Справа № 756/14041/24
Номер провадження № 1-кп/756/885/25
07 січня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Токмак, Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , в учинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження, за вчинення якого передбачено довічне позбавлення волі та яке відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання в порядку до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 16.01.2025.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне, що обраний запобіжний захід закінчується 16.01.2025. На думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість того, що ОСОБА_6 , у випадку не продовження запобіжного заходу, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Указані ризики, на думку прокурора, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись, оскільки останній загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, а отже усвідомлює таку міру покарання за кримінальне правопорушення у якій вона обвинувачується, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. При цьому, ОСОБА_6 незважаючи на ведений воєнний стан на території України може вільно виїхати за межі України, зокрема на територію Республіки Білорусь, так і на територію росії, де ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки з представниками спецслужб вказаних держав.
Так, в обґрунтування ризику вплив на свідків, прокурор посилається на те, що обвинуваченій відомі місця проживання останніх та й те, що вони між собою знайомі. Обвинувачена шляхом погрози, підкупу може схилити свідків до дачі неправдивих показань, відмови взагалі від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на здійснення судового розгляду.
В обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор посилається на мету, спосіб та обстановку вчинення злочину ОСОБА_6 , беручи до уваги винятковий характер та суспільну небезпечність злочину. Просив урахувати, що ОСОБА_6 володіє спеціальними навичками і знанням з виготовлення вибухових речовин, їх сполук, може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язані із наданням представниками росії сприяти у проведенні підривної діяльності проти України, що є протизаконним, аморальним по відношенню до суспільства та держави в цілому.
2.2. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості клопотання, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, що не непов'язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт.
2.3. Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію захисника.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
3.2. Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.
3.4. Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, захисника, беручи до уваги пояснення обвинуваченої в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_6 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, оскільки наразі триває воєнний стан, остання не має сталого доходу, і хоча і має міцні соціальні зв'язки, але не працювала. При цьому, ураховуючи тяжкість покарання (від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі), може безперешкодно залишити територію України, як і впливати на свідків, ураховуючи те, що ОСОБА_6 знайома із ними.
Так само, на думку суду, існує вірогідність того, що ОСОБА_6 , ураховуючи її державницьку позицію, відповідно до висунутого обвинувачення, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченої та встановленим обставинам - наявності ризиків, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством, що відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченої, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту.
Наведене свідчить, що відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під варти на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
3.6. Ураховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальним, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 на строк 60 діб.
3.7. За ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо дій спрямованих проти основ національної безпеки України.
Ураховуючи стадію судового провадження, дії, які інкриміновані ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада учинена в умовах воєнного стану) суд на цій стадії судового провадження не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави.
Керуючись статтями 7, 31, 110, 132, 176 - 178, 181-186, 193 - 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 в вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченої ОСОБА_6 - не обирати.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку її дії є 07.03.2025.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2