про залишення позовної заяви без розгляду
21 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/3434/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вичнити дії,
встановив:
ОСОБА_1 11.02.2025 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області, щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористані щорічних оплачуваних відпусток при звільненні, за 2008 рік - 30 діб, за 2009 рік - 30 діб, за 2010 рік- 30 діб, за 2011 рік- 21 діб, за 2012 рік- 30діб, за 2013 рік- 4 доби, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 12 листопада 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористані щорічних оплачуваних відпусток при звільненні за 2008 рік - 30 діб, за 2009 рік - 30 діб, за 2010 рік - 30 діб, за 2011 рік - 21 діб, за 2012 рік - 30діб, за 2013 рік- 4 доби, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 12 листопада 2023 року.
Суддя своєю ухвалою від 12.02.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 26.02.2025 надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви буз розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року постановлено залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
До суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказує, що про порушення своїх прав дізнався після отримання 30.01.2025 відповіді від Головного управління Національної поліції в Житомирській області за №25249-2025 від 28.01.2025 та відповідь від 30.01.2025 №27229-20285, а тому строки звернення до суду не порушені.
Суд, розглянувши клопотання позивача, зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм випливає, що строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Під “поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Як вбачається зі змісту наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.11.2023 №575 о/с, він містить інформацію щодо компенсації невикористаної ОСОБА_1 відпустки із конкретизацією періодів, а саме: за 2015 рік, за 2019 рік, за 2022 рік та за 2023 рік.
Отже, отримавши наказ від 10.11.2023 №575 о/с позивач мав реальну можливість дізнатись про порушені права, за захистом яких він звернувся у даній адміністративній справі.
Однак, з позовом щодо виплати грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористані щорічних оплачуваних відпусток при звільненні, за 2008 рік - 30 діб, за 2009 рік - 30 діб, за 2010 рік- 30 діб, за 2011 рік - 21 діб, за 2012 рік- 30діб, за 2013 рік- 4 доби, ОСОБА_1 звернувся лише 11.02.2025.
Суд вважає, що отримання позивачем відповіді Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 28.01.2025 та від 30.01.2025 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем не наведено.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вичнити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук
21.03.25