Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 березня 2025 року Справа№200/270/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (адреса вулиця Академічна,25, місто Краматорськ, Донецька область, 84333, ЄДРПОУ 40109058) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.12.2024 № 2107 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03.01.2025 № 3 о/с «По особовому складу»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області з 04 січня 2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення (в тому числі премія) за час вимушеного прогулу з дня звільнення;
- звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції були висновки службового розслідування, в яких відповідач констатував допущення позивачем дисциплінарного проступку та не врахував фактичні обставини події. Вказує на те, що позивач не був ознайомлений з наказом № 1939 про призначення службового розслідування. Зазначає, що матеріали службового розслідування містять лише докази відмови позивача від виконання бойового завдання в обсягах, визначених у наказі № 21. При цьому, відповідач, формуючи Висновок службового розслідування, не врахував, що неможливість позивача виконати наказ пов'язана з перебуванням його на стаціонарному лікуванні. Вважає, що відповідачем під час призначення, проведення службового розслідування, затвердження Висновку не дотримано вимог закону щодо своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку. Дисциплінарною комісією під час складання та підписання Висновку та начальником ГУНП в Донецькій області під час його затвердження не враховано, що причиною відмови Позивача від виконання бойового завдання є необхідність отримання ним медичної допомоги.
З наведених підстав вважає оскаржувані накази таким, що підлягають до скасування та, як наслідок, просить поновити позивача на посаді та стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року клопотання Головного управління Національної поліції в Донецькій області задоволено. Продовжено Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №200/270/25 - до 20 лютого 2025 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову.
Зазначає, що 04.12.2024р. о 12:00 на місці дислокації БПОП(с) в м. Краматорськ Донецької області командир роти №1 БПОП(с) старший лейтенант поліції ОСОБА_3 довів до поліцейських батальйону, а саме до: інспектора взводу № 1 роти № 2 БПОП(с) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу № 2 роти № 1 БПОП(с) майора поліції ОСОБА_4 , інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП(с) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП(с) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 1 роти № 1 БПОП(с) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПОП(с) старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , наказ БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 04.12.2024 № 21, відповідно до якого 04.12.2024 з 18:00 поліцейські ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 будуть задіяні до бойового чергування на спостережному пункті «Орландо» біля н.п. Леонідівка Бахмутського району Донецької області задля забезпечення переходу до оборони з повним виконанням заходів маскування, інженерного забезпечення, бойової охорони, недопущення виявлення особового складу аеророзвідкою противника, з використанням вибухових та невибухових загороджень з їх вогневим контролем. Ознайомившись з наказом ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомили, що готові виконувати наказ, ОСОБА_9 повідомив, що на даний час виконати наказ не готовий у зв'язку із біллю у спині та необхідністю відвідування лікарні. Ознайомившись із наказом БПОП(с), ОСОБА_9 письмово на зворотній стороні наказу здійснив запис «Ознайомлений. Від наказу не відмовляюсь, але у зв'язку із станом здоров'я не можу виконати бойове завдання. Болі у спині так як маю протрузії, та на даний час потребую консультацію лікаря, так як німіють руки та сильний спинний біль».
На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 04.12.2024 № 581 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків. Наказом ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2107 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання» до останнього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. У зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом ГУНП в Донецькій області від 03.01.2025 №3 о/с з 03 січня 2025 року звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Відповідач наполягає на тому, що службове розслідування відносно позивача було проведено належним чином.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що відповідно до Виписки № 24/0255 із медичної картки стаціонарного хворого, сформованої ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», Позивач у період з 04.12.2024 по 16.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з основним діагнозом «Вертеброгенна люмбоішіалгія праворуч, цервікобрахіалгія ліворуч, на тлі розповсюдженого остеохондрозу хребта, ускладненого спондилоартрозом, S-подібним скаліозом хребта. Протрузіями МХД Т2- 3, Т6-7, Т10-11, больовим, м'язово-тонічним, корінцевим сіндромами,статико-динамічними порушеннями хребта, ст. загострення». Наявність зазначеного захворювання у позивача підтверджується консультаційними висновками спеціалістів: лікаря-невропатолога (від 10.12.2024) та лікаря-невролога (від 17.12.2024). У період з 17.12.2024 по 31.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікування у реабілітаційному відділенні КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міськради. Таким чином, з 04.12.2024 (у тому числі станом на 17-00 годину, 18-00 годину, коли за наказом №21 позивач повинен був з'явитися на точку «КАРАВАН» та «СП ОРЛАНДО») позивач перебував на стаціонарному лікуванні та фізично не міг виконати наказ №21 в цій частині. Вважає, що матеріали службового розслідування містять лише докази відмови позивача від виконання бойового завдання в обсягах, визначених у наказі № 21.
При цьому, на думку позивача, відповідач, формуючи Висновок службового розслідування, не врахував, що неможливість позивача виконати наказ пов'язана з перебуванням його на стаціонарному лікуванні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , наказом ГУНП в Донецькій області «По особовому складу» від 29.03.2019 №126 о/с призначений дільничим офіцером поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Краматорського відділу поліції.
Наказом ГУНП в Донецькій області «По особовому складу» від 20.01.2021 №41 о/с ОСОБА_1 призначений дільничим офіцером поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Краматорського районного управління поліції.
Наказом ГУНП в Донецькій області «По особовому складу» від 19.09.2022 №413 о/с ОСОБА_1 призначений старшим дільничим офіцером поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Краматорського районного управління поліції.
Наказом ГУНП в Донецькій області «По особовому складу» від 18.06.2024 №283 о/с ОСОБА_1 призначений інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління національної поліції в Донецькій області, з посадовим окладом 2400 гривень та установити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 %, звільнивши його з посади старшого дільничого офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції превенції Краматорського районного управління поліції (за власною ініціативою).
04.12.2024 наказом ГУНП в Донецькій області №21 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» вирішено:
1. Командиру роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_15 (0184443) у взаємодії з особовим складом 5 батальйону спеціального призначення 12 бригади спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної гвардії України в районі с. Леонідівка Бахмутського району Донецької області організувати та здійснювати бойове чергування особовим складом батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області, не допустити випадків самовільного залишення позиції, забезпечити своєчасне реагування на загрозу і зміни в оперативній обстановці, на позиції «СП ОРЛАНДО» за координатами системи MGRS (______);
2. 04.12.2024 на позиції «СП ОРЛАНДО»:
1) з 18 год. 00 хв. 04.12.2024 задіяти до бойового чергування, забезпечити перехід до оборони з повним виконанням заходів маскування, інженерного забезпечення, бойової охорони, недопущення виявлення особового складу аеророзвідкою противника, із використанням вибухових та невибухових загороджень з їх вогневим контролем, поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області:
- старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128060), інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області;
2)поліцейському батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 :
- до 18 год. 00 хв. 04.12.2024 зайняти позицію «СП ОРЛАНДО» за координатами системи MGRS (______) в районі с. Леонідівка Бахмутського району Донецької області;
- обладнати вогневу позицію в інженерному відношенні, підготувати запасні та тимчасові вогневі позиції з урахуванням ведення вогню у сторону флангів і в тил;
- створити системи вогню, мінно-вибухових загороджень, протитанкової оборони, захисту від FPV-дронів, систему спостереження;
- провести заходи маскування позиції з урахуванням пори року та маскувальних властивостей місцевості, усунути демаскуючі ознаки вогневих позицій;
- своєчасно виявляти засоби повітряної розвідки ворога та знищувати їх, не допускати ведення противником повітряної розвідки;
- зосередити основні зусилля на недопущенні вклинення та прориву противника в районі оборони, стійкому утриманні зайнятих позицій;
- виявляти та знищувати противника наявними вогневими засобами, наносити йому максимальних втрат, не допускати просування противника у глибину оборони;
- забезпечити своєчасне реагування на загрози і зміни в оперативній обстановці;
- дотримуватись заходів безпеки під час виконання бойового завдання;
- не допускати самостійного відступу або відходу з позиції без дозволу командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області.
- висування на позицію здійснити в засобах індивідуального захисту, шоломі, бронежилеті, із штатною зброєю, засобами радіозв'язку, засобами тактичного обладнання, двома комплектами боєприпасів до штатної зброї, індивідуальною аптечкою, протигазом, запасом їжі (сухпай) та питної води з розрахунком на п'ять діб.
- виїзд на визначену позицію здійснити 04.12.2024 о 17 год. 00 хв. з вихідної точки «КАРАВАН» за координатами системи МОК8 () міста Костянтинівка Донецькій області на спеціальному броньованому автомобілі «Козак-5» бортовий номер 236.
12. Особовому складу батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області, залученому до виконання бойових (спеціальних) завдань та бойового чергування:
- бути готовим до виконання бойових завдань з моменту отримання даного наказу;
- обмежити коло осіб, ознайомлених з вимогами цього наказу;
- здійснювати ознайомлення із запланованими заходами бойових (спеціальних) завдань виключно виконавців завдань;
- заборонити надання інформації стороннім особам стосовно чисельних, часових, просторових показників та змісту поставлених бойових (спеціальних) завдань.
13. Порядок організації управління підрозділами батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області під час виконання бойових (спеціальних) завдань здійснювати з командного пункту, розташованого в місті Костянтинівка Донецької області.
ОСОБА_1 письмово на зворотній стороні наказу здійснив запис «Ознайомлений. Від наказу не відмовляюсь, але у зв'язку із станом здоров'я не можу виконати бойове завдання. Болі у спині так як маю протрузії, та на даний час потребую консультацію лікаря, так як німіють руки та сильний спинний біль».
04.12.2024 лікарем ОСОБА_16 складено консультативний висновок профілактичного огляду ОСОБА_1 , за висновком якого встановлено: Вертеброгенна торакалгія. (за даними МРТ ГВХ, ПКВХ - може виконувати бойове завдання.
04.12.2024 наказом ГУНП в Донецькій області №1939 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .
Позивач ознайомлений із наказом №1939 від 04.12.2024, що підтверджується його особистим підписом на пам'ятці (витяг з Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 04.12.2024 № 581 о/с, відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 від 13.12.2024 дисциплінарна комісія вважала би:
- службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , закінчити;
- за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, відносно інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128060) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У вказаному висновку службового розслідування зазначено, що під час службового розслідування була отримана інформації з бази Пенсійного фонду України «Портал електронних послуг» щодо перебування ОСОБА_2 на лікарняних, а саме: з 18.10.2021 по 22.10.2021, з 21.05.2024 по 25.05.2024, з 22.11.2024 по 01.12.2024 із діагнозом «Бронхіт», з 04.12.2024 по теперішній час із діагнозом «Вертеброгенна люмбоішиалгія поперекового та грудного відділів, больовий, м'язово-тонічний синдроми». Виходячи з вищенаведеного, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_9 , свідомо, маючи при собі протоколи обстежень МРТ ПКВХ та ГВХ, з 06.08.2024 до 04.12.2024 не звертався до лікаря із проблемами зі спиною, а тільки після отримання бойового (спеціального) завдання задля уникнення його виконання почав скаржитись на свій стан здоров'я та проходити лікування, хоча планував звертатись до лікаря лише 06.12.2024.
Дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивача.
Також у вказаному висновку службового розслідування вказано, що в діях інспектора взводу № 1 роти № 2 БПОП(с) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, однак відповідно до діючого законодавства України, надання оцінки діям працівників правоохоронних органів віднесено до компетенції Державного бюро розслідувань, у зв'язку з чим 04.12.2024 на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, в порядку ст. 214 КПК України спрямовано повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення.
Наведені факти поведінки ОСОБА_2 не сприяють формуванню позитивного іміджу серед поліцейських ГУНП в Донецькій області та, більш того, створюють серед них наслідки, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію поліцейських та Національної поліції в цілому.
Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2107 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та його покарання» вирішено за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 1, 4 ч. 3 ст, 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійного виконання службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, стосовно інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128060) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У вказаному наказі, серед іншого, зазначено, що на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 04.12.2024 № 1939 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_9 , перебуваючи в складі батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в області, відповідно до наказу БПОП(с) ГУНП в Донецькій області від 04.12.2024 № 21 з 18:00 04.12.2024 повинен був бути задіяним до бойового чергування на спостережному пункті «Орландо» поблизу н.п. Леонідівка Бахмутського району Донецької області задля забезпечення переходу до оборони з повним виконанням заходів маскування, інженерного забезпечення, бойової охорони, недопущення виявлення особового складу аеророзвідкою противника, з використанням вибухових загороджень з їх вогневим контролем. 04.12.2024 зазначений поліцейський, будучи належним чином ознайомленим з вищевказаним наказом, відмовився від його виконання, у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, а саме болем у спині.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 13.12.2024 № 596 о/с «Про допуск до виконання службових обов'язків» вирішено: з 13.12.2024 допустити до виконання службових обов'язків за займаною посадою інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128060).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 03.01.2025 № 3 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0128060) - інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області зі служби в поліції з 03 січня 2025 року за підпунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстава - наказ Головного управління Національної поліції в Донецької області від 31.12.2024 №2107.
Відповідно до результатів огляду № 8524415 позивач, 04.12.2024 о 14:16 звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», причина звернення: загальні: біль в поперековому відділі хребта, біль в грудному відділі хребта. Опорно-рухова система: обмеження рухів, біль в спині. Діагноз: Вертеброгенна люмбоішиалгія поперекового та грудного відділів, больовий, м'язово-тонічний синдроми. Рекомендації лікаря: стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні.
Відповідно до виписки № 24/0255 із медичної картки стаціонарного хворого, сформованої ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», позивач у період з 04.12.2024 по 16.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з основним діагнозом «Вертеброгенна люмбоішіалгія праворуч, цервікобрахіалгія ліворуч, на тлі розповсюдженого остеохондрозу хребта, ускладненого спондилоартрозом, S-подібним скаліозом хребта. Протрузіями МХД Т2- 3, Т6-7, Т10-11, больовим, м'язово-тонічним, корінцевим сіндромами, статико-динамічними порушеннями хребта, ст. загострення».
Також до суду надані відповідні консультативні висновки спеціалістів: лікаря-невропатолога від 10.12.2024 та лікаря-невролога від 17.12.2024.
Відповідно до виписки №7681 із медичної картки стаціонарного хворого реабілітаційного відділення, сформованої КП «Міська лікарня №3» Краматорської міськради позивач у період з 17.12.2024 по 31.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у реабілітаційному відділенні з основним діагнозом «Хронічна вертеброгенна (остеохондрох, спондилоартроз, протрузії МХД С3-С7, екструзії МХД С4-С6 до 4,5 мм, відносним стенозом хребтового каналу, копмресією дурального мішку - МРТ 11.12.2024) цервікальна радикулопатія з больовим, м'язово-тонічним, корінцевим синдромами, тривале загострення. Грудо-поперековий остеохондроз, ускладнений спондилоартрозом, S-подібним сколіозом, статико-динамічними порушеннями.
Крім того, до суду надані:
- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного)хворого №3765 про перебування позивача з 08.08.2024 по 20.08.2024 на стаціонарному лікуванні ДУ «ТМО МВС України по м. Києву та Київській області»;
- протокол магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта від 06.08.2024;
- протокол магнітно-резонансної томографії грудного відділу хребта від 06.08.2024;
- магнітно-резонансна томографія шийного відділу хребта від 11.12.2024.
ГУНП в Донецькій області надало до суду довідку Управління фінансового забезпечення бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області від 29.01.2025 № 51 про середній розмір грошового забезпечення за останні два місяці що передували звільненню ОСОБА_1 , в якій зазначено, що нарахування виплат за листопад 2024 року (30 діб) становить 30380,84 грн. Нарахування виплат на грудень 2024 року (31 доба) становить 8766,77 грн. Зазначено, що середньомісячний розмір грошового забезпечення складає 19573,81 грн (із розрахунку (30380,84 грн + 8766,77 грн)/ 2 місяці); середньоденний розмір грошового забезпечення складає 641,76 грн (із розрахунку (30380,84 грн + 8766,77 грн)/ (30 діб + 31 доба)).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Як визначено пунктом 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, порушення якої інкриміновано позивачу, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
За змістом пункту 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
Як визначено положеннями частин першої-другої, п'ятої-шостої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно частин третьої-сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Відповідно частин другої-третьої, п'ятої-шостої статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Відповідно частини першої статті 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Аналогічна правова позиція з вказаного питання, викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22.
Згідно вимог ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини. У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов'язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 30 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.
У свою чергу, неврахування права особи на участь у процесі службового розслідування та прийняття рішення про застосування відповідачем дисциплінарного стягнення, не ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування не може бути самостійною правовою підставою для звільнення відповідача від дисциплінарної відповідальності за наявності обставин, які вказують на скоєння дисциплінарного проступку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 по справі № 300/1406/19.
Як вже було визначено вище, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п. 2.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян № 455 від 13.11.2001, у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.
В той же час, пунктом 2 “Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього» затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 328 від 17.04.2019 року визначено, що листок непрацездатності - оформлений і виданий в порядку, визначеному МОЗ, за погодженням з Мінсоцполітики та Фондом соціального страхування та зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності в Реєстрі документ, що засвідчує тимчасову втрату працездатності та є єдиною підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.
Відповідно до виписки № 24/0255 із медичної картки стаціонарного хворого, сформованої ДУ «ТМО МВС України по Луганській області», позивач у період з 04.12.2024 по 16.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з основним діагнозом «Вертеброгенна люмбоішіалгія праворуч, цервікобрахіалгія ліворуч, на тлі розповсюдженого остеохондрозу хребта, ускладненого спондилоартрозом, S-подібним скаліозом хребта. Протрузіями МХД Т2- 3, Т6-7, Т10-11, больовим, м'язово-тонічним, корінцевим сіндромами,статико-динамічними порушеннями хребта, ст. загострення».
Таким чином, в контексті даного спору суд погоджується з тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що вказують на поважність неприбуття позивача для виконання бойового завдання з 18 год. 00 хв. 04.12.2024. Крім того, позивач після ознайомлення з наказом ГУНП в Донецькій області №21 від 04.12.2024 повідомив про неможливість виконання бойового завдання, у зв'язку зі станом здоров'я
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку №893).
Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Поряд з цим, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Положення №893) установлено, що член дисциплінарної комісії для з'ясування питань, пов'язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.
У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Крім того, як вже було зазначено вище, дисциплінарним проступком визнається саме протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Разом з цим обставина, за якою позивачем нібито вчинений дисциплінарний проступок, а саме: погіршення фізичного стану, не вказує на достатність складу дисциплінарного проступку з боку саме наявності протиправної вини в діях або бездіяльності, а навпаки, взагалі виключає цю складову.
Таким чином, суд вважає, що неможливість позивача 04.12.2024 прибути для виконання бойового завдання через подальшу госпіталізацію не є відмовою виконувати наказ, а відтак не є і дисциплінарним проступком в цілому.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.12.2024 № 2107 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання» є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 48 Закону №580-VIII визначено, що звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Судом встановлено, що позивача звільнено наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03.01.2025 № 3 о/с «По особовому складу».
Враховуючи те, що наказ про визначення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення визнано судом протиправним, скасуванню також підлягає наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03.01.2025 № 3 о/с «По особовому складу», яким саме і реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Як визначено частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо поновлення позивача на посаді, слід зазначити наступне.
Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Отже, з викладених норм Конституції України вбачається, що одним із принципів дії правової системи в Україні визначено принцип верховенства права та встановлено, що права і свободи можуть бути обмежені виключно у випадках, передбачених Конституцією України, а саме, у разі введення воєнного або надзвичайного стану.
Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Волков проти України", звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням встановленого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на займаній посаді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність поновити на службі в Національній поліції в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області з 04 січня 2025 року (наступний після звільнення робочий день).
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі по тексту - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено “Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських».
Пунктом 6 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа №805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.
Згідно з довідкою ГУ НП в Донецькій області від 29.01.2025 № 51 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 641,76 грн.
Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 04.01.2025 (оскільки останнім днем служби позивача було 03.01.2025) по дату постановлення рішення у справі 20.03.2025, який налічує 75 календарних дні.
На користь позивача суд присуджує середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2025 по 20.03.2025 в сумі 48132,00 грн. (641,76х75) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов'язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (адреса вулиця Академічна, 25, місто Краматорськ, Донецька область, 84333, ЄДРПОУ 40109058) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.12.2024 № 2107 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та його покарання».
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03.01.2025 № 3 о/с «По особовому складу».
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області з 04 січня 2025 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2025 по 20.03.2025 в сумі 48132,00 грн. з відрахуванням з цієї суми обов'язкових податків і зборів.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині сплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 березня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова