21 березня 2025 року ЛуцькСправа № 640/12715/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залучення у справі третьої особи, витребування доказів та розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Головного Управління Державного казначейства в м. Києві суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 201285,16 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/12715/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/12715/19, вирішено судовий розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.03.2025 через систему Електронний суд представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить залучити до участі у справі Державну казначейську службу України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; витребувати у Пенсійного фонду України довідку про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 ; розгляд справи №640/12715/19 проводити за правилами загального позовного провадження.
Позивач щодо заявленого клопотання свої пояснення до суду не подавала.
Аналізуючи викладені у відзиві підстави, з яких представник відповідача заявив вищевказані клопотання, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
З аналізу статті 49 КАС України слідує, що участь третіх осіб в адміністративній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо або опосередковано стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами.
Згідно з частиною п'ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі Державної казначейської служби України, представник відповідача зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №2а-5147/12/2670 апеляційну скаргу позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2016 задоволено повністю, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2016 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державного казначейства в м. Києві від 22.12.2011 №442-ос, вирішено поновити позивача на посаді заступника начальника управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі міста Києва та постановлено стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 103255,00 гривень.
Згідно з пунктом 11 Положення про управління Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.08.2015 №716), зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.10.2011 за №1237/19975, заступники начальника управління Казначейства призначаються на посади та звільняються з посад Головою Казначейства за погодженням з Міністром фінансів України.
Таким чином, призначення та звільнення заступника начальника районних управлінь Казначейства не належить до повноважень Головного управління Казначейства, а здійснюється Головою Казначейства за погодженням з Міністром фінансів України.
Проте, ані Казначейство, ані Міністерство фінансів України не було визначено судом стороною по даній справі.
Судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не враховано механізм призначення на посаду заступника начальника управління Державної казначейської служби України у Оболонському районі м. Києва, та не взято до уваги факт, що Головне управління Казначейства не має повноважень щодо призначення ОСОБА_1 на посаду заступника управління Казначейства.
З наведених підстав, представник відповідача вважає, що Казначейство має бути залучене до участі у даній справі як третя особа.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивачем заявлено вимогу про стягнення з територіального органу Казначейства середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Враховуючи, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки Державної казначейської служби України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та залучення до участі в даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646).
Щодо клопотання представника відповідача про витребування у Пенсійного фонду України довідки про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Так, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу можлива лише, якщо особа, яку слід поновити на роботі, у період вимушеного прогулу та час затримки виконання рішення суду не працювала (не працює), адже в іншому випадку буде допущено порушення законодавства, а саме здійснено оплату праці державного службовця, який у період вимушеного прогулу займався (займається) іншою оплачуваною діяльністю.
Проте суд наголошує, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (стаття 236 КЗпП України) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/13736/15, постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №461/1303/19.
При цьому отримання особою іншого доходу, у тому числі за новим місцем роботи, не має значення для цілей обчислення розміру середнього заробітку за правилами статті 236 КЗпП України.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2022 у справі №640/22054/18, від 30.05.2024 у справі №340/1334/22.
Оскільки при розгляді справи відсутні підстави з'ясовувати обставини працевлаштування позивачки за період, протягом якого відповідачем не здійснювалось виконання рішення суду, тому у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої даної статті виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частинами третьої та п'ятої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Відтак у задоволенні заявленого клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 49, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646).
Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача строк для надання пояснень у справі - п'ять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз'яснити, що пояснення подаються з дотриманням вимог статті 165 КАС України.
В задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи, а третій особі - копію позовної заяви з доданими матеріалами
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій