20 березня 2025 року Справа № 160/6609/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо виплати мені в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період з 13.11.2019 року по 16.07.2024 року без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 13.11.2019 року по 16.07.2024 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 означену позовну заяву залишено без руху. Позивачеві встановлено строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності цих причин.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду.
В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
У разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь/-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 К3пП України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцям сум грошового забезпечення.
Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом при вирішенні подібних правовідносин, а саме у постанові від 24 вересня 2020 року (справа №806/2883/17), від 11 липня 2019 року (справа №814/2789/16), від 01 грудня 2019 року (справа №823/726/16), від 13 січня 2020 року (справа №814/1007/16).
Відповідно до статті 233 КЗпП встановлено строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). (в редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-1X)
У відповідності до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У відповідності до статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України;
актів Кабінету Міністрів України;
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) офіційне тлумачення Конституції України;
3) зздійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України.
В статті 1512 Конституції України зазначено, що Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Так, в рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року 9-рп/2013 було оофіційно розтлумачено застосування частини 2 статті 233 К3пП (далі - Рішення КСУ 9- pп/2013).
В абзаці 11 пункту 2.2 Рішення КСУ 9-рп/2013 зазначено, що на підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до абзацу 5, 6 пункту 2.3 Рішення КСУ 9-рп/2013 зазначено, що Конституційний Суд України виходить з того, що при розгляді в позовному провадженні трудового спору про стягнення належної працівникові заробітної плати положення частини другої статті 233 Кодексу підлягає застосуванню у випадках пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень не пов'язане з фактом нарахування чи ненарахування роботодавцем спірних виплат.
Як було зазначено вище у відповідності до Закону України від 1 липня 2022 року №2352-1X було внесено зміни до частини 2 статті 233 КЗпП відповідно до якої строк звернення до суду із позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні встановлено у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. При моєму звільненні зі служби мені не було відповідачем доведено всі отримані мною винлати, а отже враховуючи вищевикладене та абзац 5 пункту 2.3 Рішення КСУ 9-рп/2013 застосовується тримісячний строк з моменту отримання мною письмового повідомлення про всі отримані мною виплати при звільненні.
При звільненні позивача зі служби цивільного захисту відповідачем не було надано позивачу повного письмового розрахунку при звільненні. З метою встановлення чи дійсно права позивача було порушено позивач звернувся із листом до відповідача. Листом від 06.01.2025 року № 43 із військової частини НОМЕР_2 позивача повідомлено, що індексацію грошового забезпечення було виплачено лише ту, що склалась наростаючим підсумком і лише в період до 01.01.2023 року, а в період з 01.01.2023 року по 16.07.2024 року взагалі нічого не було виплачено. Вимогу щодо здійснення перерахунку індексації грошового забезпеченням було проігноровано.
Отже, в момент отримання відповіді від відповідача позивач дізнався про порушення своїх прав. Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22 при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі №240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-a.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем повністю усунуто недоліки позовної заяви та у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відкрити провадження в адміністративній справі №160/6609/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Керуючись ст. ст. 160-162, 171, 173, 175, 179, 180, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/6609/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Царіковою О.В.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова