17 лютого 2025 рокуСправа №160/32534/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування підпункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
09.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправним підпункт 4.1.1 пункту 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 №225ад, яким було позбавлено премії за березень 2024 року у розмірі 10% від встановленої премії ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад за неналежне виконання посадових обов'язків та не прибуття на робоче місце командира Військової частини НОМЕР_1 у визначений термін;
- скасувати підпункт 4.1.1 пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 № 225ад, яким було позбавлено премії за березень 2024 року у розмірі 10% від встановленої премії ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад за неналежне виконання посадових обов'язків та не прибуття на робоче місце командира Військової частини НОМЕР_1 у визначений термін;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 10% премії за березень 2024 року, які були зняті з премії виплаченої у жовтні 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позбавлення позивача премії відбулось внаслідок накладення на останнього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Проте, позивач зазначає, що дисциплінарне стягнення застосовано з порушенням строків його накладення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.12.2024 відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивачем не оскаржувався, отже застосовані заходи є обґрунтованими та правомірними.
16.01.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
27.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано позицію, викладену у власній позовній заяві, з зазначенням аналогічних доводів.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) з 09.03.2022 по 06.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач) на посаді начальника штабу- першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад “Про результати службового розслідування» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді “Догани».
На підставі п. 4.1.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 № 225ад “Про виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань та преміювання особового складу військової частини НОМЕР_1 », відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад за неналежне виконання посадових обов'язків та неприбуття на робоче місце командира військової частини НОМЕР_1 у визначений термін позивача позбавили премії за березень 2024 року у розмірі 10% від встановленої премії.
Враховуючи вказаний факт, 13.11.2024 позивач звернувся зі скаргою на адресу військової частини НОМЕР_1 .
24.11.2024 позивач отримав відповідь № 1967 від військової частини НОМЕР_1 у якій позивачу було відмовлено у поверненні 10 % премії, яка була стягнута з порушенням вимог законодавства України.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Згідно з пункту 1, 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
На підставі статті 1 Закону України від24.03.1999 №551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі по тексту - Статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно статті 2 Статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пунктом 3 Статуту встановлено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, тощо.
Відповідно до статті 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина 3 статті 5 Статуту).
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі по тексту - Порядок).
Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі по тексту - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно положень Розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Воно проводиться для встановлення неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; тощо.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статут на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно ст. 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Відповідно до ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Згідно абзацу 6 пункту 4 розділу XVI Наказу МО України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами) “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
З моменту прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків та неприбуття на робоче місце командира військової частини НОМЕР_1 у визначений термін, пройшло більше шести місяців.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що військова частина НОМЕР_1 з порушенням строків та в порушення норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Наказу МО України «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» позбавила позивача премії.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а тому розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування підпункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати підпункт 4.1.1 пункту 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 №225ад, яким було позбавлено премії за березень 2024 року у розмірі 10% від встановленої премії ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 22.03.2024 № 57ад за неналежне виконання посадових обов'язків та не прибуття на робоче місце командира Військової частини НОМЕР_1 у визначений термін.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 10% премії за березень 2024 року, які були зняті з премії виплаченої у жовтні 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна