21 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/7943/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» середньої заробітної плати(доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 і 2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провести призначення, нарахування та доплату пенсії з 03.01.2024 з урахуванням для призначення пенсії, середньої заробітної плати(доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 і 2023 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі його заяви відповідачем була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, розмір його пенсії був розрахований відповідачем із застосуванням середньомісячного заробітку за 2014-2016 роки. Оскільки при призначені пенсії по інвалідності застосовано середній заробіток за 2014-2016, звернувся до відповідача із заявою. На свою заяву позивач отримав відповідь, що його переведено на пенсію згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чинним законодавством не передбачено.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що оскільки подана позивачем заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, то пенсійним органом правомірно застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Ухвалою суду зупинено провадження в адміністративній справі № 240/7943/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №500/4386/22.
Ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі № 240/7943/24.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що сторонами не заперечується.
З 03.01.2024 позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують призначенню пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На заяву позивача відповідач надіслав лист, в якому зазначено, що позивача переведено на пенсію по інвалідності. Застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 - 2023 роки у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону, чинним законодавством не передбачено.
Позивач, не погодившись із такими діями відповідача та вважаючи, що має усі підстави для застосування при обчисленні пенсії середньої заробітної плати та врахування при призначенні пенсії заробітної плати за період 2021-2023 роки, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями частини 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У даних спірних правовідносинах мало місце призначення іншої пенсії (пенсії по інвалідності), а тому, суд вважає, що має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
У ході судового розгляду встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто вид пенсії, який передбачає інші підстави та порядок призначення.
Пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV позивачу призначено 03.01.2024, тобто звернувшись до відповідача про призначення такої пенсії, позивач використав право на призначення такої пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, шляхом переходу з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону №1788-XII та у подальшому при розрахунку пенсії за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, пенсії за вислугою років за іншим Законом.
Таким чином, при призначенні позивачу 03.01.2024 пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №200/1478/24 (провадження № К/9901/19962/18).
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії відповідно до Закону №1788-ХП, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію відповідно до Закону №1058-1V, має місце саме призначення пенсії, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії по інвалідності на підставі Закону №1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити з 03.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
21.03.25