі №300/3383/21 з податку на доходи фізичних осіб - 14731,77 грн (пеня), рентної плати за спецвикористання води - 34,00 грн (пеня), комунального податку - 34,00 грн (пеня), земельного податку з юридичних осіб - 87721,97 грн (штрафні санкції - 29224,22 грн, пеня - 58497,75 грн), а також згідно рішення суду від 27.03.2024 в справі №300/571/24 із податку на прибуток приватних підприємств - 7140,00 грн (штрафні санкції), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 9180,00 грн (штрафні санкції), земельного податку з юридичних осіб - 2040,00 грн (штрафні санкції) (а.с.7).

Позивач сформував і надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу про сплату суми податкового боргу форми "Ю1" від 24.10.2001 за №1/145, яка отримана уповноваженою особою відповідача 29.10.2001 та другу податкову вимогу форми "Ю2" від 29.11.2001 за №2/454, яка також отримана уповноваженою особою відповідача 05.12.2001 (а.с.8).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави в силу вимог пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмово оформлення.

В підпункті 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава визначена як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Право податкової застави виникає (підпункти 89.1.1. та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України):

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,

- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

У спірному випадку, на підставі рішення позивача про опис майна у податкову заставу №1-07 від 26.02.2019, податковим керуючим відповідно до акту опису майна за №10/9-19-13-07-28 від 24.04.2023, описано майно відповідача, серед яких нежитлова будівля та насосна станція з резервуаром (а.с.35-36).

Податкова застава описаного майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підтвердження чого сформовано витяг (а.с.62-64).

Відповідно до пункту 95.5. статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.

У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї ж статті Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу:

- шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків;

- шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків.

Кожен з цих способів застосовується контролюючим органом окремо та послідовно, перший із яких, на відміну від другого, може реалізовуватися без судового рішення. При цьому, закон саме на контролюючий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Отож, як слідує із викладених норм, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

На виконання рішень суду від 21.10.2021 в справі №300/3381/21 та від 27.03.2024 в справі №300/571/24 про стягнення коштів платника податків з розрахункових рахунків у банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу, та у відповідності до вимог "Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг", затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, з метою стягнення суми податкового боргу контролюючим органом виставлено платіжні інструкції на відкриті розрахункові рахунки у банках, що обслуговують платника.

Позивач, як доказ відсутності достатніх коштів у відповідача для погашення податкового боргу, зокрема, на засвідчення обставини вжитих впродовж 2021-2024 років заходів і відсутності чи неможливості самостійного стягнення коштів з рахунків платника податків, надав інкасові доручення (розпорядження) №322-17, №316-17, №318-17, №320-17, №321-17, №315-17, №319-17, №317-17 від 29.11.2021, №92-17, №93-17, №91-17, №90-17, №88-17, №89-17, №86-17, №87-17 від 26.05.2022, платіжні інструкції №3198/09-13-07, №3197/09-13-07, №3199/09-13-07, №3201/09-13-07, №3200/09-13-07 від 14.02.2023, №11214/09-13-07, №11210/09-13-07, №11212/09-13-07, №11211/09-13-07, №11213/09-13-07, №13315/09-13-07 від 23.01.2024, №13314/09-13-07, №13312/09-13-07, №13311/09-13-07, №13313/09-13-07 від 02.04.2024, №14978/09-13-07, №14981/09-13-07, №14982/09-13-07 від 27.05.2024, №14536/09-13-07, №14535/09-13-07 від 08.05.2024, а також повідомлення про повернення зазначених інкасових доручень і платіжних інструкцій (а.с.15-34).

В підтвердження вжитих контролюючим органом вказаних вище дій на виконання рішень суду, позивачем надано довідку про банківські рахунки, а також довідку про відкриті рахунки відповідача та направлені інкасові доручення/платіжні інструкції за період з 29.11.2021 по 14.10.2024, по якій фінансовою установою повернуто інкасові доручення без виконання у зв'язку із раніше накладеним арештом по іншому виконавчому провадженню та у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках (а.с.13, 40).

Як доказ відсутності у відповідача готівки в касі, позивач надав в суд відомості із податкових баз даних, які засвічують, що у платника податків не зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій (а.с.38).

Відтак, контролюючий орган підтвердив належними доказами відсутність у власності відповідача достатніх грошових коштів, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Враховуючи дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 120881,74 гривень за рахунок майна ПАТ «Коломийський завод КРП», яке перебуває в податковій заставі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 3028,00 грн. стягненню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу ПАТ «Коломийський завод КРП» в розмірі 120881,74 (сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 74 копійки) за рахунок реалізації майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач - ПАТ «Коломийський завод КРП» (код ЄДРПОУ 05755602, вул. І. Мазепи, 321, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Попередній документ
126030004
Наступний документ
126030006
Інформація про рішення:
№ рішення: 126030005
№ справи: 300/8004/24
Дата рішення: 21.03.2025
Дата публікації: 24.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.03.2025)
Дата надходження: 21.10.2024
Предмет позову: про надання дозволу на реалізацію майна
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІНЬКОВСЬКА Н В
відповідач (боржник):
ПАТ "Коломийський завод КРП"
позивач (заявник):
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області