21 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/29547/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, В/ч НОМЕР_1 ), яка полягають у застосуванні при обчисленні в період з 15 травня 2022 року по 28 серпня 2023 року грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення, обчисленого із використанням такої розрахункової величини, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня календарного року в період з 15 травня 2022 року по 28 серпня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні із урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач установив та виплачував грошове забезпечення у спірний період з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня 2018 року, що призвело до виплати грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні у значно меншому розмірі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
08 листопада 2023 року до суду надійшли відзив на позовну заяву, клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У відзиві відповідач-1 просить у задоволенні позову відмовити, оскільки на момент проведення позивачу нарахування та виплати грошового забезпечення пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704) передбачав використання такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року. Оскільки жодних змін після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 до зазначеного пункту Урядом не внесено, правові підстави для проведення розрахунку грошового забезпечення із використанням розрахункової величини у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого станом на 01 січня календарного року, на переконання відповідача, відсутні.
Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, запропоновано ОСОБА_1 залучити до участі у справі як співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 та зупинено провадження у справі до дати отримання судом інформації про прийняте ОСОБА_1 рішення щодо залучення співвідповідача.
27 листопада 2023 року до суду надійшла заява, у якій позивач заперечує щодо залучення співвідповідача у справі.
Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_2 , зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання цієї ухвали, з доказами направлення іншій стороні належним чином завірені копії документів, на підставі яких здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 04 липня 2022 року по 28 серпня 2023 року та зупинено провадження у справі до дати отримання судом витребуваних у Військової частини НОМЕР_1 документів.
До суду на виконання вимог ухвали суду Військова частина НОМЕР_1 подала картки особового рахунку військовослужбовця з 01 липня 2022 року по 01 серпня 2023 року.
08 січня 2024 року до суду надійшла заява позивача про залучення відповідачем Військову частину НОМЕР_2 та у зв'язку з цим уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 09 січня 2024 року поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі як співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, В/ч НОМЕР_2 ), установлено Військовій частині НОМЕР_2 для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
11 березня 2024 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_2 .
За результатами вивчення наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку про необхідність витребування у В/ч НОМЕР_1 належним чином засвідчених копій картки особового рахунку військовослужбовця з інформацію про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 з травня по червень 2022 року, що обумовило постановлення 12 березня 2024 року відповідної ухвали, якою також зупинено провадження у справі до дати отримання судом витребуваних у В/ч НОМЕР_1 документів.
З огляду на виконання вимог зазначеної ухвали, 20 березня 2024 року судом постановлено ухвали про поновлення провадження у справі та про його зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/35573/23.
До суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягають у застосуванні при обчисленні в період з 15 травня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення, обчисленого із використанням такої розрахункової величини, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня календарного року в період з 15 травня 2022 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог суд приходить до висновку про те, що обставини, які зумовлювали зупинення провадження у справі відпали, що обумовило постановлення 21 березня 2025 року ухвали про поновлення провадження у справі.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач проходив службу у В/ч НОМЕР_1 з 15 травня по 03 липня 2022 року, а з 04 липня 2022 року по 28 серпня 2023 року у В/ч НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні В/ч НОМЕР_1 .
Наказом командира В/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28 серпня 2023 року №248 позивач був виключений зі списків особового складу.
Позивач звернувся до відповідача-1 із адвокатським запитом про надання інформації про суми виплаченого грошового забезпечення, однак відповідь на запит не отримав.
Відповідно до наявної у матеріалах справи картки особового рахунку військовослужбовця, яку було надано на вимогу суду, позивачу виплачено грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грудні 2022 року та грошову допомогу для оздоровлення у липні 2023 року.
Позивач уважає, що відповідач протиправно при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року, тому звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ).
Згідно статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Постановою № 704 було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
Тим часом, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови № 103.
Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Суд також ураховує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон України №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить із того, що положення пункту 4 Постанови № 704 та пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня календарного року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає.
Відповідачі не заперечують, що після 29 січня 2020 року продовжували нараховувати позивачу грошове забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином за період з 15 травня 2022 року по 19 травня 2023 року відповідачі здійснювали нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини.
Аналогічні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №240/1857/22, від 20 жовтня 2022 року у справі №240/5983/22.
Як убачається зі змісту прохальної частини позову, позивач оскаржує саме бездіяльність відповідачів щодо обчислення та виплати йому в заниженому розмірі грошового забезпечення. Проте, бездіяльність є пасивною формою поведінки. Натомість, відповідачами здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомог на вирішення соціально-побутових питань, однак у зменшеному розмірі.
Ураховуючи наведене суд уважає, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправними дій відповідачів.
При цьому, суд указує, що механізм фінансового забезпечення, зокрема, військових частин Збройних Сил України, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 (далі - Правила).
Пунктом 1.5 розділу 1 цих Правил закріплено, що військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив.
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Зазначений пункт Правил містить положення, згідно яких первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та ніші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Аналіз наведених положень, дає підстави для висновку, що обов'язком відповідача-1 є підготовка та організація оформлення документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини, у тому числі в частині нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців такої, а обов'язком відповідача-2 забезпечення виплати відповідних сум.
З огляду на наведене, з урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання В/ч НОМЕР_1 здійснити з 15 травня по 03 липня 2022 року провести перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум, В/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок, а В/ч НОМЕР_1 на підставі такого перерахунку виплату за період з 04 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IХ станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум.
Ураховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 15 травня по 03 липня 2022 року грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 15 травня по 03 липня 2022 року грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 04 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IХ станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 04 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IХ станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести виплату ОСОБА_1 з 04 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2022 році, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IХ станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
21.03.25