про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2025 р. Справа № 120/3466/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в місті Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
17.03.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачці грошового забезпечення за безпосередню участь у бойових діях безвісти зниклого чоловіка позивачки, старшого сержанта ОСОБА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , за період з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 23.09.2022, з 02.10.2022 по 12.10.2022.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, суд доходить висновку, що заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача-суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт неправомірності його рішення, дії чи бездіяльності та порушення такими рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод та інтересів позивача.
Звернушись до суду з цим позовом, позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії щодо військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати їй грошового забезпечення за безпосередню участь у бойових діях безвісти зниклого старшого сержанта ОСОБА_2 за період з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 23.09.2022, з 02.10.2022 по 12.10.2022 та, як наслідок, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй відповідне грошове забезпечення.
Тобто позивачкою заявлено позовні вимоги щодо виплати їй грошового забезпечення чоловіка ОСОБА_2 за період до визнанння його таким, що зник безвісти 11.10.2023.
Відповідно, питання щодо можливості отримання позивачкою таких виплат замість самого військовослужбовця потребує належного правового обґрунтування, адже наведені у позовній заяві нормативні положення регулюють правовідносини, пов'язані із виплатою членам сімей військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин, належного таким військовослужбовцям грошового забезпечення у зв'язку з визнанням їх безвісти зниклими.
Отже, для вирішення судом питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду позивачці необхідно навести належні правові підстави на підтвердження її права звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн (за кожну немайнову вимогу).
До матеріалів позовної заяви не додано документа про сплату судового збору. Натомість у позовній заяві міститься посилання на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір".
Оцінюючи такі твердження, суд враховує, що за змістом положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та Герої України у справах, що стосуються порушення їхніх прав.
У даному випадку ОСОБА_1 подала позов від власного імені, а не від імені свого чоловіка ОСОБА_2 , який має статус учасника бойових дій.
Тобто позивачем за цим позовом є саме ОСОБА_1 , яка відповідного статусу не має, а відтак на неї не можуть поширюватися пільги зі сплати судового збору, передбачені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене позивачці слід надати суду докази на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору згідно із ст. 5 Закону "Про судовий збір" або ж докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
За змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з встановленням позивачці строку для усунення виявлених судом недоліків, про які зазначено вище.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович