21 березня 2025 року Справа № 280/268/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. та 30000 грн. за період з 01.03.2023 до 17.01.2024 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 10.05.2022 проходить службу у бойових підрозділах ВЧ НОМЕР_2 . З січня 2023 року окремий батальйон, в якому проходив службу позивач, передислоковано до АДРЕСА_2 та зобов'язано зайняти бойові позиції у межах міста Херсон та прилеглих до міста територіях. Втім, у період з березня 2023 року по 17.01.2024 відповідачем, на думку позивача, протиправно не нараховувалась та не виплачувалась у повному обсязі додаткова винагорода в сумі 100 000 гривень, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168). Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
17.02.2025 представником відповідача подано витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що визначальною умовою нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн є виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України щодо визначення районів бойових дій, з січня 2023 року м. Херсон та прилеглі населені пункти не включені до районів ведення бойових дій, крім певних виключень. Враховуючи зазначені обставини, оскільки території, які входили до зони відповідальності окремого батальйону, в якому проходив службу позивач, не включені до районів ведення бойових дій, додаткова винагорода особовому складу ВЧ НОМЕР_2 на виконання обов'язків військової служби нараховувалась та виплачувалась, виходячи з розміру 30 000,00 грн. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.
Позивач перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 з 10.05.2022 у званні лейтенант, що підтверджується довідкою від 09.01.2025, виданою ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони від 19.01.2023 №58дск, НОМЕР_5 батальйону ТРО наказано прибути в район АДРЕСА_3 для переходу в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони та зайняти бойові позиції.
Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони від 22.01.2023 №69дск, відповідно до головного завдання НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони - кругової оборони АДРЕСА_2 , НОМЕР_5 батальйону ТРО наказано зайняти район оборони у АДРЕСА_2 та частині прилеглих населених пунктів, та обладнати позиції для ведення можливого оборонного бою та протиповітряної оборони.
Згідно бойового наказу командира НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони від 14.01.2024 № 180дск, НОМЕР_5 батальйон ТРО з 18.01.2024 передислоковано до Донецької області.
Згідно довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення, додаткова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, нарахована позивачу у 2023 році в такому розмірі: січень 2023 - 100000,00 грн., лютий 2023 -70645,16 грн., березень 2023 - 53571,43 грн, квітень 2023 - 30000,00 грн., травень 2023 - 63419,36 грн., червень 2023 - 0,00 грн., липень 2023 - 5000,00 грн., серпень 2023 - 30000,00 грн., вересень 2023 - 30000,00 грн., жовтень 2023 - 28000,00 грн., листопад 2023 - 0,00 грн. та грудень 2023 - 115666,67 грн.
За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, виданої ВЧ НОМЕР_2 від 06.02.2025 №1461, ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 по 30.06.2022, з 05.07.2022 по 18.01.2023, з 01.02.2023 по 08.02.2023, з 22.02.2023 по 28.02.2023, з 04.03.2023 по 10.03.2023, з 08.11.2023 по 08.11.2023, з 17.01.2024 по 08.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 23.03.2024 по 06.04.2024, з 06.08.2024 по 29.08.2024, з 11.10.2024 по 19.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, перебуваючи в районах с. Малі Щербаки, Степногірської селищної громади Запорізької обл.; м Херсон с-ща Придніпровське, Херсонської міської громади Херсонської обл.; с. Новомихайлвка, с. Єлизаветівка Мар'їнської міської громади Донецької обл.; м. Білопілля, с. Голишівське, Білопільської міської громади Сумської обл.; с. Дачне Курахівської міської громади; с. Срібне Покровської міської громади; с. Костянтинопіль, с. Багатир Великоновосільської селищної громади Донецької обл.
Зазначена довідка видана на підставі наказів командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №52 від 12.05.2022, №21 від 21.01.2023, №53 від 22.02.2023, №63 від 04.03.2023, №311 від 07.11.2023, №17 від 17.01.2024, №219 від 05.08.2024, №296 від 21.10.2024, журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_2 №13дск від 24.02.2022, №22дск від 27.05.2022, №25дск від 20.08.2022, №43дск від 04.03.2023, №66дск від 21.10.2023, №67дск від 08.12.2023, №187дск від 24.01.2024, №189дск від 01.02.2024, №253дск від 01.08.2024, №272дск від 01.10.2024, №280дск від 01.11.2024, №286дск від 01.12.2024.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у період з 01.03.2023 до 17.01.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (на момент виникнення спірних відносин, у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З наведеного слідує, що сам лише факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), у тому числі, в районах ведення бойових дій, без виконання інших умов, визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Аналізуючи наведені приписи пункту 1 Постанови №168, чинні у період спірних правовідносин, суд зазначає, що умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць є безпосередня участь військовослужбовця Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди виплачується пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Порядок №260) та доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Даний наказ застосовується з 01.02.2023 року.
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 (у редакції наказу МОУ від 25.01.2023 №44) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктами 3,4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку № 260).
Таким чином, для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченою Постановою №168, військовослужбовцю необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 з обов'язковим підтвердженням такої участі, бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах.
Дослідивши надану до матеріалів справи Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, видану ВЧ НОМЕР_2 від 06.02.2025 №1461 судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 по 30.06.2022, з 05.07.2022 по 18.01.2023, з 01.02.2023 по 08.02.2023, з 22.02.2023 по 28.02.2023, з 04.03.2023 по 10.03.2023, з 08.11.2023 по 08.11.2023, з 17.01.2024 по 08.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 23.03.2024 по 06.04.2024, з 06.08.2024 по 29.08.2024, з 11.10.2024 по 19.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, перебуваючи в районах с. Малі Щербаки, Степногірської селищної громади Запорізької обл.; м Херсон с-ща Придніпровське, Херсонської міської громади Херсонської обл.; с. Новомихайлвка, с. Єлизаветівка Мар'їнської міської громади Донецької обл.; м. Білопілля, с. Голишівське, Білопільської міської громади Сумської обл.; с. Дачне Курахівської міської громади; с. Срібне Покровської міської громади; с. Костянтинопіль, с. Багатир Великоновосільської селищної громади Донецької обл.
Зазначена довідка видана на підставі наказів командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №52 від 12.05.2022, №21 від 21.01.2023, №53 від 22.02.2023, №63 від 04.03.2023, №311 від 07.11.2023, №17 від 17.01.2024, №219 від 05.08.2024, №296 від 21.10.2024, журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_2 №13дск від 24.02.2022, №22дск від 27.05.2022, №25дск від 20.08.2022, №43дск від 04.03.2023, №66дск від 21.10.2023, №67дск від 08.12.2023, №187дск від 24.01.2024, №189дск від 01.02.2024, №253дск від 01.08.2024, №272дск від 01.10.2024, №280дск від 01.11.2024, №286дск від 01.12.2024.
У березні 2023 року позивачу була нарахована додаткова винагорода у розмірі 53571,43 грн, тобто з урахуванням періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації з 04.03.2023 по 10.03.2023 пропорційно дням такої участі.
Щодо періоду з квітня 2023 року по 17.01.2024, суд зазначає, що у вказаному періоді підтверджено участь позивача в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів лише 08.11.2023, доказів щодо інших періодів до суду не надано. При цьому, з довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення позивача вбачається, що у грудні 2023 року йому виплачено додаткову винагороду в розмірі 115666,67 грн.
Поряд із цим, судом встановлено, що за змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2023 року №52 (із змінами, внесеними наказом від 17 березня 2023 року №68) з 01 по 25 лютого 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 травня 2023 року №111 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 30 квітня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 травня 2023 року №111 з 01 по 30 квітня 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 червня 2023 року №147 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 травня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 червня 2023 року №147 з 01 по 31 травня 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 вересня 2023 року №247 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 серпня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 вересня 2023 року №247 з 01 по 31 серпня 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 листопада 2023 року №301 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 жовтня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 листопада 2023 року №301 з 01 по 31 жовтня 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 грудня 2023 року №341 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 30 листопада 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 грудня 2023 року №341 з 01 по 30 листопада 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 січня 2024 року №2 “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 грудня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 січня 2024 року №2 з 01 по 31 грудня 2023 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Вказані вище накази Головнокомандувача Збройних Сил України є чинними та визначають райони ведення воєнних (бойових) дій.
У період з 01 січня 2024 року по 17 січня 2024 року м.Херсон Херсонської міської територіальної громади також не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Більш того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, з 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада відноситься до територій де припинена можливість бойових дій.
Сам по собі факт несення позивачем військової служби на території м. Херсон Херсонської міської територіальної громади під час дії воєнного стану у період з 01.03.2023 по 17.01.2024 не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
З огляду на вищевказане суд визнає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем приписів Постанови №168 під час нарахування йому спірних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21.03.2025.
Суддя М.О. Семененко