21 березня 2025 року Справа №160/17496/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Євгена Петровича про відвід судді Тулянцевої І.В. по справі 160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради (позивач-1), Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (позивач-2) до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа 160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради (позивач-1), Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (позивач-2) до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року по справі №160/17496/22 позовну заяву Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила - задоволено у повному обсязі.
Зобов'язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об'єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року по справі №160/17496/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року - залишено без змін.
03 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про зміну способу виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року №160/17496/22.
04 грудня 2024 року начальником управління з організаційного забезпечення суду Тетяною СЕМЕНКО складено довідку про те, що адміністративна справа №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради (позивач-1), Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (позивач-2) до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила, направлена 22.11.2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду. Станом на 04.12.2024 року вказана справа на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
06 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Євгена Петровича надійшла заява про відвід судді Тулянцевої І.В.
10 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Ховрич Олени Андріївни надійшли додаткові пояснення по справі.
12 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Ховрич Олени Андріївни надійшли заперечення на заяву про відвід судді.
12 березня 2025 року начальником управління з організаційного забезпечення суду Тетяною СЕМЕНКО складено довідку про те, що адміністративна справа №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради (позивач-1), Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (позивач-2) до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила отримана відділом забезпечення виконання рішень суду та архівної роботи управління з організаційного забезпечення суду після розгляду Третім апеляційним адміністративним судом. У зв'язку з необхідністю розгляду заяви №1544вр-24/160/17496/22 про зміну способу виконання рішення справу передано до розгляду судді Тулянцевій І.В.
У період з 10 березня 2025 року по 19 березня 2025 року суддя Тулянцева І. В. перебувала у черговій відпустці.
Справа № 160/17496/22 була передана судді 20.03.2025 року, таким чином заяву про відвід судді розглянуто у перший робочий день після отримання справи.
В обґрунтування заяви про відвід судді представником заявника зазначено, що розгляд справи №160/17496/22 відбувався без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), ухваленні чисельні рішення на користь позивачів, що викликають небезпідставний сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді Тулянцевої І.В. у розгляді даної справи, в тому числі заяви про зміну способу виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року.
Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення цієї заяви немає з огляду на таке.
Приписи частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
У силу частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Проаналізувавши викладені у заяві представника заявника - адвоката Якименка Є.П. міркування та наведені доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Тулянцевої І.В. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміст заяви представника заявника - адвоката Якименка Є.П. про відвід судді Тулянцевої І.В. у розгляді справи №160/17496/22 не містить підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, а зводиться до суб'єктивних припущень щодо упереджених дій судді, без наведення будь-яких обґрунтувань такої зацікавленості. При цьому, зі змісту заяви про відвід вбачається, що припущення щодо упередженості дій судді у заявника виникли після винесення 17.04.2023 року судового рішення, та ухвалення рішень (ухвал) в порядку виконання рішення суду на користь позивачів. Посилаючись на упередженість судді у зв'язку із винесенням вищевказаної вказаних рішень та ухвал, заявником не зазначено обставин, з якими закон пов'язує відведення суді від розгляду справи.
Фактично доводи заяви про відвід суді зводяться до незгоди представника заявника з процесуальними рішеннями, однак за змістом частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Тулянцевої І.В. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості, із заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи необґрунтованість заявленого представником заявника - адвокатом Якименком Є.П. відводу судді Тулянцевій І.В. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підстави викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Євгена Петровича про відвід судді Тулянцевої Інни Василівни по справі 160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради (позивач-1), Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (позивач-2) до ОСОБА_1 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_2 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 ОСОБА_3 про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила - необгрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №160/17496/22 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до вимог статті 294 КАС України в самостійному порядку не оскаржується.
Суддя І.В. Тулянцева