20 березня 2025 рокуСправа №160/33124/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДР НОМЕР_1 , щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДР НОМЕР_1 , надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 4 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і з направленням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , довідки про надання відстрочки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як син загиблого військовослужбовця, має право на отримання відстрочки від призову від мобілізації у зв'язку з тим, що його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник 31 березня 2023 року, а потім був знайденим мертвим 07 квітня 2023 року з пораненням декількох ділянок тіла під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройній агресії рф у Донецькій і Луганській областях. Обставини зникнення та смерті батька позивача ані слідством, ані військовою частиною повністю не встановлені. Вибрана версія - самогубство, оскільки були відсутні будь-які свідки трагедії. Позивач не погоджується з такою думкою, оскільки вважає, що батько свідомо боронив Україну, був життєрадісним, працьовитим та в останні дні перед зникненням не повідомляв про обставини, які б могли стати причиною його самогубства чи інших дій.
Позивачем до заяви були додані копії відповідних документів, проте, відповідачем відмовлено у наданні відстрочки від призову за мобілізацією. Позивач вважає такі дії протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/33124/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
25.12.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що смерть військовослужбовця ОСОБА_2 - батька позивача настала під час проходження військової служби, але не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Окрім цього, в поданому пакеті документів ОСОБА_1 голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі аб. 4 ч. 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посвідчень члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни) - не надавалися. Отже, поданий неповний пакет документів позивачем до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 не дав можливість об'єктивно розглянути матеріали та, як наслідок, позитивно для позивача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, відповідач вважає, що своє право на відстрочку позивач не довів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 19.07.2024 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абз.4 частини 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За результатами розгляду заяви, позивача було повідомлено листом-повідомленням № 5283 від 19.07.2024 про те, що протоколом від 19.07.2024 року № 6 комісія ухвалила рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, посилаючись на зміст статті 23 Закону України № 3543-XII.
Як зазначено у повідомленні № 110: «Причини відмови: згідно довідки № 3/2526 від 18.08.2023 року Ваш батько брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 08.101.2023 року по 03.03.2024 року, а помер згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , 07 квітня 2023 року. Крім того, згідно витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 1987 від 25.09.2023 року, причина смерті Вашого батька, пов'язана з проходженням військової служби, але не пов'язана із захистом Батьківщини».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ), військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється громадянами Україниу добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ, до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом четвертим статті 1 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п'ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2023, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженимЗаконом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 470/2024, та Указом Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4025-ІХ, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб, з 12.08.2024 на 90 діб та з 10.11.2024 на 90 діб.
Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022, постановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній з 01.01.2025 по теперішній час) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані: жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Питання, пов'язані із прийняттям рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, порядок та умови надання відстрочки врегульовано і Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, який набрав чинності 18.05.2024р. (далі - Порядок № 560).
Зокрема, абз.4 п.1 Порядку №560 передбачено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до п. 56 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з п. 57 Порядку № 560, визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з Додатком 5 до Порядку №560, визначений перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Відповідно до Додатком 5 до Порядку №560, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, повинні надати відповідний перелік документів, а саме: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за наведеною вище процедурою з прийняттям комісією відповідного рішення, оформленого протоколом, саме особам, які набули статусу військовозобов'язаних.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мали особи, які набули відповідного статусу військовозобов'язаного, за умови, що їх близькі родичі, зокрема, батько такого військовозобов'язаного загинули під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також, під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану згідно із положеннями п. 4 ч. 3 ст.23 Закону №3543-ХІІ.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 16 липня 2024 року до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява та пакет документів військовозобов'язаного ОСОБА_1 щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з смертю стрільця-снайпера мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 , солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тіло якого було знайдено 07 квітня 2023 року в населеному пункті Сіверськ, Бахмутського району, Донецької області - який доводиться позивачу батьком, що було підтверджено наданою позивачем завіреною нотаріусом копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 20.06.1992 року.
Під час розгляду заяви позивача та поданих документів Головою та членами комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було встановлено, що на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 17 вересня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 призваний в Збройні Сили України за мобілізацією та направлений до військової частини НОМЕР_4 - на посаду стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 . Отже, з моменту зарахування 08.10.2022 до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 громадянин ОСОБА_2 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу.
Згідно з витягом з наказу командира від 07.08.2023 року № 219, сповіщенням про смерть (загибель) № 3/2527 від 18.08.2023 року, виданим командиром військової частини НОМЕР_4 , лікарським свідоцтвом про смерть № 2999 від 09.04.2023 року, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 13.04.2024 року, виданим Довгинцівським відділом державної реєстрації акті цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), встановлено, що батько позивача за невідомих обставин зник 31 березня 2023 року, а потім був знайденим мертвим 07 квітня 2023 року з пораненням декількох ділянок тіла - «Наявні проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення грудної клітини. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені вогнепальною та іншими видами звичайної зброї».
Також, відповідно до Сповіщення № 20 від 10.04.2023 року, батько позивача був знайдений 07 квітня 2023 року в населеному пункті Сіверськ, Бахмутського району, Донецької області. Обставини смерті з'ясовуються.
Згідно з Витягом із Наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 30.03.2023 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 », комісією було проведено службове розсідування.
З наказу командира військової частини НОМЕР_6 (з основної діяльності) № 2316 від 22.06.2023 року «Про підсумки службового розслідуваня за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 » було встановлено наступне:
відповідно до рапорту командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_4 , від 30.03.2023 року № 9562 стало відомо, що 30 березня 2023 року стрілець-снайпер 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 самовільно залишив розташування району зосередження 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_7 зі зброєю АК-74 № НОМЕР_7 та чотирьома спорядженими магазинами, засобами захисту та аптечкою індивідуальною;
за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 , командиром військової частини видано наказ № 1749 від 30.03.2023 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 » 08.04.2023 року до командування військової частини НОМЕР_4 надійшло повідомлення від Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про факт виявлення 07.04.2023 року о 16 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , у приватному будинку трупа солдата ОСОБА_2 стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 з ознаками самогубства, шляхом пострілу в область грудної клітини;
за даним фактом працівниками Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області 08.04.2023 року було порушено кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань справу № 12023052150000581 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, за фактом самогубства військовослужбовця ОСОБА_2 .
За результатами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 встановлено, що смерть військовослужбовця настала під час проходження військової служб, але не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Також, як вбачається з матеріалів с прави, в рамках кримінального провадження слідчим було призначено судово-медичну експертизу. Згідно з висновком експерта № 2999 від 24.04.2023 року КЗ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР (підсумки) встановлено, що смерть військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок проникаючих наскрізних вогнепальних кульових поранень грудної клітки з ушкодженням підлеглих ребер та тканини легень. Враховуючи вираженість трупних явищ на момент проведення експертизи трупа, причиною смерті та пору року, припущено, що з моменту настання смерті пройшло не менше 1-2 діб.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000581 від 08.04.2023 року, було закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (Постанова про закриття кримінального провадження від 29.06.2023).
В ході досудового розслідування було встановлено, що смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок самогубства, пов'язаного з психологічним станом, а саме, з військовими діями та подальшим проходженням військової служби. В ході досудового розслідування осіб, причетних до смерті ОСОБА_2 не встановлено.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07.08.2023 року № 218, солдата ОСОБА_2 стрільця-снайпера 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок проникаючого наскрізного вогнепального кульового поранення грудної клітини, було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 .
Згідно з Довідкою військової частини від 18.08.2023 року № 3/2526, ОСОБА_2 у період з 08.10.2023 року по 30.03.2023 року брав участь у відповідних заходах по захисту Батьківщини.
Також, як вбачається з Витягу протоколу засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол №1987 від 25 вересня 2023 року), Травма, поранення (07.04.2023) солдата ОСОБА_2 , 1970 року народження: «Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення грудної клітини. Ушкодження внаслідок військових дій, спричиненні вогнепальною та іншими видами звичайної зброї», які згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.08.2023 №219, сповіщення про смерть (загибель) № НОМЕР_8 від 18.08.2023, виданого командиром військової частини НОМЕР_4 , лікарського свідоцтва про смерть №2999 від 09.04.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.04.2023, виданого Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ОДЕРЖАНІ В РЕЗУЛЬТАТІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (САМОГУБСТВО), ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.».
Водночас, вказані документи не дають суду достатніх підстав вважати, що батько позивача - ОСОБА_2 дійсно загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій області.
Крім цього, жоден із документів, наявний в матеріалах справи, не свідчить про те, що смерть військовослужбовця ОСОБА_2 пов'язана із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, смерть ОСОБА_2 мала місце під час самовільного залишення ним військової частини та поза виконанням своїх обов'язків з несення військової служби.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, оформлене протоколом від 19.07.2024 р. № 6, прийнято відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак, є правомірним.
Отже, з встановлених під час судового розгляду даної справи обставин, суд дійшов висновку про правомірність рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом від 19.07.2024 №6, яким було відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тому, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відсутні.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник