м. Вінниця
19 березня 2025 р. Справа № 120/13027/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
02.10.2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з 01.02.2023 року по 01.05.2023 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, на думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки останнім не виплачено в повному обсязі грошове забезпечення та додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн., право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 07.10.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та зобов'язано надати суду у 15-денний строк з дня отримання ухвали інформацію та документи, які підтверджують участь ОСОБА_1 у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, за весь період служби, або інформацію, що спростовує його участь в у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів.
Ухвалою суду від 12.02.2025 року повторно витребувано у відповідача інформацію та документи, які підтверджують участь ОСОБА_1 у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, за весь період служби, або інформацію, що спростовує його участь в у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів.
04.03.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що для отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн., передбаченої Постановою №168 військовослужбовцям Національної гвардії України необхідно брати участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення обори України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Така винагорода виплачується у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Вказав, що у період з лютого 2023 року по травень 2023 року особовий склад Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не приймав участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, накази про виплату додаткової грошової винагороди, яка збільшується до 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах, Військовою частиною не видавались.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що оскільки докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з лютого 2023 року по травень 2023 року відсутні, відповідно підстави для задоволення даного адміністративного позову теж відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №25 від 27.01.2023 року ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №39 від 02.02.2024 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
На переконання позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць у період з лютого 2023 року по травень 2023 року.
Вважаючи, бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону №2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно з положеннями "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 року №558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 року за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців 2-8 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 року №3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Згідно пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Положення пункту 2-1 Постанови №168 передбачає, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Так, згідно з наказом Міністра внутрішніх справ України від 26.01.2023 року №37 відповідно до пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану затверджено "Порядку та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України".
Вказаний Порядок визначає механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до положень пункту 2 Порядку на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
- у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);
- в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
- з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не нараховано та не виплачено позивачу додаткову винагороду розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з лютого 2023 року по травень 2023 року.
Судом встановлено, що згідно довідки №3618 від 13.08.2024 року, яка міститься у матеріалах справи ОСОБА_1 в період з 20.09.2023 року по 27.10.2023 року та з 06.11.2023 року по 09.11.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В той же час, позивачем не надано жодних доказів підтвердження для нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за спірний період з лютого 2023 року по травень 2023 року.
Разом з тим, з метою повного з'ясування фактичних обставин справи та об'єктивного розгляду справи, судом витребувано у відповідача інформацію та документи, які підтверджують участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, за весь період служби, або інформацію, що спростовує його участь в у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що дійсно у період з 20.09.2023 року по 27.10.2023 року та з 06.11.2023 року по 09.11.2023 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, вказане підтверджується довідкою №1083 від 25.02.2025 року.
Представник відповідача, у відзиві на позовну заяву вказав, що особовий склад Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у період з лютого 2023 року по травень 2023 року участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не приймав, а тому накази про виплату додаткової грошової винагороди, яка збільшується до 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах, Військовою частиною не видавались.
Враховуючи вищезазначене, доказів безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з лютого 2023 року по травень 2023 року, матеріали справи не містять, відтак підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень відсутні .
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши дії суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл, судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович