20 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/638/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
установив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач, Академія) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) витрат, пов'язаних з його утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 35182,07 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач по закінченню навчання не відпрацював встановленого законодавством терміну, а тому у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, яке в добровільному порядку не сплачено.
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Копія зазначеної ухвали, направлена відповідачу за вказаною адресою, повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З метою повідомлення відповідача, відповідно до положень частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 17 лютого 2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про відкриття провадження у справі та її розгляд.
Також, відповідача за номером телефону, що зазначений у позовній заяві, повідомлено про відкриття провадження у справі, що підтверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою.
За таких обставин судом ужиті всі передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи.
Однак, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що наказом начальника Національної академії від 03 серпня 2024 року №34-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
З 03 серпня 2024 року відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 03 серпня 2024 року №271(по стройовій частині).
03 серпня 2024 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.
Згідно з пункту 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утримання у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
28 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів через небажання продовжувати навчання ( за власним бажанням).
Наказом начальника Національної академії від 03 грудня 2024 року №118-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 відповідно до частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктів 36, 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пунктів 3.2, 3.8 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, достроково розірвано контракт про проходження військової служби.
Також наказом начальника Національної академії від 03 грудня 2024 року №439 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії за період з 03 серпня 2024 року по 03 грудня 2024 року в сумі 35182,07 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком №69 сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Академії складає 35182,07 грн.
З указаним розрахунком відповідач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис на розрахунку.
У зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №№2232-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2232-ХІІ), початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно до частини 10 статті 25 названого Закону, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини 5 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
На реалізацію наведеної бланкетної норми Урядом 12 липня 2006 року прийнято постанову №964, якою затверджений Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964).
Пунктами 3 та 4 названого Порядку визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 6 Порядку №964 відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
На виконання пункту 3 Порядку №964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Відповідно до пункту 1 (абзац 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету, і відповідачем останній взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Згідно пункту 3 Контракту курсант добровільно бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту, або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).
Отже, після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Таким чином, відповідач несе зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
На час розгляду справи доказів відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відповідачем не надано.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у розмірі 35182,07 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, перевіряючи наявність у позивача права на звернення до суду з цим позовом, суд констатує дотримання ним тридцяти денного строку звернення до суду, з огляду на ознайомлення відповідача з довідкою розрахунком 03 грудня 2024 року та подання позовної заяви 03 січня 2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 35182 (тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят дві) гривень 07 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
20.03.25