20 березня 2025 рокуСправа №160/4866/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 09.04.1964року до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 02.09.2002 по 11.12.2020, та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом та день призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії відповідача порушують право позивача на належний розмір пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії.
Відповідач отримав ухвалу та позовну заяву через підсистему «Електронний Суд» 20.02.2025 та 14.02.2025 відповідно, проте правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 10.04.2024.
Позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати їй пенсію із зарахуванням до спеціального стажу в сфері охорони здоров'я згідно пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності з з 02.09.2002 по 11.12.2020 та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Відповідач листом від 05.11.2024 «Про розгляд звернення» повідомив позивача, що з 10.04.2024 позивач отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058).
Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788), і мають страховий стаж, зокрема, жінки 30 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначені пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, страховий стаж на посадах, що дає право на грошову допомогу. зараховується в календарному обчисленні. До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788, що передбачені Переліком закладів, установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909). За документами електронної пенсійної справи позивача, стаж роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788, складає 18 років 7 місяців 17 днів (зарахований по 31.03.2024).
Враховуючи викладене, право на виплату грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058, у позивача відсутнє. Додатково повідомлено, що розділом 1. Освіта Переліку № 909 посада "методист" не передбачена. Зарахування роботи за сумісництвом для обчислення страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, законодавством не передбачено.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як передбачено п.7-1розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок №1191).
Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Згідно п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Як встановлено судом, вихід на пенсію саме з посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, а також неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії відповідачем не заперечується та не є спірним у справі.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.08.1986 позивача:
- запис №9 - 02.09.2002 - прийнята на посаду методиста інспекторсько-методичної служби Криничанського відділу освіти. При цьому за сумісництвом викладала географію в Червонопромінській СШ (запис №10);
- запис №11 - 14.06.2008 - переведена на посаду методиста районного методичного кабінету при відділі освіти Криничанської районної державної адміністрації;
- запис №12 - 18.08.2010 - звільнена з посади методиста районного методичного кабінету при відділі освіти Криничанської районної державної адміністрації;
- запис №13 - 19.08.2010 - призначена на посаду начальника відділу освіти Криничанської РДА;
- запис №14 - прийняла присягу державного службовця;
- запис №15 - 09.12.2010 - звільнена з посади за угодою сторін;
- запис №16 - 10.12.2010 - призначена методистом районного методичного кабінету при відділі освіти;
- запис №17 - 01.02.2013 - переведена на посаду завідуючої районним методичним кабінетом при відділі освіти Криничанської райдержадміністрації;
- запис №18 - 24.10.2013 - переведена на посаду методиста районного методичного кабінету;
- запис №19 - 14.04.2014 - присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель - методист»;
- запис №20 - 15.09.2014 - переведена на посаду завідуючої районним методичним кабінетом;
- запис №21 - 11.12.2020 - звільнена з посади вчителя географії Промінського закладу ЗСО І-ІІ ступенів;
- запис №22 - 11.12.2020 - звільнена у зв'язку з ліквідацією районного методичного кабінету при секторі освіти, молоді та спорту Криничанської РДА.
Відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у листі від 05.11.2024 послалось на недостатній страховий стаж, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
За позицією відповідача не підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на виплату одноразової допомоги, відповідно до згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи позивача за сумісництвом та на посаді методиста, оскільки така посада не передбачена в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право па пенсію за вислугу років.
Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада методиста не зазначається у Переліку № 909.
Приписами ст.45 Закону України "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу. Педагогічною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посада "методист" включена до переліку посад педагогічних працівників.
Таким чином, у вказаному Переліку посада методиста віднесена до посад педагогічних працівників, а тому період перебування на такій підлягає зарахуванню до спеціального стажу у розумінні п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Пи цьому, судом встановлено, позивач згідно записів її трудової книжки в оскаржуваний період роботи перебувала на посаді методиста.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 442/456/17 звернула увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245). Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.
Приписами п.4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 "Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України "Про освіту", частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту", визначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
Виходячи з зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді викладача до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
Враховуючи, що позивачка періоду з 02.09.2002 по 11.12.2020 працювала на посаді методиста, що є педагогічною посадою, суд дійшов висновку, що вказаний період роботи, слід зарахувати до спеціального стажу, який дає право позивачу на призначення пенсії за вислугу років як педагогічному працівнику.
Отже зібраними у справі доказами підтверджується обставини щодо наявності у позивача спеціального стажу в обсязі понад 30 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення",
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій неодноразово висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17, у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 234/13835/17, від 28.02.2019 у справі № 718/2293/16-а, від 05.03.2019 у справі № 686/9307/17, від 12.03.2019 року по справі № 647/514/17, від 13.03.2019 по справі № 602/958/16-а, від 19.03.2019 по справі №466/5637/17, згідно з якою право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій в першу чергу пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Суд наголошує, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку вона працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні.
Отже, позивач підпадає під дію п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є протиправною.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2425,00 грн, згідно з квитанцією № 0.0.4174108859.1 від 07.02.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з однією вимогою немайнового характеру, відтак, належна сума судового збору за подання цього позову складає 1211,20 грн.
Відтак, надмірно сплачені кошти за подання цього позову у розмірі 1213,80 грн можуть бути повернуті позивачем на підставі відповідної заяви.
Таким чином, з урахуванням прийнятого судом рішення, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті позивачу грошової допомоги та зарахуванню періоду роботи з 02.09.2002 по 11.12.2020 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 02.09.2002 по 11.12.2020, та нарахувати і виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом та день призначення пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 20.03.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна