21 березня 2025 рокуСправа №160/34529/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
30.12.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), у якій, з урахуванням заяви від 04.02.2025, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заяви від 19.10.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі заяви від 19.10.2024;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 18.10.2024 №990, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з його призовом на військову службу, з огляду на те, що станом на момент призову він не пройшов належним чином ВЛК, у зв'язку із чим ним була подана відповідачу відповідна заява про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024, яка відповідачем була грубо проігнорована та залишена без розгляду та на неї не надано жодної відповіді, тому він звернувся до суду із цим позовом. Позивач вказує, що не взявши до уваги та повністю проігнорувавши його заяву про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024 відповідач-1 протиправно здійснив незаконну мобілізацію позивача, тобто особи, яка не пройшла належним чином ВЛК та начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 оформив наказ, відповідно до якого позивача ОСОБА_1 призвано з 21.10.2024 та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку, які призвані і відправленні в склад в/ч НОМЕР_1 . А згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №305 солдата ОСОБА_1 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 21 жовтня 2024 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважати таким, що з 21 жовтня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2470 гривень на місяць, шпк «солдат». Відтак, на момент винесення начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 наказу про мобілізацію ОСОБА_1 , відповідно до вимог п.72 Порядку №560, позивач мав право на направлення для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області на підставі заяви про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте, відповідачем-1 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин. Зважаючи на те, що призов позивача здійснено протиправно, для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.
Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію довідки (постанови) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.10.2024 відносно ОСОБА_1 .
Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» (дата наказу невідома), щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №305 по стройовій частині.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
21.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у справі №160/34529/24 залишено без задоволення.
30.01.2025 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 23.10.2024 року за вх. №21211 ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав заяву позивача про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024. 29.10.2024 за вих. №15892 заявнику ОСОБА_2 було надіслано відповідь, в порядку Закону України «Про звернення громадян», про неможливість направлення заявника для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області або за місцем реєстрації при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області у зв'язку з відсутністю таких повноважень та підстав для переогляду. Разом з тим було доведено, що військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно з п. 2.5.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони №402 від 14.08.2008р. (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (надалі Положення №402), є позаштатною постійно діючою ВЛК. Для оскарження дій (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних ТЦК та СП подаються до обласних ТЦК та СП (ВЛК). Відповідно до п. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 розділу II Положення №402. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_11 до військово-лікарської комісії вищого рівня, у передбаченому Положенням №402 порядку, а саме до обласної військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_12 . Вказано про пропуск строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про зарахування до списків особового складу частини НОМЕР_1 . Відповідачем-1 зазначено, що громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , написав/підписав та подав територіальному центру комплектування та соціальної підтримки заяву про взяття на військовий облік військовозобов'язаних (вx. №4679 від 18.10.2024), був направлений на проходження медичного огляду (№2304 від 18.10.2024р.) військово-лікарською комісією, за висновком якої (довідка ф4 №248/2084 від 18.10.2024р.) підлягає призову на військову службу під час мобілізації, подав заяву про видачу військового квитка (вx.№20913 від 18.10.2024р.). Зі скаргами/заявами до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався. На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2024 №990 направлений для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди НОМЕР_3 . На території ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою недопущення витоку інформації з обмеженим доступом (запису інформації у будь-якій формі, ведення фото/відео зйомки, тощо) особисті засоби стільникового зв'язку та не обліковані інші електронні засоби, які мають функції запису фото-, відео- та аудіоінформації, визначення геолокації та функції підключення до мережі Інтернет здаються на тимчасове зберігання черговому по РТЦК та СП у вимкненому стані. Тому, по прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_1 (другого відділу) відвідувачі здають свої засоби мобільного зв'язку на тимчасове зберігання черговому по ІНФОРМАЦІЯ_7 у вимкненому стані. Відповідач-1 вважає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 дотримано вимог законодавства щодо призову на військову службу під час мобілізації позивача.
04.02.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що твердження відповідача-1 про те, що позивачу 29.10.2024 за вих. № 15892 було надіслано відповідь на його заяву має бути судом відхилене як недоведене, та як таке що не підтверджується жодним належним доказом. Таким доказами має бути, зокрема, рекомендований або цінний лист з повідомленням про вручення листа та описом (в якому вказується, що саме відправляється, в скількох примірниках і на скількох сторінка) та поштовими квитанціям на підтвердження відправки. На переконання позивача, долучені до відзиву відповідь на заяву від 29.10.2024 за вих. № 15892, так само як й відповідь на адвокатський запит від 30.11.2024 за вих. № 20046 створені відповідачем-1 штучно, заднім числом, лише після подання позивачем адміністративного позову, та нікому не надсилалися. Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду вирішується виключно керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та в даному випадку таке рішення мало ми бути прийняте начальником ІНФОРМАЦІЯ_13 . Проте, заява позивача від 19.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_13 була проігнорована, що є об'єктивним фактом бездіяльності відповідача-1. Ознайомившись із додатками долученими відповідачем-1 до відзиву, а саме: довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_14 від 18.10.2024 р. за № 248/2084, заява про взяття на військовий облік від 18.10.2024 р., заява про видачу військового квітка військовозобов'язаного від 18.10.2024 р., позивач вказує, що не підписував жодний з зазначених документів, та ставить під сумнів відповідність поданих копії зазначених документів оригіналу. Вказує на відсутність пропуску строку звернення до суду, оскільки з оскаржуваним наказом відповідача-1 від 18.10.2024 за №990 позивач мав можливість ознайомитися у якості додатків до відзиву, лише після отримання відзиву на адміністративний позов. Як було зазначено в позові, 19.10.2024 близько16:00 год. працівники ТЦК та СП повідомили ОСОБА_1 про те що його відправляють до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з чим він не погодився та він зателефонував своїй цивільній дружини ОСОБА_3 та повідомив, що його насильно, без його волі тримають у ТЦК та СП та просив викликати поліцію. Дружина одразу викликала поліцію зі скаргою про незаконне утримання, про що написала відповідну заяву. На дану заяву працівники поліції приїхали до приміщення ТЦК та СП, де утримувався ОСОБА_1 , та взяли в нього письмові пояснення, та не вчинивши більше жодних дій щодо його звільнення, поїхали. Саме ці факти та обставини підтверджується змістом довідки Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.11.2024.
04.02.2025 представником позивача подані до суду клопотання про зміну предмету позову, про призначення експертизи, про витребування додаткових доказів та про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 15.01.2025 відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов з додатками та копія ухвали від 15.01.2025 отримані відповідачем-2 в системі «Електронний суд» 30.12.2024 та 15.01.2025 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем-2, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 .
Позивачем в позовній заяві зазначені наступні обставини справи: 18 жовтня 2024 року близько 12:00 годин громадянин ОСОБА_1 рухався на автомобілі з с. Росош Мукачівського р-ну до м. Свалява у справах, перебуваючи у робочому відрядженні, виконуючи ремонт КС Росош (замовник Оператор ГТС України).
На під'їзді до м. Свалява він був зупинений працівниками патрульної поліції, разом з якими були працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Перевіривши документи, працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 фізично примусили ОСОБА_1 проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
По прибуттю до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон, військово обліковий документ, та проведено допит, уточнивши освіту, спеціальність тощо, та не дозволено залишати територію ТЦК та СП.
Близько 16:00 год. працівники ТЦК та СП повідомили ОСОБА_1 про те, що його відправляють до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з чим він не погодився та зателефонував своїй цивільній дружини ОСОБА_3 та повідомив, що його насильно, без його волі тримають у ТЦК та СП та просив викликати поліцію.
Цивільна дружина позивача ОСОБА_3 викликала поліцію зі скаргою про незаконне утримання, про що написала відповідну заяву. На дану заяву працівники поліції приїхали до приміщення ТЦК та СП, де утримувався ОСОБА_1 , та взяли в нього письмові пояснення, та не вчинивши більше жодних дій щодо його звільнення, поїхали.
Вказані факти підтверджуються довідкою про результати розгляду повідомлення ОСОБА_3 (ІТС від 19.10.2024 №21133) від 13.11.2024, складеної Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області.
Як вказано позивачем в позовній заяві, близько 18:00 год. ОСОБА_1 доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього ОСОБА_1 викликали для підписання військового квитка, де йому було пред'явлено постанову ВЛК, відповідно до якої зроблено висновок, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 придатний до військової служби.
18.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_15 складено довідку військово-лікарської комісії №248/2084 про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби.
Позивач зазначає, що йому не було вручено направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних Силах України відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МО від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) та не запропоновано пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби військово-лікарською комісією.
Проте, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_16 позивачу було повідомлено, що за результатами проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби, про що видано постанову. Проте, копію постанови позивачу не було вручено та не надано на огляд.
23.10.2024 за вх. №21211 ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав заяву позивача про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024.
У заяві від 19.10.2024 позивач просив направити його для проходження військово-лікарської комісії (регіональної) при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області або за місцем реєстрації при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
До заяви позивач додав медичні довідки та медичні обстеження на 22 аркушах.
Заява про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024 була аргументована тим що, при проходженні позивачем медичного огляду було порушено процедуру проведення медичного огляду, враховуючи те, що в порушення п. 3.2. Розділу ІІ Положення ВЛК позивач не оглядався хірургом, терапевтом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, та лікарями інших спеціальностей. Інші спеціалісти взагалі не проводили огляд, та в той же день позивачу було повідомлено про визнання його придатним до військової служби.
Також зазначено, що перед оглядом позивачу не проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, не проводилося рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Позивач є особою старше 40 років, а відтак то йому обов'язково мало би бути проведено вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Проте, цього не було зроблено всупереч п. 3.4. Розділу ІІ Положення ВЛК.
Вказано, що військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, не враховано зауваження позивача та він був позбавлений можливості надати медичні документи стосовно наявної серцевої хвороби та суглобів.
До відзиву на позовну заяву долучено копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.10.2024 №15892, в якій зазначено, що позивачем не зазначено підстав для проведення повторного медичного огляду, та повідомлено, що для оскарження висновку ВЛК в адміністративному порядку необхідно звернутись до ВЛК, що знаходиться вище в ієрархії, ніж та ВЛК, яка видала оскаржуваний документ.
Доказів направлення відповіді від 29.10.2024 №15892 позивачу суду не надано, позивач заперечує проти отримання відповіді на заяву від 19.10.2024.
18.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено наказ №990 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації», відповідно до якого призвано з 18.10.2024 та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані та відправлені у складі команди НОМЕР_1 , в тому числі рядового ОСОБА_1 .
21.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ №305 про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 21 жовтня 2024 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і наказано вважати таким, що з 21 жовтня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2470 гривень на місяць, шпк «солдат».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача-1 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області на підставі заяви від 19.10.2024 та наказом від 18.10.2024 №990 про призов на військову службу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України. (частина тринадцята статті 2 Закону № 2232-ХІІ).
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Абзацом шостим підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛКК) належать ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_17 ,
ІНФОРМАЦІЯ_18 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.
Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.
Абзацом другим підпункту 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 закріплено, що ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Відповідно до підпункту 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).
З наведеного слідує, що повноваження щодо перегляду постанов ВЛК районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про придатність до військової служби відповідних осіб належать ВЛК обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відтак, у разі надходження до органу державної влади скарги на дії, бездіяльність чи постанови ВЛК районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, такий орган державної влади зобов'язаний в термін не більше п'яти днів переслати скаргу за належністю, тобто до відповідного обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд встановив, що військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно з п. 2.5.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 за №1109/15800 (надалі - Положення №402), є позаштатною постійно діючою ВЛК.
Відповідачем-1 підтверджено у відзиві той факт, що 23.10.2024 за вх. №21211 ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав заяву позивача про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024.
У заяві від 19.10.2024 позивач просив направити його для проходження військово-лікарської комісії (регіональної) при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області або за місцем реєстрації при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
До заяви позивач додав медичні довідки та медичні обстеження на 22 аркушах.
Заява про незгоду з рішенням ВЛК та направлення для проходження регіональної ВЛК від 19.10.2024 була аргументована тим, що при проходженні позивачем медичного огляду було порушено процедуру проведення медичного огляду, враховуючи те, що в порушення п. 3.2. Розділу ІІ Положення ВЛК позивач не оглядався хірургом, терапевтом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, та лікарями інших спеціальностей. Інші спеціалісти взагалі не проводили огляд, та в той же день позивачу було повідомлено про визнання його придатним до військової служби.
Також зазначено, що перед оглядом позивачу не проводився загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, не проводилося рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Позивач є особою старше 40 років, а відтак то йому обов'язково мало би бути проведено вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Проте, цього не було зроблено всупереч п. 3.4. Розділу ІІ Положення ВЛК.
Вказано, що військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, не враховано зауваження позивача та він був позбавлений можливості надати медичні документи стосовно наявної серцевої хвороби та суглобів.
До відзиву на позовну заяву долучено копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 29.10.2024 №15892, в якій зазначено, що позивачем не зазначено підстав для проведення повторного медичного огляду, та повідомлено, що для оскарження висновку ВЛК в адміністративному порядку необхідно звернутись до ВЛК, що знаходиться вище в ієрархії, ніж та ВЛК, яка видала оскаржуваний документ.
Доказів направлення відповіді від 29.10.2024 №15892 позивачу суду не надано, позивач заперечує проти отримання відповіді на заяву від 19.10.2024.
Пунктом 2.4.5 Положення №402 встановлено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Відповідно до п. 2.4.6 Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Отже, до повноважень ВЛК регіону належить розгляд скарг на постанови про придатність до військової служби, які винесені ВЛК районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отримавши вказане звернення позивача від 19.10.2024 відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач-1 зобов'язаний був переслати в термін не більше п'яти днів скаргу за належністю, тобто до ВЛК регіону, як того просив позивач, або до військово-лікарської комісії (регіональної) при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області або за місцем реєстрації при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
Однак, відповідач-1 сам розглянув скаргу позивача від 19.10.2024 і надав на неї відповідь листом від 29.10.2024 №15892, яка долучена до відзиву, в якій зазначив про відсутність підстав для проведення повторного медичного огляду.
Проаналізувавши зміст норм Положення №402 суд не встановив повноважень відповідача-1 надавати оцінку правомірності проведення медичного огляду позивача, оскільки відповідні повноваження за нормами Положення №402 належать до ВЛК регіону або до Центральної ВЛК.
Проте, відповідач-1 привласнив функції, в цьому випадку ВЛК регіону, та надав оцінку проведеному медичному огляду, не маючи на те повноважень, покладених на нього законодавством.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність, не надіславши відповідне звернення позивача для розгляду за належністю до ВЛК регіону.
Додатково суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до пункту 72 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_20 .
Пунктом 73 Постанови №560 визначено, що рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_20 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі заяви від 19.10.2024.
Суд враховує, що відповідачем-1 заяву про незгоду з проведенням медичного огляду було отримано лише 23.10.2024 після прийняття наказу від 18.10.2024 №990 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації», проте, зазначає, що призов позивача без надання позивачу можливості перегляду висновків військово-лікарської комісії, викладених у довідці від 18.10.2024 №248/2084 про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби, порушує право позивача на повне та всебічне обстеження на предмет придатності до військової служби.
Також суд зазначає, що матеріали відзиву не містять жодних документів профільних лікарів із заключенням щодо проведеного медичного обстеження, не містять результатів проведених аналізів ОСОБА_1 тощо, що ставить під сумнів факт повноти та всебічності проведення медичного огляду.
Стосовно вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 18.10.2024 №990, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов'язував із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні/неналежному проходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Зі змісту положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» видно, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов'язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.
Частина 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
У спірних правовідносинах порушеним є право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації.
За позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, який в подальшому застосовано судами обох інстанцій за наслідками розгляду справи, - звільнення з військової служби - є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.
Суд наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов'язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між ТЦК та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом спору в цій справі.
Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.
Як зазначив Верховний Суд, факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі.
З урахуванням наведеної позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, суд робить висновок, що спір у цій справі стосується порушення прав позивача щодо належного проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.
Станом на день розгляду справи судом в матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 №248/2084 від 18.10.2024 про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби.
Вказані висновки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_16 можуть бути спростовані лише висновком військово-лікарської комісії регіону, у зв'язку з чим суд у цій справі зобов'язує ІНФОРМАЦІЯ_9 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі заяви від 19.10.2024 (ВЛК регіону).
Однак, за наявності чинної довідки військово-лікарської комісії про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби вимоги про скасування наказу про призов та виключення зі списків військової частини є передчасними та не підлягають задоволенню судом.
Відповідні вимоги можуть бути розглянуті судом лише у випадку підтвердження висновком військово-лікарської комісії регіону непридатності ОСОБА_1 до військової служби.
Отже, в частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 18.10.2024 №990, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 необхідно відмовити.
Стосовно заявлених представником позивача клопотань про проведення експертизи підпису позивача та витребування додаткових документів, суд зазначає, що вказані клопотання не підлягають задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи докази дають суду можливість повно та всебічно розглянути адміністративну справу та надати правову оцінку діям відповідача-1.
Вимоги представника позивача, викладені в клопотаннях про проведення експертизи підпису позивача та витребування додаткових документів, що не впливають на вирішення справи по суті, лише сприятимуть затягненню розгляду справи.
Якщо позивач вважає, що додані до відзиву документи містять підробку його підпису, він вправі звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів, оскільки підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів є кримінальним проступком, відповідальність за який передбачена ст. 358 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, встановлення відповідних фактів не є доцільним в рамках розгляду адміністративної справи.
Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» від 18.10.2024 № 990 позивач ознайомився лише 30.01.2025, тобто після надання його у якості додатків до відзиву на позовну заяву, то й строк оскарження цього наказу має обчислюватись саме з цієї дати (30.01.2025).
Вказане підтверджується тим фактом, що позивачем при подані первісної позовної заяви було вказано в позовних вимог про скасування наказу без дати та номеру, оскільки такі не були відомі позивачу, а також тим, що позивачем разом з позовною заявою заявлено клопотання про витребування зазначеного наказу.
Відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву та доданих до нього документах не спростовано, що позивач був ознайомлений з наказом від 18.10.2024 № 990, що підтверджується відсутністю підпису позивача про ознайомлення на копії наказу або додатках до нього, або інших документах кадрового обліку відповідача-1.
Відтак, судом не встановлено пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Також суд звертає увагу, що правильною назвою відповідача-1 є ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується відзивом відповідача-1 та доданими офіційними документами, сформованими відповідачем-1.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок про часткове задоволення адміністративного позову.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2906,88 грн, що підтверджується квитанцією від 15.12.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 1453,44 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області на підставі заяви від 19.10.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі заяви від 19.10.2024 (ВЛК регіону).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський