21 березня 2025 року Справа 160/7979/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки № ФД 112480 від 20.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої на ім'я ОСОБА_3 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки № ФД 112480 від 20.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої на ім'я ОСОБА_3 .
Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
При цьому, як визначено у частині другій 2 цієї ж статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручення ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку про те, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові. У разі ж визнання особи судом недієздатною або недосягнення особою повноліття така участь здійснюється через її опікуна/піклувальника або ж законного представника.
Частиною першою статті 34 Цивільного кодексу України визначено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, чинним законодавством передбачено виключний перелік випадків, коли права, свободи та інтереси можуть представляти законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Це можливе у разі, якщо така особа є малолітньою чи неповнолітньою, тобто не досягла 18-річного віку - віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, або ж така особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною.
Разом з тим за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як слідує з позовної заяви, позивачем у даній справі виступає ОСОБА_1 , яка звертається до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 щодо перерахунку та виплати пенсії у разі втрати годувальника.
В порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві (вступній частині позову) не зазначені імена (ім'я, по батькові, прізвище) позивача, яким в даному випадку виступає дитина, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційні номери облікової картки платника податків тощо.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 на неповнолітнього ОСОБА_2 .
Також, в позовній заяві зазначено, що гідно розрахунку пенсії (додаток 4) пенсія ОСОБА_1 розрахована із сум грошового забезпечення, яке складається лише з: посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на те, що ОСОБА_1 призначена пенсія по втраті годувальника.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:
зазначити в позовній заяві (вступній частині позову) ім'я, по батькові, прізвище позивача, яким в даному випадку виступає дитина, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційні номери облікової картки платника податків тощо;
докази, які вказують на те, що ОСОБА_1 призначена пенсія по втраті годувальника.
Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.
У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова